Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка_ВП(перероблено).doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
31.07.2019
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

10.8 Контрольні питання

1) Які бувають типи тахометрів?

2) В чому полягає принцип дії магніто індукційного тахометра?

3) Які перевиги та недоліки тахометрів даного типу?

4) Які умови вибору зразкових приладів для повірки тахометрів?

Лабораторн робота №11

11.1 Назва роботи: Вимірювання витрати тепла з використанням обчислювача типу ИРТ – 32.ДА. та теплових перетворювачів

11.2 Мета роботи: Вивчення методів вимірювання витрати різних теплоносіїв, зокрема на прикладі прилада типу ИРТ-32.

11.3 Завдання роботи: З допомогою установки теплових перетворювачів вимірюються темпи поступу гарячої і холодної води та вимірювання витрати і кількості тепла.

Тривалість роботи: дві аудиторні роботи.

11.4 Основні теоретичні положення

Лабораторна установка, що призначена для вимірювання кількості тепла, зображена на рис.11.1.

Установка складається з вимірювача кількості тепла 1 (типу ИРТ-32), до якого під’єднані два термометри опору 7, що розміщені в посудинах з гарячою (9) і холодною (8) водою. Через підсилювач 2 до ИРТ-32 підключений дифманометр-витратомір 3. Перепад тиску на дифманометрі-витратомірі створюється за допомогою поршневого пристрою 10. Він контролюється за допомогою манометра 11. Вимірювач витрати теплоносія у своєму складі має стрілковий прилад 5, і електромеханічний лічильник. Перший прилад використовується як вимірювач витрати рідкого теплоносія в ГДж/год, а другий – як вимірювач цого кількості, теж в ГДж. Вимірювач може використовуватись, як локальний прилад для вимірювання витрати і кількості теплоти на об’єктах тепло забезпечення (котельні, ЦТП, і т. д.). Він призначений для експлуатації в діапазоні температур навколишнього середовища від 10˚С до 35 ˚С, при відносній вологості до 80% і атмосферному тиску 100 ±4 кПа. Вимірювач забезпечує підрахунок витрати теплоти по стрілочному приладу 5. Витрата теплоти визначається за формулою 11.1.

[ГДж/год] (11.1)

де: - постійний коефіцієнт, рівний 2,00 ГДж/м ,

- верхня межа вимірювання витратоміра, м /год,

- покази стрілочного приладу.

Зауважимо, що розмірність у формулі (11.1) розрахована для знаходження кількості витрати теплоносія з допомогою ИТР-32.

Під дією керуючого імпульса, який подається зі схеми генератора та формувача імпульсів ГФІ, генератор струму ГС на час першого такту заживлює першу діагональ мостового перетворювача МП з включеними в його суміжні плечі термометрами опору, струмом, прямо пропорційним сигналу, який поступає з витратоміра. Через деякий час Т генератор ГС заживлює еталонним струмом другу діагональ мостового перетворювача М. Напруга з вимірювальної діагоналі МП поступає на вхід час-імпульсного перетворювача ЧІП, який працює по принцмпу двотактного інтегратора. Під дією цих сигналів на виході ЧІП формується імпульсна напруга прямокутної форми. Часовий інтеграл між моментом закінчення першого такту і заднім фронтом імпульса на виході ЧІП фіксується і заповнюється в ГФІ високочастотними імпульсами стабільної частоти. Сформовані таким чином пакети, кількість яких прямопропорційна витраті теплоти, поступають через лічильник-дільник частоти в схему ГФІ, на блок управління індикаторними пристроями БУІ. Вихідні сигнали з БУІ поступають на індикатор кількості теплоти, функцію якого виконує електромеханічний лічильник ЕМЛ і телеметричний датчик ТМ. Імпульси довжиною також поступають з ГФІ на БУІ де перетворюються у сигнал, який управляє роботою стрілочного індикатора витрати теплоти.

Детальніше принципова електрична схема та принцип дії окремих блоків приведено в технічному описі та інструкції по експлуатації вимірювач тепла ІРТ, ДДК 2.825.000 Т0.

Дифманометр-витратомір складається з вимірюваль-ного блока і уніфікованого електросилового перетворювача. Під дією різниці тисків (перепаду), які підведені до камер «+» і «-» на чутливому елементі дифманометра-витратоміра виникає пропорційне перепаду тиску засилля, яке через систему важелів і тяг передається важелю електросилового перетворювача. Один кінець важеля звязаний з осердям індикатора розбалансу, а другий з рухомою котушкою силового механізму зворотнього звязку. Індикатор розбалансу складається з двох котушок, які поміщені в карбонільні осердя. Кожна котушка має первинну і вторинну обмотки. При відхиленні по вертикалі осердя від середнього положення в колі індикатора розбалансу виникає сигнал змінного струму який поступає в напівпровідниковий підсилювач типу УП-20 (на рис.1 позиція 2). Підсилений і випрямлений сигнал у вигляді постійного струму проходить через котушку, яка знаходиться в повітряній щілині постійного магніту і одночасно подається лінією дистанційної передачі до ІРТ. Магнітне поле, яке утворюється електромагнітом при протіканні постійного струму по його обмотці, утворює зусилля від перепаду тиску.

Детальна система дифманометра-витратоміра в цілому, та схеми цого окремих елементів, приведені в технічному описі та інструкції з експлуатації на згаданий прилад 1 тут, зважаючи на громісткість матеріалу, тут не приводиться.