Норвегія

Гейрангерфіорд (норв. Geirangerfjorden) — фіорд в регіоні Суннмере, розташований в найпівденнішій частині фюльке Мере-ог-Ромсдал в Норвегії. Знаходиться приблизно за 200 кілометрів на північний схід від Бергена і за 280 кілометрів на північний захід від Осло. Фіорд простягається на 15 кілометрів і є відгалуженням Сторфіорда. У липні 2005 року був занесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО .

Біля Гейрангер-фіорда розташоване селище — Гейрангер, що дало йому назву. У селищі розташовується Музей фіордів, що розповідає про природничу історії цього району Норвегії.

Одними з визначних пам'яток фіорда є водоспади, найвідоміші з яких — Сім сестер, Фата нареченої і Наречений. Береги обриваються прямовисними скелями висотою до 1400 метрів та вкриті льодовиками. Уздовж Гейрангер-фіорда зустрічаються також закинуті ферми, деякі з яких розташовані на невеликих майданчиках гірських уступів, тому дістатися до них можна лише на спеціальних приставних або мотузяних драбинах .

На найбільшому туристичної сайті, присвяченому Норвегії, visitnorway.com можна побачити кругові панорами Гейрангер-фіорду з семи різних точок, розташованих на висоті пташиного польоту.

Польша

Біловезька пуща — державне заповідно-мисливське господарство на південному заході Білорусі (в межах Гродненської і Брестської областей) та на території Польщі, розташоване на вододілі річок Бугу, Німану і Прип'яті. Загальна площа 76 700 га, з яких 72 000 га знаходиться в Білорусі, а 4 700 га в Польщі. 80 % території Біловезької Пущі Білорусії — незаймані ліси, в яких налічується понад 20 видів деревних рослин. З них найбільш поширені — сосна, ялина, дуб, граб, береза, вільха, ясен.

Назва «Біловезька пуща» походить від збудованої тут у XIII столітті Білої вежі.

На території Державного національного парку «Біловезька пуща» знаходиться урядова резиденція Вискулі. У 1991 році, після українського референдуму про незалежність, в цій резиденції були підписані Біловезькі угоди, що визначили розпад СРСР.

Історія

Як природна охоронна територія Біловезька пуща відома ще з кінця XIV — початку XV століть. З 1413 року знаходилася в польському володінні, а в 1795 році увійшла до складу Російської імперії.

З 1919 року пуща перейшла до Польщі, де в 1921 році було утворено лісництво «Резерват» (4 693 га) і охоплено абсолютно заповідною охороною 1 061 га.

У 1939 році Біловезька пуща увійшла до складу БРСР і на її території був організований Білоруський державний заповідник «Біловезька пуща». З 1957 року пуща мала статус Державного заповідно-мисливського господарства, в 1991 реорганізована в Державний національний парк.

У 1992 році рішенням ЮНЕСКО під номером 73 Державний Національний парк «Біловезька пуща» включений в Список Світової спадщини людства.

Рослинність

Флора пущі представлена 900 видами судинних спорових і насінних рослин, що становить 64 % видового складу рослин, що ростуть на території республіки.

хвойні породи представлені сосною звичайною та ялиною європейською, а також рідкісною в регіоні ялицею білою. Поблизу південної околиці пущі проходить межа суцільного поширення ялини;

листяні представляють: дуб черешчатий, береза бородавчата та пухнаста, граб, вільха чорна, ясен звичайний, осика. Значно рідше зустрічаються дуб скельний, в'язи шорсткий і гладкий.

У пущі зростає приблизно 260 видів мхів, більше 290 видів лишайників та 570 видів грибів.

Біловезькі ліси відрізняються наявністю ділянок незайманих лісів. В основному (більше половини) представлені високовіковими деревостоями (100—200 років), що сформувалися і розвиваються у відносно природних умовах. Є ділянки у віці 250—350 років, збереглися окремі дерева у віці 300—600 років. Хвойні ліси становлять 68,8 % лісопокритої площі і представлені переважно сосновими лісами (58,0 %), ялинові 10,7 %. Широколистних лісів в пущі 5,8 %, приблизно стільки ж дрібнолистних похідних лісів. Поширені листяні корінні болотні ліси (18,7 %). Мохові і трав'яні болота займають площу 3,16 тисяч га. Болота як регулятори газового складу атмосфери та гідрологічного режиму відіграють важливу роль у підтриманні стабільності екосистем Біловезької пущі та збереження її біорізноманіття.

Тваринний світ

Фауна пущі налічує більше 10 тисяч видів. Тут мешкає 59 видів ссавців, зокрема найкрупніший представник сучасної європейської фауни — зубр. Найбільш численні гризуни — 20 видів. Серед них найбільш примітним є бобер. З хижаків в пущі мешкають вовк, лисиця, рись, куниця лісова. Крупні копитні — дикий кабан, олень благородний, сарна, лось — є мисливськими видами і чисельність їх оптимізується.

Зубри

Біловезька пуща стала широко відомою на початку XIX століття, коли виявилося, що в її лісах збереглася значна кількість зубрів, винищених в інших місцях Європи. В 1803 році спеціальним законом полювання на зубрів було заборонене, а згодом вироблено ряд заходів, спрямованих на збереження цих рідкісних тварин (підгодовування, утримання в спеціальних загонах). На початку XX століття в Біловезької пущі налічувалося вже близько 700 зубрів. Але під час першої світової війни вони були повністю винищені. Після війни в Біловезьку пущу було завезено з зоопарків для відновлення стада кілька зубрів. В 1941 році їх було 19 голів. Під час другої світової війни це стадо майже все загинуло. Ті тварини, що залишилися, стали вихідними для створення нового стада зубрів. В 1959 році в лісах Біловезької пущі жило 23 зубри і 14 утримувались в загорожі, крім того, 13 зубрів вивезено в зоопарки та інші заповідники.