Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка_ВП(перероблено).doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
31.07.2019
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

7.4 Контрольні питання.

1) З якого матеріалу виготовляють давачі температури?

2) Які ви знаєте давачі температури та їх характеристи-ки?

3) Поясніть як в даній електричній схемі передбачено підвищення чутливості давань та діапазон вимірювальних температур.

4) Для чого використовуються тензодатчики тиску?

5) Як в електричній схемі узгоджується діапазон вимірювань?

Лабораторна робота №8

8.1 Назва роботи: Вивчення будови, принципу дії та повірка інклінометра

8.2 Мета роботи: Ознайомитись з будовою, принципом дії, конструктивними особливос­тями інклінометрів; вивчити принципову схему приладу. Ознайомитись з порядком проведення вимірювань за допомогою інклінометра і ви­конати повірочні роботи на установочному столі.

Тривалість: 2 аудиторні години

8.3 Завдання роботи: Перед виконанням роботи необхідно ознайомитись з методичними вказів­ками до цієї лабораторної роботи, порядком її виконання, принципом дії приладу, рекомендованою літературою та приготувати бланки звіту і відповіді на контрольні запитання.

8.4 Основні теоретичні положення

Свердловини, які проектуються для розвідки і експлуатації нафтогазових пластів, можна розділити на вертикальні і похило-направлені та з горизонтальними ділянками. Внаслідок нерівномірного розбурювання вибою, який виникає внаслі­док геологічного, технічного і технологічного факторів, в процесі буріння просте­жується відхилення напрямку свердловини від заданого, яке називають викривлен­ням.

Дані про викривлення свердловини потрібні при бурінні, оскільки значні відхилення напрямку свердловини від вертикалі або заданого іншого напрямку і різкі його зміни в просторі викликають певні труднощі при спуску бурильних і обсадних колон, а також підвищення спрацювання бурового обладнання.

Достовірність геологічної структури, одержаної за даними пробурених свердловин, теж в значній мірі визначається даними про викривлення напрямку свердловини. Без введення поправок на викривлення свердловин не можна одержа­ти правильної уяви про геологічну будову району.

Просторове положення любої будь-якої точки траєкторії свердловини хара­ктеризується двома кутами: так званим кутом її викривлення а (відхилення осі свердловини від вертикалі), та дирекційним кутом b - між горизонтальною проекці­єю осі дотику приладу до траєкторії свердловини, взятого в сторону збільшення глибини і напрямом на географічну північ. Замість дирекційного кута часто використовують отриманий безпосередньо в процесі вимірювань магнітний азимут ви­кривлення - відрахунок по ходу годинникової стрілки кута між напрямом на магні­тну північ і горизонтальною проекцією осі дотику приладу до траєкторії свердло­вини.

Прилади, які використовують для вимірювання викривлення свердловини, називають інклінометрами. В практиці найбільше поширення одержали електричні інклінометри, в яких здійснюється перетворення кута і азимута викривлення в про­порційні електричні сигнали з передачею їх на поверхню по жилах кабелю, а також фотоінклінометри, які фіксують параметри викривлення свердловини на фотоплів­ку.

8.5 Опис лабораторної установки

Інклінометр типу ИТ-200 (рис. 8.1) складається із свердловинного приладу 1, панелі управління 2, блоку живлення 3 та стола 4 для встановлення свердловинного приладу (дальше стола).

Рис. 8.1 – Схема лабораторної установки

Основна частина інклінометра - обертова рамка, кінематична схема якої приведена на рис.3. Центр тяжіння рамки зміщений, в результаті чого при будь-якому положенні свердловинного приладу в просторі, площина рамки встановлює­ться перпендикулярно до площини викривлення свердловини. В рамці розташова­ний покажчик азимута і кута.

Рис. 8.2 – Схема панелі управління

Покажчик азимута складається з магнітної стрілки 1 і градуйованого елект­ричного опору (кругового реохорда) 2. Круговий реохорд змонтований на ізоляцій­ній панелі, розташованій під магнітною стрілкою. Магнітна стрілка виконана з двох намагнічених стержнів, які розміщені в дюралюмінієвому ковпачку з агатовим під­шипником.

8.6 Технічна характеристика електричного інкліномет-ра типу ИТ-200

1

Границі вимірювання кутів нахилу від вертикалі

-0° - 50°

2

Границі вимірювання азимутів

-0° - 360°

3

Похибка вимірювання кутів відхилення

не більше

± 0°- 30°

4

Похибка вимірювання азимута

не більше ± 4°

5

Кути відхилення від вертикалі, при яких похибка зміни азимута знаходиться в межах допуску

3°+50°

6

Характер вимірювань

точковий

7

Час заспокоєння елементів

не більше 12с

8

Максимально допустима напруга

270В

Підшипник насаджений на гострій вісі 3. Стрілка оснащена ізольованими від неї пружинними контактами 4.

Корпус, в якому змонтований покажчик азимута, прикріплений на двох пів-вісях і під дією вантажу 5 займає положення, при якому вісь магнітної стрілки зав­жди орієнтована вертикально.

Датчик кута викривлення складається з виска 6, стрілки 7 і градуйованого електричного опору (кутового реохорда) 8. Площина коливання виска 6 перпенди­кулярна до площини рамки і співпадає з площиною викривлення свердловини.

В інклінометрі встановлений електромагніт, який по команді з поверхні фі­ксує або звільняє магнітну стрілку і висок. За допомогою колектора з трьома конта­ктними кільцями 9 і двома парами щіток 10 до вимірювального кола за допомо­гою перемикача П (мал.4) підключаються реохорд кута нахилу, або датчик ази­мута.

При зміні азимута магнітна стрілка пружинними контактами 4 закорочує частину реохорда. Опір незамкненої частини пропорційний азимуту . При вимірюванні кута стрілка покажчика кута відхилення, яка жорстко прикріплена до виска, переміститься на дугу і закоротить реохорд. Опір незакороченої ділянки реохорда , пропорційний куту .

Кути відхилення вимірюють при фіксованому положенні всіх чутливих елементів. Для вимірювань і використовують мостову схе­му. Принципова електрична схема інклінометра зображена на рис.4.

Три плечі моста мають постійний опір і встановлені на поверхні панелі управління. Опори і включаються при вимірюванні кутів; опори і включаються при вимірюванні азимута; загальний опір моста. Четверте плече складається із опору жили кабелю, змінного опору , призначеного для ком­пенсації зміни опору жили кабелю, і опору реохорда кута нахилу або магнітної бусолі .

В одну діагональ моста АВ підключено джерело струму Е, в другу діаго­наль моста МN - гальвонометр G. Змінний опір служить для компенсації мос­та при вимірюванні або .

Для виконання вимірювань на одній точці свердловини необхідно зробити шість перемикань.

Повний цикл перемикань наведений в таблиці 1.

Рис. 8.3 – Схема конструкції вимірювальної частини інклінометра на опорах

Рис. 8.4 – Принципова електрична схема інклінометра

Таблиця 1. Цикл перемекань на пульті інклінометра

№

По-зи-ції

Операція

Покази приладу «азимут»- кут (рис.2)

Положе-ння бусолі та виска

Положен-

ня щіток

1

Заспокоєння чутливих елементів

«0»

Вільне

Нейтраль-

не

2

Контрольне вимірювання азимута

Ліва частина шкали– «азимут»

Вільне

Накладені щітки, підклю-чають реохорд азимутів.

3

Вимірювання азимута

Ліва частина шкали– «азимут»

Фіксова-не

Накладені щітки, підклю-чають реохорд азимутів.

8.7 Порядок виконання

З метою повірки інклінометра проводять такі операції:

  1. Закріплюють інклінометр в лещатах установочного столу УСІ-2 (рис.1).

  2. Збирають вимірювальну схему. Для цього з'єднують виводи інклінометра з клемами "ЦЖК" і "ОК" панелі через колодку "Живлення" панелі, зберігаючи від­повідну полярність і підключають прилад до джерела постійного струму.

  3. Корпус панелі повинен бути надійно заземлений через гніздо з умовним позначенням «Земля».

  4. Встановлюють потрібну напругу живлення по вольтметру, після чого включають тумблер на відмітку 4 і подають живлення на вимірювальну схему.

  5. Проводять регулювання пристрою М2 «Контроль позиції». Для цього в положенні перемикаючого механізму П2, коли стрілка приладу стоїть на нулі, обертанням ручки реостата "Установка шкали встановлюють стрілку навпроти середньої риски. Потім переключають позиції три рази і цим же реостатом встанов­люють її в центрі між новим показом і середньою рискою.

6. Компенсують опір кабелю. Для цього:

а) встановлюють перемикаючий механізм свердловин-ного приладу в позицію 2 або 5 (табл.1);

б) зміщують червону риску шкали азимутів (кутів) реостата з рискою на вікні шкали;

в) включають перемикачем міст для вимірювання азимута" (або кута), і оберта­ючи ручку реостата "Компенсація опору кабелю" встановлюють стрілку при­ ладу на нуль;

7. За допомогою установочного стола виставляють при куті 30° азимут 0°.

а) перемикач "Измерение" виставляють в позицію "Азимут" і повертанням руч­ки градуйованого реостату домагаються нульових показів приладу ;

б) одержане значення азимута відраховують по відповідній шкалі навпроти риски на вікні.

8. Аналогічним чином одержують значення кута-азимута, змінюючи ази­мут на установчому столі від 0° до 360° через кожних 30°.

9. Потім цю ж операцію виконують в зворотньому напрямку (360° до 0°).

10. Одержані дані заносять в табл.2.

Таблиця 2. Дані вимірювання азімута

Заданий азимут

Покази вимірю-вального приладу

Похибки вимірювання

Пря- мий

Зворотній

Абсо-лютна

Від-носна

%

При-ведена

%

8.8 Обробка результатів

Основні формули для обчислення

8.8.1 Визначають середнє арифметичне значення результатів вимірювання:

, (8.1)

де n – кількість вимірювань; - покази засобу вимірювання.

8.8.2 Визначають залишкові похибки за формулами: в абсолютних одиницях: (8.2)

у відсотках: (8.3)

8.8.3 Визначають приведену похибку за формулою:

, (8.4)

де - нормоване значення приладу, що повіряється.

8.8.4 Визначають середнє квадратичне відхилення (СКВ) результатів вимірювання за формулою:

(8.5)

8.8.4 Знаходять довірчу межу випадкової похибки результату вимірювання за форму лою:

, (8.6)

де t- коефіцієнт Стьюдента.