- •Екологія
- •Антропогенні фактори
- •Ресурси промислового виробництва і особливості їх використання.
- •1 Поняття «сировина»
- •2. Мінеральна сировина
- •3. Горюча сировина
- •6. Повітря в промисловості
- •7. Енергія в промисловості
- •1. Промисловість — провідна галузь економіки
- •Зміни структури промислового виробництва України та їх прояв на стані довкілля
- •2. Промисловість — головний чинник екологічної небезпеки
- •3 Сучасна стратегія розвитку промисловості
- •Видобувна та обробна промисловості та їх негативний вплив на довкілля
- •1. Вплив видобувної промисловості на довкілля на прикладі вугільної
- •2. Вплив енергетичного підприємства на навколишнє середовище
- •3 Металургія та вплив на довкілля
- •Відходи промислового виробництва та проблема їх утилізації
- •1. Поняття «відходи»
- •2. Класифікація відходів промисловості
- •Міжнародна торгівля відходами
- •1. Міжнародна торгівля відходами
- •2. Кіотський протокол (до 2011року діє)
- •Поняття стійкого „консервативного” і нестійкого „прогресивного” компонента природи
- •Наслідки деградації природних компонентів. Категорія деградована геосистема.
- •11 % Видів птахів світу опинилися під загрозою зникнення. Така сама доля в найближчому майбутньому чигає на 130 тис видів тропічної зони.
- •С.Р № 6 Колообіги речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю
- •Концепція сталого розвитку
- •1995Р. Прийняла Програму захисту морів від наземної діяльності.
- •Основні напрями і механізми забезпечення збалансованого розвитку України та її регіонів
- •Участь України у забезпеченні переходу до сталого розвитку на міжнародному рівні
- •Роль освіти у забезпеченні збалансованого розвитку
- •Література
3 Металургія та вплив на довкілля
Металургійна промисловість, що включає чорну та кольорову алургію, коксове і прокатне виробництво, а також суміжні допоміжні об'єкти й процеси, є однією з найбільш забруднюючих галузей мисловості, викиди якої від стаціонарних джерел забруднення досягають 38 % від загальної кількості забруднюючих речовин. Концентрації шкідливих речовин в атмосфері й водному середовищі великих металургійних центрів значно перевищують норми.
Усі металургійні переділи є джерелами забруднення пилом, оксидами Карбону й Сульфуру. У доменному виробництві, крім цього, додатково виділяються сірководень й оксиди Нітрогену, у прокатному — аерозолі травильних розчинів, пари емульсій та оксиди Нітрогену. Найбільша кількість викидів — у коксохімічному виробництві. Тут, крім перелічених забруднювачів, можна відзначити піридинові основи, ароматичні вуглеводні, феноли, амоніак, бензопірен, синильну кислоту та ін.
Чорна металургія є одним з великих споживачів води. Водоспоживання її становить 12-15 % від загального споживання води промисловими підприємствами країни. На охолодження устаткування використовується 49 % води; на очищення газів і повітря — 26; на гідротранспорт — 11; на обробку металу — 12; на решту процесів — 2 % води. Безповоротні втрати пов'язані з випаром і втратами води в системах оборотного водопостачання, приготуванням хімічно очищеної води, втратами в технологічних процесах, що становить 6-8 %. Решта води у вигляді стоків повертається у водойми. Близько 60-70 % стічних вод належать до «умовно чистих» стоків, тобто характеризуються лише підвищеною температурою. Решта стічних вод (30-40 %) забруднені різними домішками та шкідливими сполуками. Найбільша кількість води потрібна в прокатному, доменному і сталеплавильному виробництвах. Усі стічні води насичені зваженими частками, що утворюються в результаті очищення від пилу, золи та інших твердих матеріалів. Прокатне виробництво, крім того, є джерелом забруднення маслами, емульсією і травильними розчинами.
Металургійні підприємства з великою кількістю цехів і допоміжних служб займають до 1000 га. Площі земельних угідь, зруйнованих гірськими роботами, зайнятих відвалами, попело- і шлаконакопичувачами, — величезні.
На металургійних підприємствах утворюються величезні маси відходів, а утилізуються й знешкоджуються лише 34 % їх. Утворені відходи— це доменний газ і коксовий газ. Для ливарного виробництва застосування лома становить: мартенівської сталі — до 500 кг/т; киснево-конверторної — до 250; електросталі — до 940; чавуну передільного — до 120; чавуну ливарного — до 20; чавунного лиття— до 700 кг/т.
Коксовий газ після очищення від пилу, смол і твердих летких речовин використовують як паливо.
До значних забруднювачів навколишнього середовища зараховують також підприємства нафтохімічного комплексу. Вплив підприємств нафтохімічного комплексу на стан навколишнього природного середовища характеризується викидами в атмосферу вуглеводнів, сульфатної кислоти, сірковуглецю, ртуті, флуористих та інших шкідливих сполук.
Таблиця 5 – Вплив підприємств нафтохімічного комплексу
Вид економічної діяльності
|
Кількість підприємств, що мали викиди |
Обсяги викидів від стаціонарних джерел забруднення |
|||
забруднюючих речовин |
карбон діоксиду |
||||
тис. т |
% відносно 2008 р. |
тис т |
% відносно 2008 р. |
||
Усі види економічної діяльності |
10446 |
3928,1 |
86,8 |
152809,1 |
87,7 |
3 них: |
|
|
|
|
|
видобувна промисловість |
512 |
824,5 |
85,1 |
2264,3 |
93,1 |
переробна промисловість |
4045 |
1204,0 |
79,7 |
54282,4 |
86,2 |
у тому числі виробництво коксу, продуктів нафто- переробки та ядерних матеріалів |
43 |
88,8 |
96,3 |
5901,3 |
90,3 |
хімічне виробництво |
187 |
72,9 |
81,6 |
4993,8 |
66,6 |
металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів |
357 |
926,7 |
80,6 |
34348,3 |
89,9 |
виробництво та розподіл електроенергії, газу й води |
770 |
1571,7 |
93,1 |
88447,5 |
90,6 |
діяльність транспорту та зв'язку |
1129 |
203,2 |
89,4 |
5517,2 |
62,0 |
У деяких регіонах України висока концентрація хімічних та нафтохімічних виробництв призвела до занадто високого рівня забруднення джерел водопостачання. У відкриті водойми хімічні підприємства щорічно скидають 70 млн м3 неочищених або недостатньо очищених стоків. Хімічна промисловість — одна з основних галузей, де в чималих об'ємах утворюються відходи, значна кількість яких — токсичні.
