31. Судові палати апеляційних судів. Повноваження, склад і порядок формування.

Апеляційні суди є внутрішньо структурованими. У складі апеляційних судів можуть створювати ся судові палати з розгляду окремих категорій справ, в рамках відповідної судової юрисдикції.

Судову палату очолює Секретар судової палати, її склад, а таке рішення про призначення секретаря судової палати приймається зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

32.Організація роботи в апеляційних судах.

Належна організація роботи апеляційного суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього функцій. Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду.

Голова суду розподіляє обов'язки між суддями, підбирає, приймає на роботу та звільняє з посади працівників, яких не обирають: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса т.д.

На завідувача канцелярією покладається: розподіл роботи між співробітниками канцелярії суду і контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду, контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб.

На секретарів суду покладають ведення діловодства по судових справах, зокрема: реєстрацію, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовку і передачу до архіву закінчених виробництвом справ, картотек, журналів, нарядів і др. Секретар судового засідання виконує необхідну роботу при прийомі суддею громадян; викликає учасників процесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних в судове засідання , і зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи по справах, в яких судом допущено негайне виконання рішень і т.д.

Судову палату очолює Секретар судової палати, її склад, а також рішення про призначення секретаря судової палати приймається зборами суддів апеляційного суду за пропозицією голови суду.

Секретар судової палати організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення аналізу та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати, інформує збори суддів апеляційного суду про діяльність судової палати.

Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; враховує окремі постанови і контролює їх виконання.

На архіваріуса суду покладають: ведення архіву; видачу копій судових документів по справах, є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін..

33. Принципи організації і діяльності спеціалізованого господарського, адміністративного суду.

Забезпечуються:

єдиним статусом суддів

єдиним порядком організаційного забезпечення судів;

вирішення питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування;

обов'язковістю для всіх правил судочинства, визначених законом.

34. Місцеві спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад і повноваження.

У судовій системі діють спеціалізовані суди.

Згідно зі ст. 125 КУ, яка свідчить що судова система базується на принципах теріториальності і спеціалізації. існує 2 види спеціалізованих судів - господарські та адміністративні. Спеціалізація судів вимагає спеціалізацію всіх трьох ланок судової системи загальної юрисдикції - тобто створення спеціалізованих судів 1 інстанції 1 ланки, 2 інстанції 2 ланки. І 3 інстанції 3 ланки (касаційноїі інстанції)

Формуються указом президента за поданням Міністра юстиції. Повноваження:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в

касаційному порядку відповідно до процесуального закону;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає

справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або

апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою

однакового застосування норм Конституції (254к/96-ВР) і законами

Україна у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу

судової статистики, дає спеціалізованим судам нижчого рівня

рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства

щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

35. Апеляційний спеціалізовані суди. Порядок формування, їх склад і повноваження.

У судовій системі діють спеціалізовані суди.

Згідно зі ст. 125 КУ, яка свідчить що судова система базується на принципах теріториальності і спеціалізації. існує 2 види спеціалізованих судів - господарські та адміністративні. Спеціалізація судів вимагає спеціалізацію всіх трьох ланок судової системи загальної юрисдикції - тобто створення спеціалізованих судів 1 інстанції 1 ланки, 2 інстанції 2 ланки. І 3 інстанції 3 ланки (касаційної інстанції)

Формуються указом президента за поданням Міністра юстиції. Повноваження:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в

касаційному порядку відповідно до процесуального закону;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає

справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або

апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою

однакового застосування норм Конституції (254к/96-ВР) і законами

Україна у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу

судової статистики, дає спеціалізованим судам нижчого рівня

рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства

щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

36. Вищі спеціалізовані суди. Структура, порядок формування, склад та повноваження.

Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів

1. У системі судів загальної юрисдикції діють вищі

спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду

цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

2. Вищими спеціалізованими судами є: Вищий спеціалізований

суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий

господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

3. До складу вищого спеціалізованого суду входять судді,

обрані на посаду судді безстроково, з числа яких призначаються

голова суду та його заступники. У вищому спеціалізованому суді,

кількість суддів у якому перевищує сорок п'ять, може бути

призначено не більше трьох заступників голови суду.

4. У вищому спеціалізованому суді утворюються палати по

розгляду окремих категорій справ в рамках відповідної судової

юрисдикції. Судову палату очолює секретар судової палати,

призначається з числа суддів цього суду. Рішення про утворення

судової палати, її склад, а також про призначення секретаря

судової палати приймаються зборами суддів вищого спеціалізованого

суду за пропозицією голови суду. Секретар судової палати

організовує роботу відповідної палати, контролює здійснення

аналізу та узагальнення судової практики по справах, віднесених до

компетенції палати, інформує збори суддів вищого спеціалізованого

суду про діяльність судової палати.

5. У вищому спеціалізованому суді діє Пленум вищого

спеціалізованого суду для вирішення питань, визначених цим

Законом. Склад і порядок діяльності пленуму вищого

спеціалізованого суду визначаються цим Законом.

6. При вищому спеціалізованому суді утворюється

Науково-консультативна рада, статус якого визначається цим Законом.

7. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган

і може бути співзасновником інших друкованих видань.

Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду

1. Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в

касаційному порядку відповідно до процесуального закону;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає

справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або

апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову

практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою

однакового застосування норм Конституції (254к/96-ВР) і законами

Україна у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу

судової статистики, дає спеціалізованим судам нижчого рівня

рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства

щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

37. Верховний суд України - найвищий судовий орган системи судів загальної юрисдикції.

Стаття 38. Верховний суд України - найвищий судовий орган

1. Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі

судів загальної юрисдикції.

2. Верховний Суд України:

1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування

судами (судом) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми

матеріального права у подібних правовідносинах у порядку,

передбаченому процесуальним законом;

2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою

установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною

міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) дає висновок про наявність чи відсутність у діях, в

яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або

іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України

письмове подання про неможливість виконання Президентом України

своїх повноважень за станом здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України щодо

конституційності законів, інших правових актів, а також по

офіційного тлумачення Конституції (254к/96-ВР) і законами

Україна.

38. Пленум Верховного Суду України.

Стаття 45. Пленум Верховного Суду України

1. Пленум Верховного Суду України є колегіальним органом,

повноваження якого визначаються Конституцією України

(254к/96-ВР) та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду

Україна входять всі судді Верховного Суду України.

2. Пленум Верховного Суду України:

1) обирає на посади та звільняє з посад Голови Верховного

Суду України, його заступника в порядку, встановленому цим

Законом;

2) призначає на посаду з числа суддів Верховного Суду України

за поданням Голови Верховного Суду України та звільняє з посади

секретаря Пленуму Верховного Суду України;

3) заслуховує інформацію Голови Верховного Суду України,

заступника Голови Верховного Суду України про їх діяльність;

4) дає висновки щодо проектів законодавчих актів,

стосуються судової системи та діяльності Верховного Суду України;

5) приймає рішення про звернення до Конституційного Суду

Україна з питань конституційності законів та інших правових актів,

а також щодо офіційного тлумачення Конституції (254к/96-ВР) і

законами України;

6) дає висновок про наявність чи відсутність у діях, в

яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або

іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України

письмове подання про неможливість виконання Президентом України

своїх повноважень за станом здоров'я;

7) затверджує Регламент Пленуму Верховного Суду України.

3. Засідання Пленуму Верховного Суду України є повноважним за

умови присутності на ньому не менше двох третин від складу

Пленуму, крім випадків, встановлених цим Законом.

4. На засідання Пленуму можуть бути запрошені представники

органів державної влади, наукових установ, громадських

організацій, ЗМІ та інші особи.

5. Пленум Верховного Суду України скликається Головою

Верховний Суд України у разі необхідності або на вимогу не менш

четвертої частини від складу суддів Верховного Суду України, але

не рідше одного разу на три місяці. У разі відсутності Голови

Верховного Суду України Пленум скликається його заступником.

Законом також може бути встановлена інша процедура скликання

Пленуму Верховного Суду України. Про день і час скликання Пленуму

і питання, що виносяться на його розгляд, учасники засідання

Пленуму повідомляються не пізніш як за десять днів до засідання. В

цей же строк надсилаються матеріали щодо питань, які виносяться на

розгляд Пленуму.

6. Засідання Пленуму веде Голова Верховного Суду України, а в

разі його відсутності - заступник Голови Верховного Суду України

Відповідно до Регламенту (v0007700-02). У випадках, встановлених

цим Законом, засідання Пленуму веде голова організаційного

комітету, створеного для проведення Пленуму Верховного Суду

Україна з питання висловлення недовіри голові Верховного Суду

Україна, або його заступник.

7. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України

встановлюється цим Законом та прийнятими відповідно до них

Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

8. Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих

питань постанови. Постанови Пленуму Верховного Суду України

підписуються головуючим на засіданні Пленуму та секретарем Пленуму

і публікуються в офіційному друкованому органі Верховного Суду

Україна.

9. Секретар Пленуму Верховного Суду України організовує

роботу секретаріату Пленуму, підготовку засідань Пленуму,

забезпечує ведення протоколу та контролює виконання постанов,

прийнятих Пленумом Верховного Суду України.

10. Особливості проведення Пленуму Верховного Суду України з

розгляду окремих питань, у тому числі за процедурою скликання,

повноважності засідання, порядку роботи, процедури голосування,

порядку прийняття рішень і підписання постанов, прийнятих

Пленумом Верховного Суду України, встановлюються законом.

39. Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Правовий статус Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції в Україні дає можливість розглядати його як спеціальний судовий орган, статус якого істотно відрізняється від статусу судів загальної юрисдикції. Це не просто суд у звичайному його розумінні, оскільки він не належить до системи судів загальної юрисдикції. Однак, враховуючи свої повноваження, передбачені статтями 147, 150 Конституції України, він ніби стоїть над судами загальної юрисдикції, таких повноважень - визнавати закони та інші нормативно-правові акти неконституційними - ні. Хоча, як вважає суддя Конституційного Суду України В. Шаповал, за змістом Основного Закону чи чинного законодавства між Конституційним Судом та судами загальної юрисдикції не існує відносин субординації у вигляді якогось контролю з боку першого за іншими. За характером ці відносини в цілому можна визначити як координаційні. А ось доктор юридичних наук, професор М. Козюбра (колишній суддя Конституційного Суду України) вважає, що Конституційний Суд України може здійснювати контроль за органами законодавчої і виконавчої влади і побічно - з судами загальної юрисдикції. У цій ролі Конституційний Суд сам являє собою вишу державну владу.

На перший погляд, між Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції існують рівноправні відносини. Конституційний Суд України та Верховний Суд України є вищими інстанціями в межах своєї компетенції і, як випливає з чинного законодавства, у відношенні один одного наділені взаємними правами та обов'язками. Конституційний Суд України відповідно до чинного законодавства не вступає з судами загальної юрисдикції в безпосередні відносини, в процесуальному аспекті обмежуються рамками судового конституційного контролю.

40. Повноваження Конституційного Суду України.

Стаття 13. Повноваження Конституційного Суду України

Конституційний Суд України приймає рішення і дає висновки у справах про:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 і 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Стаття 14. Межі повноважень Конституційного Суду України

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Стаття 15. Підстави для визнання правових актів неконституційними

Підставами для прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність правових актів повністю чи в їх окремих частинах є:

невідповідність Конституції України;

порушення встановленої Конституцією України процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.