Розділ VII. Порядок і критерії оцінювання знань студентів

Оцінювання знань студентів з дисципліни «Банків­ський нагляд» здійснюється за результатами поточного та підсумкового контролю.

Об'єктом поточного контролю є робота студентів на практичних заняттях, виконання домашніх та індиві­дуальних завдань. Поточний контроль здійснюється з метою перевірки розуміння та засвоєння програмного матеріалу з дисципліни, вироблення практичних нави­чок. Методами поточного контролю є усне та письмове опитування студентів з питань, визначених планом практичного заняття, вирішення практичних завдань, тестування, за виконання домашніх завдань за визна­ченими питаннями на самостійне вивчення. Поточний контроль, який застосовується щодо до студентів з поточною заборгованістю, що виникла через поважні причини, здійснюється за допомогою тестування та написання рефератів. Оцінювання поточної роботи студента здійснюється за шкалою в діапазоні від 0 до 60 балів. Шкала поточної успішності студента наведена нижче:

• від 60 балів (100%) до 52 балів (86%) — поточна підсумкова оцінка «відмінно»;

• від 40 балів (66%) до 51 балу (85%) — поточна підсумкова оцінка «добре»;

• від 24 балів (40%) до 39 балів (65%) — поточна підсумкова оцінка «задовільно»;

• не вище 23 балів — поточна підсумкова оцінка «незадовільно».

Підсумковий контроль знань з дисципліни здійсню­ється у формі екзамену. Завданням екзамену є перевірка

Банківський нагляд 345

розуміння студентом пограмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв'язків між окремими розділами, здат­ності до творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми у сфері банківського нагляду. Екзамен проходить у письмовій формі. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент на екзамені, становить 40 балів.

Система нарахування балів за видами навчальної роботи

з дисципліни «Банківський нагляд» для студентів спеціальності «Банківська справа»

№ п/п	Вид роботи	Оцінка в балах за 1	Загальна оцінка в балах
1.	Відвідування лекції	0,5	9 лекцій — 4,5 бала
2.	Ґрунтовна відповідь на практичному занятті	1,5	7 занять — 10,5 балів
3.	Вирішення завдань на практичному занятті	2	21 завдання -42 бала
4.	Змістовне доповнення на практичному занятті	0,5	7 занять—3,5 балів
5.	Опрацювання матеріалу, винесеного на самостійне вивчення (виконання домашніх завдань)	\	7 тем —7 бала
6.	Виконання індивідуальних завдань, усього, в тому^шслі:	20	20
6.1.	за модулем 1	9	9
6.2.	за модулем II	11	11
7.	Тестування, всього, в тому числі:	11,1	18,5 бали
7.1.	за кожною темою	1,6	7 занять -11,2 бали
7.2	за модулем І	4,2	3,3 бала
	за модулем II	5,3	4 бали
8.	Виконання модульних контрольних робіт, всього, в тому числі:	10	10 балів
8.1.	за модулем І	5	5 балів
8.2	за модулем II	5	5 балів
9.	Складання екзамену	40	40 балів

346

Т.П.Гудзь

Система нарахування додаткових балів за видами робіт з вивчення дисципліни «Банківський нагляд» студентами спеціальності «Банківська справа»

Вил роботи	Кількість балів
Виконання індивідуальних навчально-дослідних завдань підвищеної складності	5 балів - 1 завдання
Участь у наукових студентських конференціях	8 балів -доповідь на конференції

Критерії підсумкового контролю результатів навчання студента шляхом складання екзамену з дисципліни «Банківський нагляд»

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ПУСКУ (бали)	Оцінка за національною шкалою
F	1-34	Незадовільно з обов'язковим повторним вивченням дисципліни
FX	35-59	Незадовільно з можливістю повторного складання екзамену
DE	60-70	Задовільно
ВС	71-85	Добре
А	86-100	Відмінно

Розподіл балів, які отримує студент за результатами поточного конролю знань з дисципліни «Банківський нагляд» на 60 балів («відмінно»)

(балів)

Назва модуля/теми	Вид навчальної роботи							Загальна кількість балів
	Відвіду­вання лекцій	Відповіді (1,5 б), доповнення (0,5 б)та вирішення завдань (2 б) на практик- ному занятгі	Самостійне опрацю­вання матеіалу (виконання домашніх завдань)	Тесту­вання за темами	Індивіду­альні завдання за модулями	Вихідне тесту­вання за моду-лями	Модульні контро­льні
А	Б	В	Г	д	Е	Ж	3	И
Модуль І. Органі­заційні та норма­тивно-правові за­сади банківського нагляду, всього	1,5	2	3	4,8	7	3,3'	5	26,6
Тема. 1. Організа­ція системи бан­ківського регулю­вання та нагляду	0,5		1	1,6				3,1
Тема 2. Створен­ня та ліцензуван­ня банків в Україні		1,5	1	1,6				4,1

Продовження таблиці

Тема 3. Встановлення Національним банком України обов'язкових економічних норма­тивів діяльності банків та контроль за їх дотри­манням	1	0,5	1	1,6				4,1
А	Б	В	Г	д	Е	Ж	3	И
Модуль 11. Методи і заходи банківського нагляду, всього	3	3	4	6,4	8	4	5	33,4
Тема 4. Ін спектування комерційних банків та визначення узагальню­ючої оцінки їх діяльності	1	0,5	1	1,6				4,1
Тема 5. Оцінка діяль­ності банків на основі системи оцінки ризиків	1	2	1	1,6				5,6
Тема 6. Нагляд за діяльністю проблемних банків	0,5		1	1,6				3,1
Тема 7. Застосування заходів впливу до банків за порушення ними банківського законо­давства	0,5	0,5	1	1,6				3,6
Разом 4,5		5	7	11,2	15	7,3	10	60

Банківський нагляд

349

Список рекомендованої літератури

Основна література

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV// Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (зі змінами й доповненнями) // Інформаційно-довідникова система «Ліга-закон».

3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року

№ 2341-III (зі змінами й доповненнями) // Інформаційно-довідникова система «Ліга-закон».

4. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-ІИ // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

5. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від від 30 червня 1999 року №784-XIV// Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

6. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 року № 1576-ХІІ // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

7. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: Закон України від 28 листопада 2002 року № 249-IV // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

8. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року № 679-XIV // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон2.

9. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23.02.2006р. № 3480-IV // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

10. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 // Інформаційно-довідкова система «Ліга- закон».

11. Про Сорок рекомендацій Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF): Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України 28

350

Т.П.Гудзь

серпня 2001 p. № 1124 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

12. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-Ш // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

13. Положення про Комісію Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків: Постанова Правління НБУ від 9 листопада 1998 року №470 // Інфор­маційно-довідкова система «Ліга-закон».

14. Положення про валютний контроль: Постанова Прав­ління НБУ від 8 лютого 2000 року № 49 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

15. Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законо­ давства: Постанова Правління НБУ від 28 серпня 2001 року № 369 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

16. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу: Постанова Правління НБУ від 14 травня 2003 р. № 189 // Інформаційно-довідникова система «Ліга-закон».

17. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України: Постанова Правління НБУ від 20 березня 1998 року № 114 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

18. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: Постанова Правління НБУ від 17 липня 2001 року № 275 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

19. Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтингового системою CAMELS: Постанова Правління НБУ від 8 травня 2002 р. № 171 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

20. Положення про планування та порядок проведення інспекційних перевірок: Постанова Правління НБУ від 17 липня 2001 р. № 276 // Інформаційно-довідкова система «Ліга- закон».

21. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень: Постанова Правління НБУ від 31 серпня 2001 року № 375 // Інформа­ ційно-довідкова система «Ліга-закон».

Банківський нагляд

351

22. Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань: Постанова Правління НБУ від 31 серпня 2001 року № 377 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

23. Положення про структуру системи банківського нагляду Національного банку України та його повноваження щодо адекватного реагування на порушення в діяльності комерцій­них банків: Постанова Правління НБУ від 17 листопада 1997 р. № 380 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

24. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368 // Інформаційно-довідникова система «Ліга-закон».

25. Методичні вказівки щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в банках України: Постанова Правління НБУ від 20 липня 1999 року № 358 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

26. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»: Постанова Правління НБУ від 15 березня 2004р. № 104 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

27. Методичні рекомендації щодо взаємодії між інспек­торами з банківського нагляду Національного банку України та зовнішніми аудиторами банків: Постанова Правління НБУ від 29 квітня 2004 року № 191 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

28. Методичні рекомендації про порядок реорганізації, реструктуризації комерційних банків: Постанова Правління НБУ від 9 жовтня 2000 року № 395 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

29. Методичні рекомендації з питань розроблення банками України програм з метою протидії легалізації (відмиванню) грошей, отриманих злочинним шляхом: Постанова Правління НБУ від 30 квітня 2002 р. № 164// Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

30. Методичні рекомендації щодо організації та функціо­нування систем ризик-менеджменту в банках України: Постанова Правління НБУ від 2 серпня 2004 року №361 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

31. Методика розрахунку економічних нормативів регулю­вання діяльності банків в Україні (до Інструкції про порядок

352

Т.П.Гудзь

регулювання діяльності банків в Україні): Постанова Прав­ління НБУ від 11 квітня 2005 року № 125// Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

32. Правила надання банками України інформації спожи­вачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту: Постанова Правління НБУ від 10 травня 2007 року № 168 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

33. Основні принципи ефективного банківського нагляду: Базельський комітет з питань банківського нагляду, жовтень 2006 р. // www.bank.gov.ua.

34. Стандарти Базельського комітету банківського нагляду від 01.10.2001 р. // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

35. Стратегія Національного банку України щодо рестру­ктуризації та реорганізації банків у стані фінансової скрути: Постанова Правління НБУ від 1 грудня 1998 р. №502 // Інформаційно-довідкова система «Ліга-закон».

36. Банківський нагляд: Навч. посібник / О.Д. Вовчак, О.І. Скаско, А.М. Стасів. — Львів: Новий Світ-2000, 2005. — 472 с.

37. Банківський нагляд: Навч. посібник / О.С. Любунь, К.Є. Раєвський. — 2-ге вид., перероб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 416 с

Додаткова література

38. Диба М., Зубок М., Яременко С Інформаційні ризики в банківській діяльності // Вісник НБУ. — 2007. — №9. — С 28—35.

39. Костюченко О.А. Банківське право: Підручник. — К.: ВД «Професіонал», 2004. — 544 с

40. Краснова І. Внутрішній контроль у банку: завдання та організація // Вісник НБУ. - 2007. — №9. - С 40-42.

41. Кротюк В., Куценко О. Базель-ІІ: розрахунок мінімально необхідної величини капіталу згідно з Першою компонентою // Вісник НБУ. - №5. - №7. - 2006. - С 16-22. - С. 2-7.

42. Кротюк В., Куценко О. Базель-ІІ: нова концептуальна редакція Базельської угоди про капітал // Вісник НБУ. — №3. - 2006. - С 2-5.

Банківський нагляд

353

43. Майборода Л. Основні підходи до проведення аналізу розвитку банківського сектора // Вісник НБУ. — №1. — 2007. - С 49-53.

44. Міщенко В., Крилова В, Швець Є. Еволюція банківського нагляду: європейський досвід // Вісник НБУ. — №7. — 2007. —

С 5-11.

45. Набок Р. Аспекти, що можуть призвести до виникнення проблемного банку // Вісник НБУ. - 2007. - №8. — С 46-50.

46. Набок Р., Набок О. Концептуальна схема рейтингування банків України // Вісник НБУ. - №8. - 2006. — С. 20-25.

47. Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник.— К.: Юрінком Інтер, 2005. — 376 с.

48. Пернарівський О. Аналіз та оцінка ризику ліквідності банку// Вісник НБУ. - №10. - 2006. - С 26-29.

49. Раєвський К.Є., Конопатська Л.В., Домрачее В.М. Банків­ський нагляд: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. — К.:КНЕУ, 2003.-174 с.

50. Савченко Т. Публічна система комплексної оцінки діяльності банків як інструмент підвищення якості інформації про банк // Вісник НБУ. - №10. - 2006. - С 40-45.

51. Стефанюк Б. Концептуальні підходи щодо створення ефективної системи внутрішнього контролю в банку // Вісник НБУ. - №4. - 2007. - С 57-61.

52. Хаб'юк О. Вплив Базеля-1І на банки та економіку // Вісник НБУ. - №8. - 2006. - С 10-13.

354

Т.П.Гудзь

Додаток А

Основні принципи ефективного банківського нагляду

Принцип 1. Цілі, незалежність, повноваження, прозорість та співробітництво. Ефективна система банківського нагляду повинна мати чітко визначені обов'язки і цілі для кожного органу, задіяного у нагляді за діяльністю банків. Кожен такий орган повинен мати операційну незалежність, прозорі процеси, надійне управління і адекватні ресурси та бути зобов'язаним звітуватися за виконання своїх обов'язків. Також необхідною є відповідна законодавча база для здійснення банківського нагляду, включаючи положення щодо надання дозволу на діяльність банківських установ і здійснення постійного нагляду за ними; повноваження вирішувати питання дотримання законів, а також проблеми безпеки і надійності та правового захисту працівників нагляду. Мають бути запроваджені засоби обміну інформацією між органами нагляду та захисту конфіденційності такої інформації.

Принцип 2. Дозволені види діяльності. Дозволені види діяльності установ, які підлягають ліцензуванню і нагляду як банки, мають бути чітко визначені, а вживання слова "банк" у назвах має контролюватися якомога ширше.

Принцип 3. Критерії ліцензування. Орган, що здійснює ліцензування, повинен мати повноваження встановлювати критерії і відхиляти заяви від установ, які не відповідають встановленим стандартам. Процес ліцензування, як мінімум, має складатися з оцінки структури власності і управління банку та його розширеної групи, включаючи придатність і відповідність директорів і вищого керівництва, оцінки стра­тегічного й операційного плану банку, внутрішнього контролю і управління ризиками, а також прогнозованого фінансового стану, в тому числі капітальної бази. У разі, якщо пропо­нованим власником або материнською організацією є іно­земний банк, необхідно отримати попередню згоду від органу нагляду країни походження банку.

Принцип 4. Передача часток істотної участі. Орган нагляду має повноваження розглядати і відхиляти будь-які пропозиції щодо передачі іншим сторонам часток істотної участі або

Банківський нагляд

355

контрольних пакетів акцій в існуючих банках, які знаходяться в прямому або опосередкованому володінні.

Принцип 5. Основні придбання. Орган нагляду повинен мати повноваження перевіряти за встановленими критеріями основ­ні придбання чи вкладення банку, в тому числі організацію транскордонних операцій, підтверджуючи, що корпоративні утворення чи структури не наражають банки на небажані ризики або не перешкоджають ефективному нагляду.

Принцип 6. Достатність капіталу. Органи нагляду повинні встановлювати для банків розумні й відповідні мінімальні вимоги щодо достатності капіталу, шо відображають ризики, на які наражається банк, і визначати складові капіталу, зважаючи на його здатність покривати збитки. Принаймні для банків, які здійснюють міжнародну діяльність, ці вимоги не повинні бути нижчими, ніж установлені Базельською угодою про капітал.

Принцип 7. Процес управління ризиками. Органи нагляду повинні пересвідчитися в наявності у банків та банківських груп процедур для всебічного управління ризиками (включаючи відповідний контроль з боку Ради банку та вищого керівництва) для визначення, оцінки, моніторингу і контролю або зменшення всіх суттєвих ризиків, а також для оцінки їх загальної достатності капіталу стосовно їх профілю ризиків. Ці процеси повинні бути відповідними розміру і складності установи.

Принцип 8. Кредитний ризик. Органи нагляду повинні пересвідчитися, що у банках існує процес управління кредит­ним ризиком, який враховує профіль ризиків установи, а також є пруденційні принципи і процедури для визначення, оцінки, моніторингу і контролю кредитного ризику (вклю­чаючи ризик контрагента). Це має включати процедури на­дання кредитів і здійснення інвестицій, оцінку якості таких кредитів та інвестицій та поточне управління кредитним та інвестиційним портфелями.

Принцип 9. Проблемні активи і резерви для відшкодування можливих втрат. Органи нагляду мають бути переконані в тому, Що банки встановлюють і дотримуються адекватних принципів і процесів управління проблемними активами та оцінки достатності резервів для відшкодування можливих утрат.

356

Т.П.Гудзь

Принцип 10. Обмеження на великі сумарні обсяги наданих кредитів (максимальний розмір ризику). Органи нагляду повинні пересвідчитися в тому, що банки мають політику та процедури, які надають можливість керівництву визначати й керувати концентраціями у портфелі; органи нагляду мають встано­влювати пруденційні ліміти для обмеження максимального розміру ризику щодо окремих осіб або груп пов'язаних осіб.

Принцип 11. Кредитування споріднених осіб. З метою запобігання зловживанням при кредитуванні споріднених осіб (як у балансі, так і поза балансом) та вирішення питання конфлікту інтересів органи нагляду повинні встановити вимоги, щоб банки кредитували споріднені компанії та фізичних осіб з дотриманням принципу «на відстані витягнутої руки»; щоб здійснювався ефективний моніторинг такого кредитування; щоб уживалися належні заходи для контролю і зменшення ризиків; щоб списання таких кредитів відбувалося згідно зі стандартними принципами і процесами.

Принцип 12. Ризик країни та ризик переказу. Органи нагляду повинні пересвідчитися, що банки мають відповідні принципи та процеси для визначення, оцінювання, моніторингу і контролю ризику країни та ризику переказу при здійсненні міжнародної діяльності з кредитування й інвестування, а також для підтримання адекватних резервів для відшкодування втрат за такими ризиками.

Принцип 13. Ринковий ризик. Органи нагляду мають бути переконані в тому, що у банках існують принципи і процедури для ретельного визначення, оцінки, моніторингу і контролю ринкових ризиків; органи нагляду повинні мати повноваження щодо встановлення конкретних обмежень або спеціальних вимог до капіталу щодо ринкових ризиків, якщо на це є підстави.

Принцип 14. Ризик ліквідності. Органи нагляду повинні бути переконані в наявності у банків стратегії управління ліквідністю, яка враховує профіль ризиків установи одночасно з пруденцій-ними принципами й процесами для визначення, вимірювання, моніторингу та контролю ризику ліквідності, а також для управління ліквідністю на щоденній основі. Органи нагляду вимагають від банку наявності планів на випадок непередбачених обставин для вирішення проблем з ліквідністю.

Банківський нагляд

357

Принцип 15. Операційний ризик. Органи нагляду мають пересвідчитися в наявності у банків принципів і процедур управління ризиками для визначення, оцінювання, моні­торингу і контролю/зменшення операційного ризику. Ці принципи і процедури мають відповідати розміру і ступеню складності діяльності банку.

Принцип 16. Процентний ризик у банківській книзі. Органи нагляду мають пересвідчитися в наявності у банків ефективних систем для визначення, оцінювання, моніторингу та контролю процентного ризику в банківській книзі, включаючи чітко визначену стратегію, яка затверджена радою і впроваджується вищим керівництвом банку; вони мають відповідати розміру і складності діяльності банку.

Принцип 17. Внутрішній контроль і аудит. Органи нагляду мають пересвідчитися в наявності в банках систем внутріш­нього контролю, що є адекватними їх розміру та складності діяльності. Вони повинні включати чіткі механізми делегу­вання повноважень і відповідальності: відокремлення функцій, пов'язаних із прийняттям банком на себе зобов'язань, виплатою його коштів та обліком його активів і зобов'язань; вивірку цих процесів; захист активів банку та відповідні незалежні функції внутрішнього аудиту і перевірки відповід­ності встановленим вимогам для визначення дотримання цих процедур контролю, а також чинних законів і нормативно-правових актів.

Принцип 18. Фінансові зловживання. Органи нагляду повинні пересвідчитися в тому, що банки мають належні принципи та процедури, включаючи жорсткі правила «знай свого клієнта», які сприяють встановленню високих етичних та професійних стандартів у фінансовому секторі та запобігають навмисному чи ненавмисному використанню банку для здій­снення злочинної діяльності.

Принцип 19. Підхід до наглядової діяльності. Система ефективного банківського нагляду вимагає від наглядових органів належного розуміння операцій, здійснюваних кожним окремим банком та групою банків, а також банківською системою в цілому, з концентрацією уваги на її безпеці, надійності та стабільності.

358

Т.П.Гудзь

Принцип 20. Методи нагляду. Ефективна система банків­ського нагляду має складатися з певних форм виїзного та безвиїзного нагляду, а також передбачати регулярні контакти з керівництвом банків.

Принцип 21. Наглядова звітність. Органи нагляду повинні мати засоби збирання, розгляду та аналізу статистичної та іншої звітності банків, що подається до органу нагляду, на неконсолідованій і консолідованій основі, а також засоби незалежної перевірки достовірності цієї інформації шляхом проведення виїзних перевірок або залучення зовнішніх експертів.

Принцип 22. Бухгалтерський облік та розкриття інформації. Органи нагляду повинні пересвідчитися в тому, що кожний банк належним чином здійснює бухгалтерський облік операцій відповідно до положень та практики ведення бухгалтерського обліку, що широко застосовується в світовій практиці, та оприлюднює на регулярній основі фінансову звітність, яка достовірно відображає його фінансовий стан та прибутковість.

Принцип 23. Повноваження органів нагляду щодо застосу­вання виправних дій. Органи нагляду повинні мати у своєму розпорядженні адекватні наглядові заходи для застосування своєчасних виправних дій. Ці заходи передбачають можливість, там де це потрібно, відкликати банківську ліцензію або надати рекомендації щодо її відкликання.

Принцип 24. Консолідований нагляд. Важливим елементом банківського нагляду є здатність органів нагляду здійснювати нагляд за банківською групою на консолідованій основі, про­водячи адекватний моніторинг, і там, де це потрібно, засто­совуючи відповідні пруденційні норми щодо всіх аспектів діяльності, що здійснюється групою у міжнародному масштабі.

Принцип 25. Відносини між наглядовими органами країни походження та країни перебування. Консолідований нагляд з урахуванням закордонної діяльності потребує співпраці та обміну інформацією між органами нагляду країни походження та різними іншими органами нагляду, що залучені до цього, головним чином з органами банківського нагляду країни пере­бування. Органи банківського нагляду повинні вимагати здійснення іноземними банками операцій у відповідній країні з дотриманням тих самих стандартів, які застосовуються до національних установ.

Банківський нагляд

361

Продовження тоблиці

1	2	3
2.4) резервні фонди, що створюються згідно із законами України		5. Розмір відрахувань до резервного фонду має бути не меншим, ніж 5% від прибутку банку до досягнення ними 25 відсотків розміру регулятивного капіталу банку (ст. 36 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
3) розмір очіку­ваних (можли­вих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів	4. Збитки минулих років і збитки минулих років, що очікують затвердження; 5. Збитки поточного року.

362

Т.П.Гудзь

Таблиця В-2

Додатковий капітал банку, який зараховується до регулятивного капіталу

Основні складові додаткового капіталу банку	Вирахування із додаткового капіталу	Вимога та обмеження для складових додаткового капіталу
1	2	3
1) резерви під стан­дартну заборгованість інших банків
2) резерви під стан­дартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків
3) підтверджена ауди­тором за результатами звітного фінансового року сума збільшення (за результатами перео­цінки) вартості основ­них засобів, які є влас­ністю банку і належать до нерухомого майна (нежитлові будівлі, приміщення), що забезпечує технолог-гічне здійснення банківських функцій
4) результат поточного року (прибуток)	На суму доходів, неотриманих понад ЗО днів з дати їх нараху­вання (крім дохо­дів за державними цінними папе­рами та цінними паперами, емі­тованими Націо­нальним банком).	Сума неотриманих нара­хованих доходів, що прий­мається до коригування, зменшується на суму сформованого резерву за простроченими і сумнів­ними до отримання нарахованими доходами. Якщо прибуток поточного року менший від загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банку.

Банківський нагляд

363

Продовження таблиці

1	2	3
5) субординований борг -це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у разі банкрут­ства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів (залучені кошти у грн або вільно конвертованій валюті: позики, кредити, депозити юридичних осіб, а також облігації власного боргу банку)		При цьому сума таких коштів, включених до капіталу, не може перевищувати 50% розміру основного капіталу зі щорічним зменшенням на 20% від його первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди.
		При розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може бути більшим, ніж 100 % основного капіталу

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:

а) балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично сформованого резерву за пайовими цінними паперами у портфелі банку на продаж, які обліковуються за собівартістю);

б) суму вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ, а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично сформованого резерву за цими вкладеннями);

364

Т.П.Гудзь

в) балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

г) суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного контрагента, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента;

ґ) суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного інсайдера, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру;

д) суму операцій, що здійснені з інсайдерами (пов'язаними особами) на сприятливіших умовах, ніж звичайні умови;

є) суму коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу;

є) балансову вартість цінних паперів у торговому портфелі банку, крім цінних паперів, які перебувають у власності банку:

• не більше одного року — справедлива вартість яких визначається за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах;

• не більше 181 дня — справедлива вартість яких не може бути визначена банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів на фондових біржах;

ж) суму перевищення вартості основних засобів над регулятивним капіталом.

Банківський нагляд

365

Т.П.Гудзь

Додаток Д Класифікація активів банку за ступенем ризику

Групи та складові статті активів	Ступінь ризику, %
1	2
А	Б
Перша група
Готівкові кошти; банківські метали; кошти в Національному банку	0
Боргові цінні папери органів державної влади, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	0
Боргові цінні папери, емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	0
Нараховані доходи за борговими цінними паперами органів державної влади, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	0
Нараховані доходи за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	0
Боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;	0
Зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам та за якими банк не бере на себе ризик	0
Валюта та банківські метали до отримання, за купленими опціонними контрактами з метою хеджування	0
Друга група
Короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади	10
Нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади	10
Третя група
Боргові цінні папери органів місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	20

Банківський нагляд

367

Продовження таблиці

1	2
Боргові цінні папери органів місцевого самоврядування в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	20
Нараховані доходи за борговими цінними паперами органів місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	20
Нараховані доходи за коштами до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
А	Б
Депозити овернайт, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
Інші короткострокові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
Нараховані доходи за депозитами овернайт, іншими короткостроковими депозитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
Кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
Нараховані доходи за кредитами овердрафт, овернайт та іншими короткостроковими кредитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг, не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
Валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот у банку- контрагента, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;	20
Четверта група
Кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу	50
Нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;	50
Депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу	50
Короткострокові та довгострокові кредити, що надані „органам місцевого самоврядування;	50

368 Т.П.Гудзь

Продовження таблиці

1	2
Нараховані доходи за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування	50
Гарантійні депозити в інших банках (покриті);	50
зобов'язання з кредитування, які надані банкам;	50
Валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами;	50
Активи до одержання; валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот у банку-контрагента, що не належить до інвестиційного класу	50
Кредити овернайт, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу	50
Валюта та банківські метали до отримання за іншими опціонними контрактами	50
Дисконт/премія до отримання за форвардними валютними контрактами	50
Хеджовані процентні доходи майбутніх періодів в інвалюті	50
Витрати майбутніх періодів, які хеджовані	50
А	Б
П'ята група
Прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках	100
Прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування	100
Короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу	100
Нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу	100
Довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках	100
Гарантійні депозити в інших банках (непокриті) за даними аналітичного обліку	100
Прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках	100
Кредити овердрафт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу	100

Банківський нагляд 369

Продовження таблиці

1	2
Довгострокові кредити, що надані іншим банкам;	100
Нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам, які не належать до інвестиційного класу;	100
Фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам	100
Прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам;	100
Кредити, що надані суб'єктам господарювання;	100
Нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання	100
Прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання	100
Сумнівна заборгованість інших банків і за кредитами, що надані суб'єктам господарювання;	100
Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями	100
Дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків	100
Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків	100
Транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат	100
Прострочена та сумнівна заборгованість за кредитами, які надані органам державної влади та місцевого самоврядування	100
Кредити, які надані фізичним особам	100
Нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам;	100
А	Б
Прострочена заборгованість та прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані фізичним особам;	100
Сумнівна заборгованість за кредитами, що надані фізичним особам;	100
Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами;	100
Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж;	100

370

Т.П.Гудзь

Продовження таблиці

1	2
Боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та нефінансовими підприємствами, у торговому портфелі банку, в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	100
Нараховані доходи за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку га в портфелі банку на продаж	100
Нараховані доходи за борговими цінними паперами в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	100
Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення	100
Товарно- матеріальні цінності	100
Основні засоби (у разі виключення з регулятивного капіталу банку суми перевищення основних засобів над регулятивним капіталом банку така сума перевищення не зважується на коефіцієнт ризику)	100
Інші активи банку	100
Зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями)	100
Непокриті акредитиви	100
Сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами;	100
Цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу;	100
Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну;	100
Інші зобов'язання, що надані клієнтам.	100

Додаток Е Технологічна карта процедури видачі інвестиційного кредиту в комерційному банку

!

І, і

372

Т.П.Гудзь

Додаток Ж Система кредитного скорингу для оцінки кредитоспроможності фізичних осіб — позичальників

Характеристика клієнта	Бали	Характеристика клієнта	Бали
1. Вік клієнта:		6. Професія, місце роботи:
ЗО років і менше	5	Керівник	9
Більше ЗО —менше 50 років	8	Кваліфікований працівник	7
50 років і більше	6	Некваліфікований працівник	5
2. Кількість осіб, які знаходяться на фінансовому утриманні клієнта		Студент	4
Немає	3	Пенсіонер	6
1	3	Безробітний	2
2абоЗ	2	7. Тривалість зайнятості
Більше 3	1	Менше 1 року	3
3. Житлові умови:		Менше 3 років	4
Власна квартира	10	Менше 6 років	7
Орендоване житло	4	Більше 6 років	9
Інше (проживання у родичів, друзів)	5	8. Наявність рахунку в банку:
4. Тривалість проживання за адресою прописки:		Поточний та депозитний	6
Менше 6 місяців	2	Поточний	3
Менше 2 років	4	Депозитний	2
Менше 5 років	6	Немає	0
Більше 5 років	8	9. Наявність рекомендацій (у тому числі інших банків)
5. Дохід клієнта (на рік), $		1	3
До 10 000	2	Більше 2	5
До 30 000	5	Немає	1
До 50 000	7
Більше 50 000	9

шшшш

Банківський нагляд 373

Система розподілу кредитів на основі методики