- •1.4 Основні теоретичні положення
- •1.4.1 Принцип дії і властивості термопар
- •1.4.2 Прилади, вживані для вимірювання термо-ерс
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •1.5.1 Перевірка пірометричного мілівольтметра
- •1.6 Вимоги техніки безпеки
- •1.8 Контрольні питання
- •2.4 Основні теоретичні положення
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.7 Контрольні питання
- •3.5 Порядок виконання роботи
- •3.7 Контрольні питання
- •4.5 Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •5.4 Основні теоретичні положення
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •5.6 Контрольні питання
- •6.3 Основні теоретичні положення
- •6.4 Порядок виконання роботи
- •6.5 Контрольні питання
- •7.3 Основні теоретичні положення
- •7.4 Контрольні питання.
- •8.4 Основні теоретичні положення
- •8.9 Контрольні питання
- •9.4 Основні теоретичні положення
- •9.8 Контрольні питання
- •10.3 Завдання роботи
- •10.4 Основні теоретичні положення
- •10.8 Контрольні питання
- •11.4 Основні теоретичні положення
- •11.5 Порядок виконання роботи
- •11.8 Контрольні питання
10.8 Контрольні питання
1) Які бувають типи тахометрів?
2) В чому полягає принцип дії магніто індукційного тахометра?
3) Які перевиги та недоліки тахометрів даного типу?
4) Які умови вибору зразкових приладів для повірки тахометрів?
Лабораторн робота №11
11.1 Назва роботи: Вимірювання витрати тепла з використанням обчислювача типу ИРТ – 32.ДА. та теплових перетворювачів
11.2 Мета роботи: Вивчення методів вимірювання витрати різних теплоносіїв, зокрема на прикладі прилада типу ИРТ-32.
11.3 Завдання роботи: З допомогою установки теплових перетворювачів вимірюються темпи поступу гарячої і холодної води та вимірювання витрати і кількості тепла.
Тривалість роботи: дві аудиторні роботи.
11.4 Основні теоретичні положення
Лабораторна установка, що призначена для вимірювання кількості тепла, зображена на рис.11.1.
Установка складається з вимірювача кількості тепла 1 (типу ИРТ-32), до якого під’єднані два термометри опору 7, що розміщені в посудинах з гарячою (9) і холодною (8) водою. Через підсилювач 2 до ИРТ-32 підключений дифманометр-витратомір 3. Перепад тиску на дифманометрі-витратомірі створюється за допомогою поршневого пристрою 10. Він контролюється за допомогою манометра 11. Вимірювач витрати теплоносія у своєму складі має стрілковий прилад 5, і електромеханічний лічильник. Перший прилад використовується як вимірювач витрати рідкого теплоносія в ГДж/год, а другий – як вимірювач цого кількості, теж в ГДж. Вимірювач може використовуватись, як локальний прилад для вимірювання витрати і кількості теплоти на об’єктах тепло забезпечення (котельні, ЦТП, і т. д.). Він призначений для експлуатації в діапазоні температур навколишнього середовища від 10˚С до 35 ˚С, при відносній вологості до 80% і атмосферному тиску 100 ±4 кПа. Вимірювач забезпечує підрахунок витрати теплоти по стрілочному приладу 5. Витрата теплоти визначається за формулою 11.1.
[ГДж/год]
(11.1)
де:
-
постійний коефіцієнт, рівний 2,00 ГДж/м
,
-
верхня межа вимірювання витратоміра,
м
/год,
-
покази стрілочного приладу.
Зауважимо, що розмірність у формулі (11.1) розрахована для знаходження кількості витрати теплоносія з допомогою ИТР-32.
Під
дією керуючого імпульса, який подається
зі схеми генератора та формувача
імпульсів ГФІ, генератор струму ГС на
час першого такту заживлює першу
діагональ мостового перетворювача МП
з включеними в його суміжні плечі
термометрами опору, струмом, прямо
пропорційним сигналу, який поступає з
витратоміра. Через деякий час Т генератор
ГС заживлює еталонним струмом другу
діагональ мостового перетворювача М.
Напруга з вимірювальної діагоналі МП
поступає на вхід час-імпульсного
перетворювача ЧІП, який працює по
принцмпу двотактного інтегратора. Під
дією цих сигналів на виході ЧІП формується
імпульсна напруга прямокутної форми.
Часовий інтеграл
між моментом закінчення першого такту
і заднім фронтом імпульса на виході ЧІП
фіксується і заповнюється в ГФІ
високочастотними імпульсами стабільної
частоти. Сформовані таким чином пакети,
кількість яких прямопропорційна витраті
теплоти, поступають через лічильник-дільник
частоти в схему ГФІ, на блок управління
індикаторними пристроями БУІ. Вихідні
сигнали з БУІ поступають на індикатор
кількості теплоти, функцію якого виконує
електромеханічний лічильник ЕМЛ і
телеметричний датчик ТМ. Імпульси
довжиною також поступають з ГФІ на БУІ
де перетворюються у сигнал, який управляє
роботою стрілочного індикатора витрати
теплоти.
Детальніше принципова електрична схема та принцип дії окремих блоків приведено в технічному описі та інструкції по експлуатації вимірювач тепла ІРТ, ДДК 2.825.000 Т0.
Дифманометр-витратомір складається з вимірюваль-ного блока і уніфікованого електросилового перетворювача. Під дією різниці тисків (перепаду), які підведені до камер «+» і «-» на чутливому елементі дифманометра-витратоміра виникає пропорційне перепаду тиску засилля, яке через систему важелів і тяг передається важелю електросилового перетворювача. Один кінець важеля звязаний з осердям індикатора розбалансу, а другий з рухомою котушкою силового механізму зворотнього звязку. Індикатор розбалансу складається з двох котушок, які поміщені в карбонільні осердя. Кожна котушка має первинну і вторинну обмотки. При відхиленні по вертикалі осердя від середнього положення в колі індикатора розбалансу виникає сигнал змінного струму який поступає в напівпровідниковий підсилювач типу УП-20 (на рис.1 позиція 2). Підсилений і випрямлений сигнал у вигляді постійного струму проходить через котушку, яка знаходиться в повітряній щілині постійного магніту і одночасно подається лінією дистанційної передачі до ІРТ. Магнітне поле, яке утворюється електромагнітом при протіканні постійного струму по його обмотці, утворює зусилля від перепаду тиску.
Детальна система дифманометра-витратоміра в цілому, та схеми цого окремих елементів, приведені в технічному описі та інструкції з експлуатації на згаданий прилад 1 тут, зважаючи на громісткість матеріалу, тут не приводиться.
