З’ясуйте суть підходів д.Істона і г.Алмонда до розуміння політичної системи суспільства.

На думку Д. Істона, політична система є цілісною множиною багатьох елементів, кожний з яких складаєть­ся з простіших явищ і процесів. Досліджуючи її, за Істо­ном, необхідно застосовувати два підходи: соціально-пси­хологічний, спрямований на вивчення поведінки особи і мотивації учасників, та ситуаційний, який дає змогу ана­лізувати активність груп під впливом соціального оточен­ня. Політичну систему він розглядає як набір ролей, що взаємодіють, або як рольову структуру. Погляди Алмунда були зведені до таких прин­ципів: будь-яка політична система має свою структуру; всі політичні системи здійснюють однакові функції; кожна політична система багатофункціональна (врівно­важеність влад); всі політичні системи змішані в куль­турному значенні

Здійсніть порівняльну характеристику політичної і державної влади.

Державна влада – це така форма суспільної влади, яка має класовий характер, спирається на спеціальний апарат примусу і наділена монопольним правом видавати закони та інші розпорядження, обов’язкові для всього населення. Політична влада – це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм. Специфіка державної влади полягає в тому що вона: здійснюється спеціальним апаратом; поширюється на всю територію країни; наділена монополією на прийняття законів та застосування примусу. Політична влада здійснюється не тільки державою а ї іншими політичними інститутами – політичними партіями, громадсько-політичними організаціями.

З’ясуйте сутність біологічного, антропологічного та політологічного підходів до розуміння влади.

Біологічний підхід – визначає владу пританною біологічній природі людини;

Антропологічний – повязує поняття політичної влади, а отже й політики з суспільною природою людини і поширьє його на всі соціальні утворення. Політологічний підхід – ґрунтується на органічному зв’язку влади й політики, повязує їх існування лише з певними етапами суспільного розвитку, для яких характерною є наявність спеціальних суспільних інститутів здійснення влади, насамперед держави.

З’ясуйте суть функціоналістської та конфліктологічної парадигм мислення щодо розуміння місця конфліктів у житті суспільства.

У науковій думці 20ст. співіснують дві парадигми – функціоналістська і конфліктологічна. Функціанолісти (Г.Спенсер, Т.Парсонс,В.Парето) наголошують на важливості внутрішньої гармонії та упорядкованості суспільства. Т.Парсонс вважає: суспільство завжди прагне стану об салютної рівноваги, а конфлікти – явища аномальні. Прихильники конфліктологічного підходу (Л.Козар, Дж.Рекс, та ін.)розглядають конфлікт як явище цілковито нормальне й неминуче у суспільстві, розділеному на класи, які мають неоднакові ресурси.

З’ясуйте сутність консенсусного та конфліктологічного розуміння політики.

Зазначене розуміння політики можна назвати консенсусним оскільки воно ґрунтується на тому що політика є засобом узгодження соціальних інтересів. Згідно з іншою – марксистською – парадигмою політика і держава виникли як знаряддя не узгодження соціальних інтересів а класового панування. Таке розуміння сутності політики можна назвати конфліктологічним. Воно розкриває класовий аспект політики і має таке ж право на існування як і консенсусне.

З’ясуйте суть концепції “всебічного визволення” В. Винниченка.

У праці «заповіт борцям за визволення» 1949р.В.Винниченко писав, що вже не стоіть питання про створення української держави, а йдеться лише про її визволення. Існування УРСР породжує в українців звичку до власної державності, чого вони не мали декілька століть, а тому в боротьбі за національне визволення потрібно орієнтуватися на власні внутрішні сили, а не на зовнішні.

З’ясуйте суть марксистського та немарксистського підходів щодо історичного періоду виникнення політики як суспільного явища.

Представники немарксистської точки зору (Д. Пікклз, Р. Даль та ін.) вважають, що політика виникла одночасно з формуванням стійких груп людей, об'єднаних спільними інтересами та цілями. В цих групах виникають відносини панування і підпорядкування, поступово формуються відповідні органи політичної влади та політичні інститути. Представники марксистської точки зору вважають, що політика виникає лише на етапі класового розшарування суспільства. Основним суб'єктом політики виступає панівний у суспільстві клас, який визначає зміст і спрямування політики у державі.

Зазначте представників та базові ідеї народно-демократичного напряму української політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Цей напрям започаткувало Кирило-Мефодіївське братство,головним ідеологом якого був М.Костомаров. ще входили: М.Грушевський, Р.Лащенко, С.Шелухін. Ідеї: визнання української етнокультурної едентичності; створення самостійної української республіки в рамках федерації словяських народів; скасування кріпацтва й утвердження суспільного ладу; протиставлення українських демократичних традицій традиціям аристократичної Польщі і самодержавної Росії.

З’ясуйте сутність теорії державного суверенітету Ж. Бодена.

Ж.Боден визначає державу, як управління спільними у множинності сімей, яке здійснюється суверенною державою на основі права. Осередком держави в нього виступає сімя. За своїм статусом глава сімї є прообразом і відображанням державної влади. Держава як організація виникає в результаті угоди, і вища її мета полягає не в забезпеченні зовнішнього благоденства людей, а в тому, щоб, гарантуючи мир у спільності й захищаючи її від зовнішнього нападу, піклуватися про істине щастя індивідів. Не повинно бути жодних причин для виступів проти держави бо вона суверенна.

З’ясуйте сутність теорії розподілу влади Ш. Монтеск’є.

Ш. Монтескє розділив владу на виконавчу , законодавчу та судову. Основна мета поділу влади полягає в тому, щоб уникнути зосередження її в одних руках і зловживання нею. Треба , щоб різні влади могли взаємо стримувати одна одну. Визначальною в системі поділу влади вважав законодавчу.

З’ясуйте сутність теорії народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо.

Народний суверенітет це влада, яка здійснюється загальною волею більшості і є неподільною. Суверенітет не може бути переданий окремій особі, він завжди належить народу й не може бути обмежений ніякими законами. Цим самим заперечував ідею поділу влади і представницьку форму і її здійснення. Він висував ідею народного прямого народоправства.

К

Ким була представлена та якими провідними ідеями характеризувалась націонал-комуністична течія в українській політичній думці першої половини ХХ ст.

Найпомітніші діячи цього напряму були: В.Винниченко. М.Хвильовий.

Ідеі: підтримка ідеї федерації незалежних державних республік; критика більшовицького режиму Росіі як небезпечного ворога для украінської незалежності; розуміння ревалюції як продовження соціальної; надання приоритету колективним формам власності.Визначення УСРР як держави трудящіх, а камунізм як прогресівного ладу.

Коли історично виникли масові партії (партії сучасного типу) і які основні чинники сприяли цьому?

Прототипи сучасних політичних партій зявились у період ранніх буржуазних революцій. Проте повністю вони сформувалися у часи Великої французької революції(конституціоналісти, жирондисти, якобінці). У США після проголошення незалежності на прикінці ХVIII на початку ХІХ ст.. виникли партії федералістів та анти федералістів. У Великобританії консервативна( заснована у 1867) і ліберальна (сформувалась в середині ХІХст.) Серед чинників які викликають утворення політичних партій, такі: 1. наявність у певних соціальних груп специфічних інтересів реалізація яких вимагає утворення партій, 2 різні погляди щодо політичного устрою суспільства та інших конкретних політичних питань, 3 незадоволення частини суспільства своїм становищем та наявність нагальної потреби діяти, щоб змінити його, 4 наявність міжнаціональних конфліктів та міжконфесійних протиріч коли партії формуються насамперед навколо національних чи релігійних ідей.

Н

Назвіть особливості та функції міжнародних організацій.

Основні особливості:

1.Відсутність суверенітету.

2.Відсутність не обрідностей володіння територією населенням та здійснення територіального верховенства.

Основні функції:

1.Регулююча. 2.Розподільча. 3.Забезпечення миру та створення системи колективної безпеки. 4.Наднаціональні політичні функції, застосування сили.

Назвіть основні цілі, принципи і форми здійснення міжнародної політики.

Цілі: участь у міжнародному поділі праці, забезпечення міжнародного миру, спільний захист прав людини, спільне розв’язання глобальних проблем сучасного світу та ін.

Принципи: не втручання у внутрішні справи, відповідальності агресора, поважання і неотримання.

Форми: пасивна, агресивна, консервативна, активна.

Назвіть основні напрями і пріоритетні функції зовнішньої політики України.

Виходячи з геополітичного положення України можна виділити декілька можливих варіантів її зовнішньополітичної стратегії: орієнтація на інтеграцію в євразійській простір; орієнтація на інтеграцію в європейські та євроатлантичні структури (ЄС і НАТО); обрання самобутнього шляху розвитку, обмеження впливів Росії і країн Заходу на визначення політики України; балансування між Заходом і Росією, використання переваг співробітництва на євразійському і західному просторах.

Назвіть та поясніть концепції витоків політичного лідерства.

Є кілька концепцій витоків політичного лідер. Першою виникла у 19 ст. концеп рис яка складалась на основі аналізу ролі видатних осіб історії. Згідно з цією концепцією лідерства є результатом наявності у лідера певних психологічних і соціальних рис.

Ситуативна концепт – за цією концепцією причина лідерства полягає не в індивіді та притаманних йому рисах . а в тій ролі яку він має виконувати за конкретних обставин.Саме обставини визначають вибір лідера та його поведінку.

Концепція визначальної ролі послідовників. Вона трактує лідерство як особливий тип стосунків між керівником та послідовниками.

Психлогічна конц лідерства доводить, що в основі суспільного життя лежить людська психіка.