- •1.4 Основні теоретичні положення
- •1.4.1 Принцип дії і властивості термопар
- •1.4.2 Прилади, вживані для вимірювання термо-ерс
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •1.5.1 Перевірка пірометричного мілівольтметра
- •1.6 Вимоги техніки безпеки
- •1.8 Контрольні питання
- •2.4 Основні теоретичні положення
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.7 Контрольні питання
- •3.5 Порядок виконання роботи
- •3.7 Контрольні питання
- •4.5 Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •5.4 Основні теоретичні положення
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •5.6 Контрольні питання
- •6.3 Основні теоретичні положення
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Контрольні питання
- •7.3 Основні теоретичні положення
- •7.4 Контрольні питання.
- •8.4 Основні теоретичні положення
- •8.9 Контрольні питання
- •9.4 Основні теоретичні положення
- •9.8 Контрольні питання
- •10.3 Завдання роботи
- •10.4 Основні теоретичні положення
- •10.8 Контрольні питання
- •11.4 Основні теоретичні положення
- •11.5 Порядок виконання роботи
- •11.8 Контрольні питання
7.4 Контрольні питання.
1) З якого матеріалу виготовляють давачі температури?
2) Які ви знаєте давачі температури та їх характеристи-ки?
3) Поясніть як в даній електричній схемі передбачено підвищення чутливості давань та діапазон вимірювальних температур.
4) Для чого використовуються тензодатчики тиску?
5) Як в електричній схемі узгоджується діапазон вимірювань?
Лабораторна робота №8
8.1 Назва роботи: Вивчення будови, принципу дії та повірка інклінометра
8.2 Мета роботи: Ознайомитись з будовою, принципом дії, конструктивними особливостями інклінометрів; вивчити принципову схему приладу. Ознайомитись з порядком проведення вимірювань за допомогою інклінометра і виконати повірочні роботи на установочному столі.
Тривалість: 2 аудиторні години
8.3 Завдання роботи: Перед виконанням роботи необхідно ознайомитись з методичними вказівками до цієї лабораторної роботи, порядком її виконання, принципом дії приладу, рекомендованою літературою та приготувати бланки звіту і відповіді на контрольні запитання.
8.4 Основні теоретичні положення
Свердловини, які проектуються для розвідки і експлуатації нафтогазових пластів, можна розділити на вертикальні і похило-направлені та з горизонтальними ділянками. Внаслідок нерівномірного розбурювання вибою, який виникає внаслідок геологічного, технічного і технологічного факторів, в процесі буріння простежується відхилення напрямку свердловини від заданого, яке називають викривленням.
Дані
про викривлення свердловини потрібні
при бурінні, оскільки значні відхилення
напрямку свердловини від вертикалі або
заданого іншого напрямку і
різкі
його зміни в просторі викликають певні
труднощі при спуску бурильних і обсадних
колон, а також підвищення спрацювання
бурового обладнання.
Достовірність геологічної структури, одержаної за даними пробурених свердловин, теж в значній мірі визначається даними про викривлення напрямку свердловини. Без введення поправок на викривлення свердловин не можна одержати правильної уяви про геологічну будову району.
Просторове положення любої будь-якої точки траєкторії свердловини характеризується двома кутами: так званим кутом її викривлення а (відхилення осі свердловини від вертикалі), та дирекційним кутом b - між горизонтальною проекцією осі дотику приладу до траєкторії свердловини, взятого в сторону збільшення глибини і напрямом на географічну північ. Замість дирекційного кута часто використовують отриманий безпосередньо в процесі вимірювань магнітний азимут викривлення - відрахунок по ходу годинникової стрілки кута між напрямом на магнітну північ і горизонтальною проекцією осі дотику приладу до траєкторії свердловини.
Прилади, які використовують для вимірювання викривлення свердловини, називають інклінометрами. В практиці найбільше поширення одержали електричні інклінометри, в яких здійснюється перетворення кута і азимута викривлення в пропорційні електричні сигнали з передачею їх на поверхню по жилах кабелю, а також фотоінклінометри, які фіксують параметри викривлення свердловини на фотоплівку.
8.5 Опис лабораторної установки
Інклінометр типу ИТ-200 (рис. 8.1) складається із свердловинного приладу 1, панелі управління 2, блоку живлення 3 та стола 4 для встановлення свердловинного приладу (дальше стола).
Рис. 8.1 – Схема лабораторної установки
Основна частина інклінометра - обертова рамка, кінематична схема якої приведена на рис.3. Центр тяжіння рамки зміщений, в результаті чого при будь-якому положенні свердловинного приладу в просторі, площина рамки встановлюється перпендикулярно до площини викривлення свердловини. В рамці розташований покажчик азимута і кута.
Рис. 8.2 – Схема панелі управління
Покажчик азимута складається з магнітної стрілки 1 і градуйованого електричного опору (кругового реохорда) 2. Круговий реохорд змонтований на ізоляційній панелі, розташованій під магнітною стрілкою. Магнітна стрілка виконана з двох намагнічених стержнів, які розміщені в дюралюмінієвому ковпачку з агатовим підшипником.
8.6 Технічна характеристика електричного інкліномет-ра типу ИТ-200
1 |
Границі вимірювання кутів нахилу від вертикалі |
-0° - 50°
|
2 |
Границі вимірювання азимутів |
-0° - 360° |
3 |
Похибка вимірювання кутів відхилення |
не більше ± 0°- 30° |
4 |
Похибка вимірювання азимута |
не більше ± 4° |
5 |
Кути відхилення від вертикалі, при яких похибка зміни азимута знаходиться в межах допуску |
3°+50° |
6 |
Характер вимірювань |
точковий |
7 |
Час заспокоєння елементів |
не більше 12с |
8 |
Максимально допустима напруга |
270В |
Підшипник
насаджений на гострій вісі 3.
Стрілка
оснащена ізольованими від неї пружинними
контактами 4.
Корпус, в якому змонтований покажчик азимута, прикріплений на двох пів-вісях і під дією вантажу 5 займає положення, при якому вісь магнітної стрілки завжди орієнтована вертикально.
Датчик кута викривлення складається з виска 6, стрілки 7 і градуйованого електричного опору (кутового реохорда) 8. Площина коливання виска 6 перпендикулярна до площини рамки і співпадає з площиною викривлення свердловини.
В інклінометрі встановлений електромагніт, який по команді з поверхні фіксує або звільняє магнітну стрілку і висок. За допомогою колектора з трьома контактними кільцями 9 і двома парами щіток 10 до вимірювального кола за допомогою перемикача П (мал.4) підключаються реохорд кута нахилу, або датчик азимута.
При
зміні азимута магнітна стрілка пружинними
контактами 4
закорочує
частину
реохорда. Опір незамкненої частини
пропорційний азимуту
.
При
вимірюванні кута
стрілка
покажчика кута відхилення, яка жорстко
прикріплена
до виска, переміститься на дугу
і
закоротить реохорд. Опір незакороченої
ділянки реохорда
,
пропорційний
куту
.
Кути відхилення вимірюють при фіксованому положенні всіх чутливих елементів. Для вимірювань і використовують мостову схему. Принципова електрична схема інклінометра зображена на рис.4.
Три
плечі моста мають постійний опір і
встановлені на поверхні панелі управління.
Опори
і
включаються при вимірюванні кутів;
опори
і
включаються
при вимірюванні азимута;
загальний
опір моста. Четверте плече складається
із опору жили кабелю, змінного опору
,
призначеного
для компенсації зміни опору жили
кабелю, і опору реохорда кута нахилу
або магнітної бусолі
.
В
одну діагональ моста АВ
підключено
джерело струму Е,
в
другу діагональ моста МN
- гальвонометр
G.
Змінний
опір
служить
для компенсації моста при вимірюванні
або
.
Для виконання вимірювань на одній точці свердловини необхідно зробити шість перемикань.
Повний цикл перемикань наведений в таблиці 1.
Рис. 8.3 – Схема конструкції вимірювальної частини інклінометра на опорах
Рис. 8.4 – Принципова електрична схема інклінометра
Таблиця 1. Цикл перемекань на пульті інклінометра
№ По-зи-ції |
Операція |
Покази
приладу
|
Положе-ння бусолі та виска |
Положен- ня щіток |
1 |
Заспокоєння чутливих елементів |
«0» |
Вільне |
Нейтраль- не |
2 |
Контрольне вимірювання азимута |
Ліва частина шкали– «азимут» |
Вільне |
Накладені щітки, підклю-чають реохорд азимутів. |
3 |
Вимірювання азимута |
Ліва частина шкали– «азимут» |
Фіксова-не |
Накладені щітки, підклю-чають реохорд азимутів. |
8.7 Порядок виконання
З метою повірки інклінометра проводять такі операції:
Закріплюють інклінометр в лещатах установочного столу УСІ-2 (рис.1).
Збирають вимірювальну схему. Для цього з'єднують виводи інклінометра з клемами "ЦЖК" і "ОК" панелі через колодку "Живлення" панелі, зберігаючи відповідну полярність і підключають прилад до джерела постійного струму.
Корпус панелі повинен бути надійно заземлений через гніздо з умовним позначенням «Земля».
Встановлюють потрібну напругу живлення по вольтметру, після чого включають тумблер
на відмітку 4
і
подають живлення на вимірювальну схему.Проводять регулювання пристрою М2 «Контроль позиції». Для цього в положенні перемикаючого механізму П2, коли стрілка приладу стоїть на нулі, обертанням ручки реостата "Установка шкали встановлюють стрілку навпроти середньої риски. Потім переключають позиції три рази і цим же реостатом встановлюють її в центрі між новим показом і середньою рискою.
6.
Компенсують опір кабелю. Для цього:
а) встановлюють перемикаючий механізм свердловин-ного приладу в позицію 2 або 5 (табл.1);
б)
зміщують
червону риску шкали азимутів (кутів)
реостата
з
рискою на вікні шкали;
в)
включають перемикачем
міст
для вимірювання азимута" (або кута),
і обертаючи
ручку реостата
"Компенсація
опору кабелю"
встановлюють
стрілку при
ладу
на
нуль;
7.
За
допомогою установочного стола виставляють
при куті 30° азимут 0°.
а) перемикач "Измерение" виставляють в позицію "Азимут" і повертанням ручки градуйованого реостату домагаються нульових показів приладу ;
б) одержане значення азимута відраховують по відповідній шкалі навпроти риски на вікні.
8. Аналогічним чином одержують значення кута-азимута, змінюючи азимут на установчому столі від 0° до 360° через кожних 30°.
9. Потім цю ж операцію виконують в зворотньому напрямку (360° до 0°).
10. Одержані дані заносять в табл.2.
Таблиця 2. Дані вимірювання азімута
Заданий
азимут
|
Покази вимірю-вального приладу |
Похибки вимірювання |
|||
Пря- мий
|
Зворотній
|
Абсо-лютна
|
Від-носна
|
При-ведена
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
8.8 Обробка результатів
Основні формули для обчислення
8.8.1 Визначають середнє арифметичне значення результатів вимірювання:
,
(8.1)
де
n
–
кількість вимірювань;
-
покази засобу вимірювання.
8.8.2
Визначають
залишкові похибки за формулами:
в
абсолютних одиницях:
(8.2)
у
відсотках:
(8.3)
8.8.3 Визначають приведену похибку за формулою:
,
(8.4)
де
- нормоване значення приладу, що
повіряється.
8.8.4 Визначають середнє квадратичне відхилення (СКВ) результатів вимірювання за формулою:
(8.5)
8.8.4 Знаходять довірчу межу випадкової похибки результату вимірювання за форму лою:
,
(8.6)
де t- коефіцієнт Стьюдента.
