3. Cтан та перспективи розвитку інвестиційної діяльності банків в Україні

Сучасна ситуація в українській економіці диктує необхідність активізації інвестиційної діяльності. Ключову роль у здійсненні інвестицій відіграють банки, які виступають посередниками в акумулюванні та перерозподілі тимчасово вільних коштів. Зарубіжний досвід свідчить, що одним з трьох напрямів роботи банків в інвестиційній сфері є акумулювання заощаджень і спрямування їх на фондовий ринок.

Інвестиційна діяльність банків та економічне зростання – це два взаємопов’язані процеси. Економічне зростання значною мірою залежить від здійснення банками інвестицій, і навпаки. Далі буде зроблена спроба проаналізувати ситуацію, яка характеризує сучасний стан інвестиційної діяльності банків в Україні. [13, С. 2 - 5]

Перешкодою на шляху активізації банківської діяльності в інвестиційному процесі є низька капіталізація банківської системи загалом, а також існування значної кількості дрібних банків. Ситуація склалася так, що у 2008 році групі найбільших банків України належали активи на суму близько 630 млрд. грн.: на 18 банків першої групи припадає 70% активів банківської системи, а на 120 малих банків четвертої групи – 8%. Лише 10 % банківських установ контролюють 65% усіх активів банківської системи країни, і саме ці учасники інвестиційного процесу можуть займатись інвестиційною діяльністю і здійснювати інвестиційне кредитування економіки. Таке розпорошення банківського капіталу спричиняє деконцентрацію кредитних ресурсів і практично унеможливлює реалізацію великих довгострокових інноваційних проектів, які потребують значних інвестицій.

Структура банків за обсягом статутного капіталу дещо змінилася, головним чином під впливом динаміки кількості найбільших і малих банків. Разюче зросла кількість банків зі статутним капіталом понад 20 млн. євро: у 2003 році їх було 10, у 2005 році – 28, у 2007 році – 71 банк (відповідно 39%). Однак уже за жовтень 2008 року кількість таких банків зменшилася до 65. Саме в цей період спостерігалось істотне коливання курсу іноземної валюти, це і стало причиною такого різкого падіння. Тому на період фінансової кризи і становлення національної економіки доцільно було б установити мінімальний розмір статутного капіталу у фіксованій сумі у гривнях (без прив’язки до іноземної валюти). Група банків зі статутним капіталом від 10 млн. до 20 млн. євро включала 44 банки (для порівняння: 30 – у 2007 р., 20 – у 2005 р., 17 – у 2003 р.). Кількість банків зі статутним капіталом від 0 до 3 млн. євро у 2008 році становила 1 банк ( у 2005 році – 31, у 2003 році – 94). Проаналізувавши вищенаведені дані, не важко здогадатись, що обсяги сплаченого статутного капіталу також зросли, оскільки вони займають основну частину власного капіталу. Динаміка сплаченого статутного капіталу зображена у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Динаміка сплаченого статутного капіталу комерційних банків України

Період	Статутний капітал, млн. грн.	Темпи приросту, %	Власний капітал, млн. грн..	Темпи приросту, %
01.01.2003	6003	-	9983	-
01.01.2004	8116	135,2	12882	129,0
01.01.2005	11605	143,0	18421	143,0
01.01.2006	16111	138,8	25451	138,2
01.01.2007	26372	163,7	42566	167,2
01.01.2008	43133	163,5	69578	163,5
01.11.2008	63295	146,7	111263	171,4

Дослідивши темпи росту відповідних показників, слід зазначити, що власний капітал банків у 2006 р. зростав швидкими темпами, ніж у 2007 – 2008 роках. Незважаючи на це, у 2008 році власний капітал банків зріс на 43,5% і становив 100,3 млрд. грн..

Така динаміка показників діяльності великих банків України дає підстави припустити, що інвестиційний потенціал вітчизняної банківської системи здатний задовольнити потреби реального сектору економіки. Щодо активного росту цих показників, то це спричинено активним ростом іноземного капіталу в банківській системі України, а також розвитком економічної ситуації. Втім, зазначені показники, хоч і є досить високими, за реальним станом речей не можуть зрівнятись з відповідними показниками банківської системи Європи. Потужність українських банків ще не є достатньою: у більшості з них статутний фонд не перевищує 10 млн. євро.

На відміну від корпоративного інвестування, специфіка банківської інвестиційної діяльності великою мірою зумовлюється характером і обсягом сформованої ресурсної бази. Джерелами інвестиційних ресурсів можуть бути власний капітал і грошові ресурси, залучені банком на довгостроковій основі. Сьогодні банкам ще не вдалося залучити значні обсяги довгострокових ресурсів, що гальмує їхню інвестиційну активність. Нині більшість банків не має у своєму розпорядженні достатньої власної бази для великих і надійних позичкових операцій інвестиційного характеру.

Економічне зростання потребує відповідного рівня ресурсів банківської системи, проте її еволюційний розвиток не зможе забезпечити потрібних обсягів банківського капіталу, а залучення значного зарубіжного капіталу призведе до втрати економічної незалежності.

Банківська система в економіці займає особливе становище. Уособлюючи одночасно й позичальника, і кредитора, банки відіграють важливу роль у русі капіталів. З цієї причини банківська діяльність приховує в собі небезпеку підвищеного соціально – економічного ризику. Саме тому загальний аналіз був би неповним без аналізу активів як напряму використання ресурсів, який зображений на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Динаміка кредитів, наданих комерційними банками, станом на 1 січня 2005-2009 рр., млн. грн.

Перше місце займають кредити, надані суб’єктам господарювання. Спектр таких операцій є досить широким: короткострокові позики для здійснення поточної господарської діяльності у випадку виникнення тимчасових фінансових труднощів у зв’язку з витратами, не забезпеченими надходженням коштів у відповідний період; середньострокові кредити, які надаються на оплату устаткування, на поточні витрати, фінансування капітальних вкладень та довгострокові позики основних фондів.

Завдяки розширенню ресурсної бази банків і зниженню відсоткових ставок за кредитами зберігалася тенденція до істотного зростання кредитних вкладень банківських установ в економіку країни. Тривало зростання довгострокових кредитів: упродовж 2008 р. вони збільшилися на 56,7%. Показник приросту кредитних вкладень становив 49,9%. Слід зауважити, що показник приросту кредитних вкладень за 2007 р. цей показник становив 142,2%, а у 2008 р. – 235,9%. Це пояснюється коливанням валютного курсу і впливом світової фінансової кризи на економіку країни.

Аналіз показників інвестиційного потенціалу засвідчив, що банківська система України у 2005 – 2008 рр. була спроможною задовольнити потреби суб’єктів господарювання. Однак глобальна фінансова криза, яка прокатилася світом у 2008 р., негативно вплинула на економіку й інвестиційний потенціал банківського сектору.

В умовах кризи можливості банківської системи щодо фінансування інвестицій значно скоротились. Інвестиційна діяльність підприємств потребує довгострокових ресурсів, надання яких в умовах економічної нестабільності є дуже ризикованим, а отже, дорогим. Крім того, вітчизняним підприємствам досить часто бракує коштів для фінансування поточної діяльності, не кажучи вже про фінансування інвестиційних заходів. Якщо підприємства вирішують взяти кредит, то надають перевагу короткостроковим позикам.

Кредитні ресурси банківської системи разом із власними ресурсами підприємств є основним джерелом фінансування інвестиційної діяльності в Україні. Основна частина фінансових ресурсів підприємств, як правило, формується за рахунок власного капіталу, однак за звичайних умов середня вартість додаткового залучення власного капіталу перевищує середню вартість позикового капіталу. Це пояснюється тим, що рівень ризику власників, які вкладають капітал на невизначений термін і отримують право на одержання частки прибутку за залишковим принципом, значно вищий за ризик кредиторів, термін повернення боргу яким визначено кредитною угодою. Як відомо, рівень ризику і дохідність фінансових вкладень змінюються прямо пропорційно, отже, більш висока ризикованість вкладень власників за звичайних умов обумовлює порівняно вищу вартість власного капіталу.

Інвестиційна діяльність суб’єктів господарювання тосно пов’язана з інноваційною, оскільки саме інвестиції є основою створення та впровадження новітніх технологій. Особливо актуальним є розвиток інновацій в Україні, оскільки більша частина вітчизняних виробничих фондів є застарілою і потребує оновлення. Крім того, наша країна володіє досить потужним науково – дослідницьким апаратом, здатним створювати та реалізовувати інноваційні проекти.

Банківське інвестиційне кредитування здійснюється у формі довгострокових позик. Довгострокове кредитування підприємств до початку кризових явищ в економіці України перебувало на стадії розвитку і характеризувалось значним зростанням обсягів. У другому півріччі 2008р. істотно зменшились обсяги банківського кредитування як фізичних осіб, так і підприємств, в тому числі і інвестиційного кредитування.

Тенденція до кризового зростання абсолютних обсягів кредитування корпоративних клієнтів є закономірним процесом, оскільки банківська система України та вітчизняна економіка зростають, відповідно зростає і кредитний портфель банків. Разом з тим розширюються можливості довгострокового фінансування вітчизняних підприємств. Основні показники діяльності банків України з кредитування станом на 1 січня 2005 – 2009 рр. показані у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Основні показники діяльності банків України з кредитування станом на 1 січня 2005 – 2009 рр

Показник	01.01.2005	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008	01.01.2009
Кредитний портфель, у т. ч.:	97197	156385	269688	485507	792384
кредити, надані суб’єктам господарювання	72875	109020	167661	276184	472584
Довгострокові кредити, у т. ч.:	45531	86227	157224	291963	507715
надані суб’єктам господарювання	34693	58528	90576	156335	226204
Проблемні кредити	3145	3379	4456	6537	18015

За період з 2005 по 2008 рр. обсяги банківського кредитування зросли більш ніж у 8 разів. На збільшення обсягів кредитів, наданих банківськими установами в реальний сектор економіки протягом 2005 – 2008 рр., вплинуло зниження вартості кредитних ресурсів, нарощування ресурсної бази банківської системи та покращення її структури за ознакою строковості, активізація промислового виробництва і зростання доходів суб’єктів господарювання, що, у свою чергу, сприяло підвищенню потенційної кредитоспроможності позичальників. Слід зазначити, що в січні 2008 р. вперше за останні сім років спостерігався приріст вимог банків за кредитами, наданими суб’єктам господарювання, що свідчило про зростання ділової активності підприємницьких структур. Водночас існує тенденція зростання обсягів проблемних банківських кредитів, особливо на початок 2009 року. Це пов’язано зі світовою фінансовою кризою, яка не оминула й Україну. За період з 2005р. по 2008р. спостерігалось збільшення темпів зростання довгострокового кредитування (з 149,6% у 2006р. порівняно з 2005р. до 171,1% у 2008р. порівняно з 2007 р.) з одночасним зменшенням темпів зростання обсягів короткострокових позик (з 227,1% у 2006р. порівняно з 2005 р. до 175% у 2008р. порівняно з 2007р.).

Позитивною є тенденція до збільшення частки довгострокових кредитів для суб’єктів господарювання, яка тільки за останні три роки зросла втричі. Довгострокове кредитування має фактично інвестиційну природу. Особливо актуальним є довгострокове кредитування розроблених підприємствами інвестиційних проектів, метою яких є, як правило, створення нового виробництва, реконструкція та розширення чи реабілітація діючих підприємств. Тенденції спрямування банківських кредитів у поточну та інвестиційну діяльність за періодами представлена у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3

Тенденції спрямування банківських кредитів у поточну та інвестиційну діяльність за періодами

Показники	2003	2004	2005	2006	2007
Кредити надані, млн.. грн., у т. ч.:	67835	88579	143418	245226	426863
Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність	408	626	1446	2565	4647
У % до обсягу короткострокових кредитів	1,0	1,5	2,6	3,0	3,5
Короткострокові кредити в поточну діяльність	36874	39949	53374	83628	126855
У % до обсягу короткострокових кредитів	99,0	98,5	97,4	97,0	96,5
Довгострокові кредити в поточну діяльність	26579	40457	67661	111623	20539
У % до обсягу довгострокових кредитів	87,0	84,3	76,4	70,2	69,5
Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність	3973	7546	20938	47410	90043
У % до обсягу довгострокових кредитів	13,0	15,7	23,6	29,8	30,5

Дані, наведені у табл. 3, свідчать, що майже весь обсяг короткострокових кредитів спрямовано на поточну діяльність підприємств ( в середньому за період – 97,68%), тоді як в інвестиційну – в середньому лише 2,32%.

Незначні обсяги довгострокового кредитування економіки засвідчують, що українські банки віддають перевагу проектам, здатним давати прибутки в максимально короткі терміни (слід зауважити, що економічний ефект від реалізації інноваційних проектів є розтягненим у часі). Короткострокові ж банківські кредити, як відомо, не мають ні інвестиційної, ні, тим більше, інноваційної спрямованості.

Взаємодіючи з процесами залучення грошових коштів і формування банківського капіталу, банківські інвестиції здійснюються, як правило, виходячи не тільки з розрахунку отриманого доходу в майбутньому у формі приросту вартості (відсотка) на вкладений капітал банку, а й повернення вартості цього капіталу після певного періоду часу.

Інвестиційні проекти дають віддачу лише через кілька років, а відсотки за кредитами банків оподатковуються щоквартально. При інвестиційному кредитуванні банки, по суті, беруть на себе весь податковий тягар. Крім того, банки змущені зменшувати обсяг свого капіталу на суму неотриманих відсотків, якщо вони дають змогу позичальникові сплачувати їх щоквартально або наприкінці терміну інвестиційного проекту. Як наслідок, вартість інвестиційних проектів підвищується, а багато з них просто стають збитковими. [9, С. 67 - 77]

Висновок: сталий розвиток та ефективне функціонування економіки України можливе лише за умови залучення достатніх обсягів інвестиційних вкладень У цьому підрозділі було розглянуто проблему активізації участі банківської системи в інвестиційному процесі. Проаналізовано стан банківського інвестиційного кредитування суб’єктів господарювання в умовах кризи. Запропоновано заходи з поліпшення ресурсної бази банків через стимулювання залучення депозитних вкладів фізичних та юридичних осіб на довготерміновій основі.