Логіко-гносеологічний аспект вирішення проблеми інформаційного синтезу ск, що навчаються
Методологія проектування і перспективного розвитку СК пов`язана з аналізом відношень філософських категорій з понятійними структурами конкретно-наукових дисциплін та чіткого розуміння природи інформації, її місця і ролі в системі наукових знань. Формування теорії інформації [163-175] як наукової дисципліни було обумовлено передусім практичними потребами кібернетики, яку з логіко-гносеологічної точки зору можна визначити як перетин категорії управління з відбитою різноманітністю, тобто інформацією (рис.1.1).
Рис. 1.1. До визначення природи інформації
Тенденцією сучасного розвитку кібернетики є підвищення уваги спеціалістів різних галузей науки і техніки до розробки проблеми штучного інтелекту [176-184]. У теперішній час сформувалося три основні підходи до проблеми штучного інтелекту, які розрізняються за характером їх зв`язків з проблемою природного інтелекту:
біонічний або структурно-функціональний підхід, який моделює окремі сторони і функції природного інтелекту з різними ступенями наближення до свого прототипу;
аналоговий або функціональний підхід, який ґрунтується на аналогії як функціональної діяльності моделі, так і результатів цієї діяльності з оригіналом, тобто природним інтелектом;
класифікаційний підхід, який поєднує переваги і усуває недоліки біонічного та аналогового підходів і базується на результатах досліджень академіка П.К. Анохіна [180]. Він експериментально довів, що в основі керування функціональною діяльністю живих істот лежить процес образного навчання. Саме в рамках цього підходу відбувається інтенсивний розвиток ідей і методів теорії автоматичної класифікації для створення кібернетичних систем, здатних навчатися моделювати розумові процеси людини при прийнятті рішень.
Оскільки живий мозок розв`язує задачу за спрямованим планом, який веде думку до визначеної мети, то критерій оптимальності рішень, що приймаються людиною, обумовлений усвідомленою метою і виступає як інформаційний критерій, оскільки процес усвідомлення – це інформаційний процес.
Для інформаційного критерію прийняття рішень на перший план виходить ціннісний аспект. Оскільки проблема цінності (корисності) інформації, яка має принципове значення для розробки штучного інтелекту, до теперішнього часу ще не отримала свого вирішення, то можна тільки послатися на синтаксичний підхід, який знайшов практичне застосування у ряді галузей науки і техніки. У рамках цього підходу на основі першого принципу адитивності інформації [170] її цінність визначається через кількісні показники, що є прийнятним для оцінки функціональної ефективності штучно створених систем, оскільки робочий алгоритм їх функціонування визначається метою, закладеною ще на стадії проектування. Шляхи вирішення проблеми становлення семантичного підходу до оцінки корисності інформації розглядаються, наприклад, у працях [185,186]. Прагматичний підхід, який передбачає побудову деякої функції корисності в аналітичному або в іншому вигляді, знаходиться ще на стадії постановки задачі дослідження [187].
Таким чином, вирішення проблеми інформаційного синтезу здатних навчатися СК слабо формалізованими процесами у рамках теоретико-інформаційного підходу є природним, дозволяє здійснити якісний стрибок у розвитку нових інформаційних технологій і в результаті підняти на більш високий рівень ефективність керування різними соціально-економічними комплексами та сучасними виробничими процесами в Україні.