Розділ 2. Методика розрахунку виробничих витрат та собівартості продукції рослинництва

Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці (без вартості побічної продукції) — кількість центнерів приросту живої ваги.

Кількість живої ваги становитиме вагу тварин, що реалізовані, забиті, переведені в інші групи та залишені на кінець року.

Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається діленням їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули).

На підставі розрахованої собівартості 1 ц живої ваги обчислюється фактична собівартість худоби, яка реалізована, переведена в основне стадо, забита на м'ясо, а також та, що залишилася в підприємстві на кінець року. Вартість худоби, що загинула з різних причин, в кінці року не уточнюється.

Сільськогосподарські підприємства мають право визначати собівартість живої ваги тварин у розрізі партії (реалізованих, переведених в старшу вікову групу, забитих тощо) на підставі даних про вартість тварин, одержаних від приплоду, переведених з молодших груп, придбаних тощо, та про вартість приросту ваги тварин цієї партії.

У молочному скотарстві розраховується собівартість 1 ц молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховується за вартістю 60 кормоднів утримання корови.

Собівартість одного кормодня розраховується діленням усієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормоднів.

Для визначення собівартості 1 ц молока необхідно загальну суму витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) розділити на кількість центнерів одержаного молока.

У підприємствах, які спеціалізуються на вирощуванні призначених для реалізації корів-первісток, витрати на їх утримання до розтелення (без вартості побічної продукції) відносяться на приріст живої ваги корів-первісток і живу вагу одержаного приплоду, а витрати на їх утримання з часу розтелення до реалізації становитимуть собівартість одержаного від них молока.

Собівартість приросту ваги та живої ваги молодняку великої рогатої худоби і тварин, вибракуваних з основного стада, в молочному скотарстві розраховується аналогічно.

У м'ясному скотарстві собівартість приросту живої ваги телят до 8-місячного віку (включаючи масу одержаного приплоду) складається із витрат на утримання корів і нетелів (останні за 2 місяці до розтелення переводяться в основне стадо) і телят до 8-місячного віку (без вартості побічної продукції та молока, яке оцінюється зареалізаційними цінами).

Собівартість 1 ц живої ваги визначається діленням суми витрат, віднесених на приплід і приріст живої ваги телят до 8-місячного віку, і балансової вартості телят, що були в цій групі на початок року та надійшли в групу протягом року, на загальну живу вагу телят до 8 місяців, відлучених від маток (без ваги тварин, що загинули), і тих, що залишилися під матками на кінець року. Розрахована собівартість 1 ц використовується для оцінки телят, що залишилися під матками на кінець року та переведені в старші групи.

Витрати на утримання основного стада свиней (свиноматок з поросятами до їх відлучення та кнурів) становитимуть собівартість приросту живої ваги і ділового приплоду.

Собівартість приросту живої ваги і однієї голови приплоду на момент його відлучення від свиноматок визначається діленням загальної суми витрат на утримання основного стада (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту живої ваги при відлученні (включаючи живу вагу одержаного приплоду).

Собівартість 1 ц живої ваги поросят на момент їх відлучення від свиноматок визначається діленням вартості поросят під матками на початок року і витрат на основне стадо за поточний рік на живу вагу (без загиблих) поросят, які відлучені та які залишилися під матками на кінець року.

Собівартість 1 ц приросту ваги та живої ваги свиней інших груп (на дорощуванні та відгодівлі) визначається відповідно загальноприйнятої методики розрахунку.

У неспеціалізованих підприємствах собівартість валового приросту живої ваги свиней (включаючи живу вагу приплоду) визначається в цілому по галузі діленням витрат на утримання всіх груп свиней на кількість приросту. Собівартість 1 ц живої ваги свиней визначається відповідно загальноприйнятої методики розрахунку.

РОЗДІЛ 3. ДИНАМІКА СОБІВАРТОСТІ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Усі природні та суспільні явища перебувають в постійному русі, розвитку. Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну явищ у часі, - рядами динаміки. Дослідження процесу розвитку явищ у часі є одним з найважливіших завдань економіко-статистичного аналізу. Побудова і аналіз рядів динаміки дають змогу виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у конкретних цифрах.

Визначимо показники динаміки базисним і ланцюговим методами (за даними ряду динаміки) і значення показників наведемо в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Показники динаміки собівартості 1 ц озимої пшениці

Роки	собівартість, грн	Абсолютний приріст, грн		Темп росту, %		Темп приросту, %		Абсолютне значення 1% приросту, грн
		базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий	базисний	ланцюговий
2001	79,04	-	-	-	-	-	-	-
2002	78,90	-0,14	-0,14	99,82	99,823	-0,177	-0,177	0,79
2003	62,10	-16,94	-16,8	78,57	78,707	-21,43	-21,29	0,79
2004	45,69	-33,35	-16,41	57,81	73,575	-42,19	-26,43	0,62
2005	79,85	0,81	34,16	101	174,76	1,0248	74,765	0,46
2006	67,89	-11,15	-11,96	85,89	85,022	-14,11	-14,98	0,80
2007	97,55	18,51	29,66	123,4	143,69	23,424	43,695	0,68
2008	59,03	-20,00	-38,52	74,68	60,511	-25,32	-39,49	0,98
2009	43,24	-35,79	-15,79	54,71	73,251	-45,29	-26,75	0,59
Разом	613,30	-98,06	-35,80	-	-	-	-	-

Важливим завданням статистичного аналізу рядів динаміки є виявлення і кількісна характеристика основних тенденцій розвитку суспільно-економічних явищ.

Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуванням від випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує такі способи: укрупнення періодів, спосіб ковзної середньої, вирівнювання ряду динаміки по середньому абсолютному приросту, середньому коефіцієнту зростання і способом найменших квадратів.

В нашому випадку для вирівнювання ряду динаміки собівартості продукції свинарства застосуємо наступні способи: вирівнювання ряду динаміки по способу найменших квадратів.

Якщо при аналізі даних рядів динаміки відсутні різкі коливання показників по рокам, то даний ряд можна вирівняти по рівнянню прямої лінії.

У_t = а₀ + а₁t (3.1)

где У_t – вирівнювання значень рівнів ряду,

а₀ – початковий рівень прямої,

а₁ – середній щорічний прирірст,

t – порядковий номер року.

Спосіб найменших квадратів - знаходження в рівнянні двох невідомих (а₀, а₁). Для знаходження цих параметрів необхідно вирішити систему двох нормальних рівнянь:

(3.2)

а₀ = (t²*у - t*уt)/(n*t² - t*t) (3.3)

а₁ = (n*уt - t*у)/(n*t² - t*t) (3.4)

Існує ще й другий метод вирівнювання – вирівнювання динамічного ряду по рівнянню параболи другого порядку. Якщо ряд динаміки нестійкий, тобто абсолютний приріст то збільшується, то зменшується, для вирівнювання ряда динаміки слід застосовувати рівняння параболи другого порядку:

У_t = a₀ + a₁t + a₂t² (3.5)

де a₂ – характеризує зміну абсолютного приросту.

По числу знаходжуваних параметров (a₀, a₁, a₂) складемо систему з трьох рівнянь:

(3.6)

Таблиця 3.2

Аналітичне вирівнювання ряду динаміки собівартості способом найменших квадратів

Роки	Собівартість 1 ц , грн	По рівнянню прямої лінії				По параболі II порядку
		t	t2	yt	yt	t4	yt2	yt
2001	79,04	-4	16	-316,16	75,46	256	1264,64	71,26
2002	78,90	-3	9	-236,70	73,63	81	710,10	72,58
2003	62,10	-2	4	-124,20	71,80	16	248,40	73,00
2004	45,69	-1	1	-45,69	69,97	1	45,69	72,52
2005	79,85	0	0	0,00	68,14	0	0,00	71,14
2006	67,89	1	1	67,89	66,32	1	67,89	68,87
2007	97,55	2	4	195,11	64,49	16	390,22	65,69
2008	59,03	3	9	177,09	62,66	81	531,28	61,61
2009	43,24	4	16	172,96	60,83	256	691,85	56,63
Разом	613,30	0	60	-109,70	613,30	708	3950,07	613,30

Зобразимо графічно фактичний, згладжений та вирівняний рівень собівартості 1 ц продукції рослинництва (рис.3.1).

Рис. 3.1 Фактичний, згладжений та вирівняний рівень ряду динаміки

Таблиця 3.3

Аналіз стійкості собівартості 1 ц озимої пшениці в ДПДГ ІПОБ УААН

Роки	собівартість, грн	Вирівняна урожайність, грн		Відхилення фактичної урожайності від вирівняного, грн		(у-усрt)2		у2
		по прямій	по параболі II порядку	по прямій	по параболі II порядку	по прямій	по параболі II порядку
2001	79,04	75,46	71,26	3,6	7,8	12,8	60,6	6247,3
2002	78,90	73,63	72,58	5,3	6,3	27,8	40,0	6225,2
2003	62,10	71,80	73,00	-9,7	-10,9	94,1	118,8	3856,4
Продовження табл. 3.3
2004	45,69	69,97	72,52	-24,3	-26,8	589,6	719,9	2087,6
2005	79,85	68,14	71,14	11,7	8,7	137,0	75,8	6376,0
2006	67,89	66,32	68,87	1,6	-1,0	2,5	1,0	4609,1
2007	97,55	64,49	65,69	33,1	31,9	1093,4	1015,5	9516,9
2008	59,03	62,66	61,61	-3,6	-2,6	13,2	6,6	3484,6
2009	43,24	60,83	56,63	-17,6	-13,4	309,4	179,3	1869,8
Разом	613	613	613,30	0	0	2280	2218	44273

Розрахуємо показники варіації і стійкості собівартості озимої пшениці:

1. Загальна дисперсія:

2. випадкова дисперсія:

3. системна дисперсія

4. Коефіцієнт випадкової детермінації:

5. Коефіцієнт детермінації:

5. Індекс кореляції:

5. Коефіцієнт стійкості:

К_ст=100%-V_вип К_ст=100%-23%=77%

Щороку в порівнянні з базисним відбувалося зниження показника собівартості 1 ц. продукції рослинництва. Так, в 2009 році в порівнянні з 2001 роком собівартість 1 ц. продукції рослинництва зменшилась на 35,79 грн., про що свідчить базисний абсолютний приріст, до показника 2001 року збільшилась у 54,71% (темп зростання).

РОЗДІЛ 4

СКЛАД ТА СТРУКТУРА СОБІВАРТОСТІ. АНАЛІЗ ВПЛИВУ ОКРЕМИХ СТАТЕЙ НА ЗАГАЛЬНУ ЗМІНУ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

До собівартості продукції (робіт, послуг) включаються витрати, що пов’язані з використанням в процесі її виробництва і реалізації природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, живої праці та ін. Залежно від економічного змісту цих витрат, вони групуються за такими елементами:

1. матеріальні витрати за мінусом вартості оборотних фондів;

2. витрати на оплату праці;

3. відрахування на соціальні заходи;

4. амортизація основних фондів та нематеріальних активів;

5. інші витрати.

До матеріальних витрат відносять – продукцію промислового та сільськогосподарського походження, що використовується аграрними підприємствами в процесі агропромислового виробництва при створюванні нових споживчих вартостей.

Значну частку в структурі витрат підприємств займають відрахування на соціальні заходи. Вони здійснюються за встановленими законодавством нормами на державне (обов’язкове) соціальне страхування, нормами внесків до Державного пенсійного фонду, Фонду сприяння зайнятості населення, а також на додаткове пенсійне страхування.

Елемент «амортизація основних фондів і нематеріальних активів» формується за рахунок амортизаційних відрахувань на повне відновлення, реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт основних виробничих фондів, що належить підприємству, в тому числі тих, що перебувають в його користування на умовах оренди.

Досить широке коло витрат включається в елемент «інші витрати», зокрема, сплата процентів за фінансові кредити, одержані для поповнення власних обігових коштів, а також витрати на реалізацію продукції.

Таблиця 4.1