- •Рекомендовано методичною радою університету Івано-Франківськ
- •Лабораторна робота № 2.1 дослідження трифазного електричного кола при з'єднанні фаз джерела й приймача зіркою
- •2.1.1 Дослідження трифазного кола без нейтрального проводу
- •Лабораторна робота № 2.2 дослідження трифазного електричного кола при з'єднанні фаз приймача трикутником
- •Лабораторна робота № 2.3 визначення опорів фаз трифазного асинхронного двигуна струмам різних послідовностей
- •Лабораторна робота № 2.4 дослідження перехідних процесів у електричних колах з r, l та r, c елементами
- •Лабораторна робота № 2.5 дослідження перехідних процесів у колі з r, l, c - елементами
- •Параметрами
- •Мета роботи
- •Основні теоретичні відомості
- •Лабораторна робота № 2.6
- •Дослідження лінії з розподіленими
- •Лабораторна робота № 2.7 дослідження магнітного підсилювача
- •Лабораторна робота № 2.8 дослідження ферорезонансу напруг і струмів
- •Перелік рекомендованих джерел
Лабораторна робота № 2.7 дослідження магнітного підсилювача
Мета роботи
Вивчити будову, принцип дії магнітного підсилювача та експериментально дослідити його характеристики.
Основні теоретичні відомості
Магнітним підсилювачем (МП) називають електромагнітний пристрій, призначений для керування значною потужністю в навантаженні при незначній потужності в колі керування.
Найпростіший магнітний підсилювач (рисунок 7.1) являє собою дросель з підмагнічуванням (керована нелінійна індуктивність), що складається з двох обмоток – робочої Wр і керуючої Wк, розташованих на замкненому феромагнітному осерді. Робоча обмотка вмикається в коло змінного струму послідовно з навантаженням Rн. Керуюча обмотка живиться від джерела постійної напруги U0 через котушку індуктивністі L0 і регульований опір R0.
Рисунок 7.1 – Найпростіший магнітний підсилювач
Дія магнітного підсилювача базується на залежності магнітної проникності феромагнітного осердя від напруженості Н магнітного поля (рисунок 7.2).
Індуктивність
дроселя залежить від магнітної проникності
осердя і визначається за формулою:
,
де Wр - число витків робочої обмотки; S, l – площа поперечного перерізу і середня довжина магнітопроводу.
Рисунок. 7.2 – Залежність магнітної індукції B та магнітної проникності μ осердя від напруженості магнітного поля
Таким чином,
змінюючи осердя
шляхом підмагнічування постійним
струмом
у керуючій обмотці, можна змінювати
індуктивність робочої обмотки, а тим
самим і струм у навантаженні
,
де
U – напруга мережі живлення,
– активний опір робочої обмотки і
навантаження,
– кутова частота напруги живлення.
Для забезпечення нормальної роботи підсилювача – збільшення струму в робочому колі при збільшенні струму в колі керування, як це випливає з виразу струму Ір і залежності =(Н), значення струму Iк повинно бути таким, щоб напруженість магнітного поля в осерді
,
де
- напруженість магнітного поля в осерді
при максимальнійй магнітній проникності.
Основним недоліком такого магнітного підсилювача є наявність змінної ЕРС у керуючій обмотці, наведеної змінним магнітним потоком Ф. Під дією цієї ЕРС у керуючому колі виникає змінний струм, який частково розмагнічує осердя. Для зменшення розмагнічуючого змінного струму в коло керування вмикають додаткову котушку з індуктивністю L0. З метою повного усунення змінного струму в керуючому колі, магнітні підсилювачі виконують на двох однакових дроселях з підмагнічуванням. Робочі обмотки дроселів вмикають послідовно або паралельно в залежності від їх параметрів і напруги живлення, а керуючі обмотки вмикають послідовно і зустрічнo. При цьому змінні ЕРС у керуючих обмотках взаємно компенсуються.
Сімейство вольт-амперних характеристик магнітного підсилювача при різних значеннях керуючого струму наведені на рисунку 7.3.
Рисунок. 7.3 – Вольт-амперні характеристики магнітного підсилювача
Нехтуючи втратами в осердях і робочих обмотках МП можна вважати, що напруга Up= IрX p випереджує за фазою напругу Uн= IрRн на кут 90°. У цьому випадку напруга живлення
.
При U = соnst, U2 = U2p+U2н є рівнянням кола з радіусом U і центром в початку координат.
Якщо напругу Up відкладено у масштабі mu, а струм - у масштабі mi=mu/Rн, то точки перетину цього кола з вольт - амперними характеристиками дозволяють визначити значення напруги Uр= oamu, напругу на навантаженні Uн= obmu і струм в навантаженні Iр = оbmi при різних значеннях струму керування Ік.
Відношення приросту потужності в навантаженні до приросту потужності в колі керування, називається коефіцієнтом підсилення МП за потужністю
де Iро – струм у навантаженні при Ік= 0; Rк – опір керуючих обмоток.
Послідовність виконання роботи
1 Скласти електричне коло для дослідження магнітного підсилювача за схемою, зображеною на рисунку 7.4.
Рисунок 7.4 – Схема дослідження магнітного підсилювача
Робочі обмотки Wp обидвох дроселів з підмагнічуванням з'єднуються паралельно і живляться через ЛАТР від джерела синусоїдної напруги U = 30 В з частотою f = 50 Гц. Керуючі обмотки Wк з'єднуються послідовно зустрічно і живляться постійною регульованою напругою U0 = (0 ÷ 20) B.
2 Закоротити вимикачем К навантаження Rн і змінюючи ЛАТРом напругу Uр, зняти вольт - амперні характеристики МП Up= f(Iр) при різних значеннях струму керування Iк . Результати досліджень записати у таблицю 7.1.
Таблиця. 7.1 – Результати вимірювань
Ік, mА
|
Uр, В
|
0
|
2
|
4
|
6
|
8
|
10
|
12
|
14
|
16
|
18
|
20
|
0
|
Ір, А
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 Розімкнути вимикач К. Встановити значення опору Rн = 10 Ом і напругу живлення U = соnst в межах 8 ÷ 14 В.
Змінюючи струм керування, зняти залежності Ip, Up, Uн від струму Iк. Результати вимірювань записати у таблицю 7.2.
Таблиця. 7.2 – Результати вимірювань
Ік
Iк
|
mА
В
В
А
|
0
|
25
|
37,5
|
50
|
62,5
|
75
|
Up
|
В |
|
|
|
|
|
|
Uн
|
В |
|
|
|
|
|
|
Iр
|
А |
|
|
|
|
|
|
4 Зняти залежність робочого струму Iр від керуючого струму Iк при різних значеннях напруги Up= сопst (Rн= 0, ключ К замкнений). Результати вимірювань записати у таблицю 7.3.
Таблиця. 7.3 – Результати вимірювань
Up, B |
Iк |
mA |
0 |
25 |
37,5 |
50 |
62,5 |
75 |
4 |
Iр |
А |
|
|
|
|
|
|
Xp |
Ом |
|
|
|
|
|
|
|
Lp |
Гн |
|
|
|
|
|
|
|
8 |
Iр |
А |
|
|
|
|
|
|
Xp |
Ом |
|
|
|
|
|
|
|
Lp |
Гн |
|
|
|
|
|
|
|
12 |
Iр |
А |
|
|
|
|
|
|
Xp |
Ом |
|
|
|
|
|
|
|
Lp |
Гн |
|
|
|
|
|
|
5 Виміряти значення опору керуючих обмоток Rк=Rк1+Rк2.
Опрацювання результатів досліджень
1 За даними досліджень п.2 побудувати сімейство вольт- амперних характеристик МП, відкладаючи струм Iр у масштабі mi = mu/Rн.
2 За даними досліджень п.З. побудувати залежності Iр, Up, Uн = f(Iр) в одних координатних осях. На цьому ж рисунку побудувати ті самі залежності, отримані розрахунковим шляхом з сімейства характеристик п.2.
3 За даними п.4 визначити індуктивний oпір Xp і індуктивність Lp робочої обмотки МП, нехтуючи при цьому активним опором обмотки. Результати обчислень записати в таблицю 7.З. Побудувати графіки залежності Iр і Lp від струму Iк при різних значеннях Up.
4 Визначити коефіцієнт підсилення МП за потужністю
,
де
– струм в робочому колі при струмі
керування
,
– струм
в робочому колі при
=
0.
5 Зробити висновки з виконаної роботи.
Контрольні запитання
1 Як змінюється µа, Lp дроселя при його підмагнічуванні постійним струмом?
2 В чому полягає принцип дії МП?
3 Як вмикаються робочі і керуючі обмотки МП?
4 Який вигляд мають вольт – амперні характеристики МП?
5 Як визначається коефіцієнт підсилення потужності МП?
