1.9. Законність проведення бартерних операцій у сфері зед

При проведенні перевірок законності здійснення бартерних операцій у сфері ЗЕД необхідно керуватися Законом України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності». Цим Законом передбачено право всіх суб'єктів підприємницької діяльності України на проведення товарообмінних (бартерних) операцій. При перевірці необхідно звернути увагу:

• на додержання законодавчо встановлених (90, 60 днів) строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій. Дев’яностоденний термін ввезення на митну територію України товарів, що імпортуються за бартерним договором, встановлено для всіх видів товарів, за винятком високоліквідних (для яких встановлено термін 60 днів). Перелік високоліквідних товарів встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 29.04.1999 №756;

• чи не було випадків експорту (імпорту) заборонених товарів (робіт, послуг). Перелік таких товарів (робіт, послуг) міститься в додатках №№ 1, 2 до зазначеної постанови;

• у разі перевищення термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг) перевірити наявність разового індивідуального дозволу. Порядок надання такого дозволу регулюється постановою КМУ від 13.08.1999 №1489;

• чи були випадки переоформлення зовнішньоекономічного бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору, при якому відбувається зміна форми розрахунку;

• чи додержуються при цьому терміни розрахунків. У такому разі встановлені Законом терміни розрахунків не поновлюються і не перериваються. Переоформлення здійснюється в установленому порядку, а строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів;

• чи стягувалась пеня у разі порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій. При цьому перевірити, чи не звертались суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності з позовами до суду (господарського суду) про стягнення заборгованості;

• на випадки неподання (несвоєчасного подання) суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності інформації про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг), як це передбачено частиною 4 статті 3 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності».

1.10. Дотримання порядку розрахунків в іноземній валюті і порядку розрахунків з державним бюджетом

Перш за все, необхідно перевірити правильність визначення розмірів мита, законність надання суб'єктам підприємницької діяльності пільг. Для цього на вимогу прокурора може проводитись митне обстеження, аудиторська перевірка чи податкова ревізія.

Особливого значення для захисту державних інтересів набула проблема додержання порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті, викриття приховування виручки у закордонних банках.

Стаття 207 Кримінального кодексу України передбачає покарання за ухилення від повернення виручки в іноземній валюті, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей. Відповідальність за статтею 207 Кримінального кодексу України настає за ухилення від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті тільки від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг). Крім того, потрібно акцентувати, що ця стаття передбачає покарання не тільки за ухилення від повернення в Україну виручки в іноземній валюті, але й інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а у разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки поставки, в разі, якщо така відстрочка перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), яка імпортується, вимагають індивідуальної ліцензії Національного банку України (стаття 2 Закону).

Порушення вказаного терміну тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення. Цю пеню вправі стягувати з резидентів органи державної податкової служби (ст.4 цього Закону).

У цьому випадку необхідно витребувати з органів податкової, митної служби, уповноважених банків перелік підприємств, які у зв'язку з порушенням зазначеного терміну мають неповернуті з-за кордону валютні цінності та заборгованість перед державою у вигляді несплати пені.

На підприємстві необхідно з'ясувати наявність індивідуальної ліцензії НБУ, яка видається у зв'язку з порушенням терміну розрахунків (статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»), а також, чи зверталось підприємство до Міжнародного арбітражного суду. Згідно зі статтею 4 цього Закону у разі прийняття судом позовної заяви зазначені терміни зупиняються і пеня за їх порушення не сплачується.

У залежності від результатів перевірки можна вживати різних заходів реагування:

• в разі відсутності у боржника коштів доцільно застосовувати такий захід, як звернення стягнення на майно;

• в разі виявлення ознак злочину, порушується кримінальна справа.