Специфікація складального креслення
Специфікація складального креслення складається відповідно до ГОСТ 2.108-68, визначає склад редуктора і необхідна для його виготовлення, комплектація конструкторських документів і планування запуску у виробництво. Виконується на креслярському папері формату А4 . На першому аркуші специфікації ставлять основний напис по формі 2; на наступних аркушах - за формою 2а (див. рис. 11.4). Графи основного напису заповнюють відповідно до рекомендацій стандарту.
Рис. 11.4. Перший аркуш специфікації
Рис. 11.4. Наступні аркуші специфікації
Специфікація складального креслення приводного пристрою складається із чотирьох розділів: документація; складальні одиниці; деталі; стандартні вироби.
Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі «Найменування» і підкреслюють. Після кожного розділу рекомендується залишити вільними дві-три рядки для додаткових записів (див. рис. 11.4) відповідно до складальним кресленням на рис. 11.1...11.3).
1. Документація. У цей розділ вносять «Складальне креслення»редуктора з елементами відкритої передачі.
Складальні одиниці. Складальними одиницями називають вироби, які збираються поза процесом складання редуктора і відкритої передачі, наприклад черв'ячне, колесо. Запис виробу робиться в порядку зростання коду класифікаційної характеристики складальної одиниці .
Деталі. Деталями називають вироби, на які розробляються робочі креслення. Запис деталей робиться у порядку зростання коду класифікаційної характеристики деталі: у межах кожного підкласу-групи-підгрупи- виду .
4. Стандартні вироби. У розділі «Стандартні вироби» записують вироби, застосовані по державних, галузевих стандартах і стандартам підприємств.
У межах кожної категорії стандартів запис робиться по групах виробів, об'єднаних по їхньому функціональному призначенню (наприклад, підшипники, кріпильні вироби і т. інше.) за абеткою; у кожному найменуванні - у порядку зростання позначення стандарту; у межах кожного позначення стандарту - у порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.
Графи специфікації заповнюють у такий спосіб.
а) У графі «Формат» указують формати документів, позначення яких записується в графі «Позначення». Тому що завданням проекту передбачене виконання тільки чотирьох – п’яти робочих креслень, то формати інших робочих креслень указують умовно, але відповідно до розмірів деталей. Для розділу «Стандартні вироби» графа «Формат»не заповнюється.
б) Графа «Зона» заповнюється тільки при розбивці креслення на зони.
в) У графі «Поз.» указують номера позицій деталей. Для розділу «Документація» - графа не заповнюється.
г) У графі «Позначення» указують:
у розділі «Документація» - позначення складального креслення; у розділі «Складальні одиниці» - позначення креслень складальних одиниць; у розділі «Деталі» - позначення робочих креслень деталей; у розділі «Стандартні вироби» графа не заповнюється.
д) У графі «Найменування» указують: у розділі «Документація»— тільки назва документів: складальне креслення; у розділі «Складальні одиниці» — назва складальної одиниці; у розділі «Деталі» - назва робочих деталей. Якщо назва деталі або складальної одиниці складається із двох (трьох) слів, текст початку пишеться ім'я іменник, наприклад колесо зубчасте, вал черв'ячний і т.п.; у розділі «Стандартні вироби» - умовна позначка виробу по стандарту і номер ГОСТа.
е) У графі «Кіл.» указують кількість деталей на один виріб; у розділі «Документація» графи не заповнюють.
ж) У графі «Примітка» указують необхідні додаткові відомості до характеристики деталей або документів.
Позначення
Найменування
Приміт-
ка
Рис. 11.5. Специфікація складального креслення конічного одноступеневого редуктора