3. Особливості перетворення економічної інформації

Розв'язання економічних задач зводиться до виконання інформаційних процедур (від збирання та обробки вхідних даних до використання отриманих результатів). Сукупність усіх інформаційних процедур утворює інформаційний процес, який є основою

управлінської діяльності. Інформація, що надходить з інформацій­ного середовища, має відношення до того, що заведено називати системою управління. Ця інформація пов'язана з подіями, рішеннями, непередбаченими обставинами тощо. При цьому послідовність про­процедур перетворення інформації не є фіксованою — вона може не містити певних процедур взагалі, а деякі, навпаки, можуть бути по­вторені. Але, як правило, економічна інформація проходить через усі інформаційні процедури перетворення, до яких належать:

а) відбір показників оцінки поточного стану об'єкта управління;

б) збирання та реєстрація;

в) кодування і декодування;

г) передання;

д) збереження; є) обробка;

є) оформлення та розмноження результативної інформації;

ж) прийняття рішення про подальше функціювання об'єкта управління.

Використовуючи процедури обробки економічної інформації, технологічний процес обробки інформації можна визначити як послідовність процедур б—є, а систему, що реалізує вказаний процес, визначити як систему обробки даних.

За ступенем автоматизації процедури перетворення інформа­ції можна поділити на системи ручної обробки даних, автомати­зовані системи обробки даних за участю людини та системи ав­томатичної обробки даних з виключенням людини з процедури перетворення даних.

До останнього часу процедури відбору показників оцінки по­точного стану об'єкта управління та прийняття рішення про по­дальше функціювання об'єкта управління виконувалися тільки людиною, але використання систем управління, базованих на принципах штучного інтелекту (експертних систем), суттєво Розширили можливості застосування комп'ютера в дослідженні об'єктів і явищ, у процесі прийняття рішення.

4. Застосування комп'ютерної техніки для розв'язування економічних задач

Одним з основних напрямків застосування персональних комп'ютерів є створення програмно-апаратних комплексів, що забезпечують оперативне задоволення інформаційних та обчислювальних потреб спеціалістів, при цьому від користувача не вимагається спеціалізованих знань у галузі системного та приприкладного програмування. Такі апаратно-програмні комплекси на­зивають АРМами (автоматизованими робочими місцями), які на­цілені на роботу прикладних спеціалістів: бухгалтерів, планови­ків, кадровиків, технологів та ін. АРМи забезпечують:

— зручне введення проблемно-орієнтованої інформації;

— швидкий доступ до раніше введених даних;

— формування та обробку документів складної структури;

— створення особистих картотек, ділових записників тощо.

АРМи почали створюватися в міру накопичення досвіду роз­робки різних прикладних програмних продуктів типу інтегрова­ного пакета Microsoft Office, до складу якого входить потужний текстовий редактор Microsoft Word, процесор електронних таб­лиць Microsoft Excel, система управління базами даних Microsoft Access, процесор презентацій Power Point тощо.

В АРМах усі програмні компоненти взаємно узгоджені між собою і підтримують єдиний стиль взаємовідносин користувача з комп'ютером, який називається «дружнім» інтерфейсом (friendly interface). Такий інтерфейс передбачає мінімум операцій з клавіа­турою, наглядне відтворення інформації, просте управління хо­дом діалогу, швидке передавання даних різним компонентам.

Концепція АРМ передбачає, що подання даних і робота з ними з погляду користувача ґрунтуються на об'єктно-орієнтованому підхо­ді, тобто кожна логічно замкнена інформаційна одиниця розгляда­ється як окремий об'єкт, який може бути проаналізований користу­вачем у різних аспектах. При цьому одні об'єкти можуть бути пода­ні у вигляді таблиць, інші — як текстові документи, а також можна подавати об'єкти і їх характеристики у вигляді діаграм та графіків

Економісти, бухгалтери й інші працівники управління звичай­но працюють з плановими та звітними документами. Крім того, вони використовують різні відомості, довідки, картотеки, запис­ники та інші документи, які часто можуть представлятися у мат­ричному (табличному) вигляді. Для перегляду такої інформації використовується багатовіконний підхід, коли на робочому вікні комп'ютера одночасно в окремих вікнах може бути подана вся потрібна інформація з певною темою.

Користувач, отже, може виконувати такі базові операції:

1. Змінювати текстові або числові дані в окремих комірках довідкової таблиці чи в текстових документах, виведених на екран;

2. Переміщуватися по таблиці або тексту, відкриваючи для перегляду чи зміни інші документи і таблиці, в тому числі й ті яких у цей час на екрані не видно;

3. Розкривати окремі комірки таблиці чи позиції тексту в до­кументах, викликаючи на екран допоміжні таблиці, текстові до­кументи.

Також передбачається можливість використання графічного відображення даних. Засоби ділової графіки дають можливість <користувачеві просто виділити ті дані, які він хоче графічно представити, а комп'ютер сам відобразить їх у вигляді стовпчикових гістограм, лінійних та точечних графіків або кругових діа­грам — за бажанням користувача. Засоби ділової графіки підно­сять наочність відображення числової інформації й особливо часто застосовуються для проведення фінансових аналізів, скла­дання звітної та іншої документації.

Сучасні системи обробки інформації широко застосовують обчислювальні мережі. Працюючи на одному комп'ютері можна звернутися до іншого, який підімкнутий до мережі, і вибрати всі дані, що потрібні для роботи, тобто тепер не треба всі дані три­мати в одному місці, а можна користуватися ними за допомогою засобів мережі, викликаючи потрібні дані за потребою. При цьо­му можна використовувати гіперпосилання на документи чи таб­лиці, розміщені в іншому комп'ютері, для їх швидкого перегляду.