7.2 Охорона праці при проведенні дослідження

7.2.1 Основи гігієни, фізіології і психології

Для створення найбільш сприятливих умов праці в ОЦ необхідно враховувати психофізіологічні особливості людини, а також загальну гігієнічну обстановку. Велике значення в створенні оптимальних умов праці має взаємини, що складаються в колективі, між працівниками, що прийнято називати соціальним кліматом. Установлено, що привести людину в поганий настрій значно легше, ніж створити обстановку, що сприяє гарному настрою. Працівник, що знаходиться в стані нервового порушення (в результаті ненормальних виробничих взаємин), допускає багато помилок при роботі на ЕОМ. Товариські ділові відносини між працюючими, особливо між керівником та виконавцями, створюють гарну робочу обстановку, усувають нервозність і тим самим позитивно впливають на продуктивність праці і її безпеку.

Важливу роль грає планування робочого місця. Практика показує, що планування робочого місця повинне задовольняти вимогам зручності виконання робіт і економії енергії й часу оператора, раціонального використання виробничих площ і зручності обслуговування пристроїв ЕОМ, дотримання правил техніки безпеки.

При плануванні робочого місця необхідно враховувати зручність розташування дисплеїв, клавіатури, пульта ЕОМ, а також зони досяжності рук оператора. Ці зони, установлені на підставі антропометричних даних людського тіла, дають можливість раціонально розмістити як по горизонталі, так і по вертикалі клавіатуру пульта, його сигналізацію і т.д.

Найбільш зручне сидіння, що має виїмку, що відповідає формі стегон, і нахил назад. Спинка стільця повинна бути вигнутої форми, що обіймає поперек. Довжина її 0,3 м, ширина - 0,11 м, радіус вигину 0,3 - 0,35 м.

При організації робочого місця варто брати до уваги дані антропометрії. Рух працівника необхідно сконцентрувати так, щоб групи м'язів його були навантажені рівномірно, а зайві непродуктивні рухи усунуті.

Для успішної праці необхідна раціонально організоване навколишнє середовище, що одгороджує працівника від впливу сторонніх подразників, якими можуть бути похмуре фарбування приміщень, незручне розташування клавіш і т.п. Тому всіма способами необхідно знижувати стомлення й напругу оператора ЕОМ, створюючи обстановку виробничого комфорту.

Виробниче середовище, що є предметним оточенням людини, повинне сполучити в собі раціонально-планувальне рішення, оптимальні санітарно-гігієнічні умови (мікроклімат, освітлення, опалення, вентиляція й ін.), науково обґрунтоване колірне фарбування й створення високомистецьких інтер'єрів.

Загальні робочі кімнати й кабінети повинні мати природне освітлення.

Поліпшення виробничої обстановки включає раціональне рішення наступних питань: кольору у виробничому інтер'єрі, освітлення, чистоти повітряного середовища, зменшення вібрацій і шуму, обробки підлог і стель і ін.

Раціональне колірне оформлення приміщень спрямоване на поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці, підвищення його продуктивності й безпеки. Фарбування виробничих приміщень ЦГПТЛ впливають на нервову систему людини, його настрій, сприйняття запаху, смаку й у кінцевому рахунку на продуктивність праці. Тому так важливий вибір кольору приміщень ЦГПТЛ.

Необхідно враховувати, що колір є сильним психологічним стимулятором: червоний колір збільшує мускульну напругу, жовтогарячий - стимулює діяльність, жовтий - стимулює зір і нервову систему, зелений - заспокоює, блакитний - послабляє мускульну напругу, фіолетовий - створює відчуття спокою. Сприйняття світла в більшому ступені залежить від освітленості. Під впливом різних джерел світла колір поверхні змінює тон.

Коефіцієнт відображення світла матеріалами й устаткуванням усередині приміщень має велике значення для освітлення: чим більше світла відбивається від поверхні, тим вище повинна бути освітленість. Освітлення приміщень і устаткування повинне бути м'яким, без блиску, фарбування інтер'єра приміщень ЦГПТЛ повинне бути спокійне для візуального сприйняття.

Варто мати на увазі, що жовтогарячий і жовтий кольори, особливо в сполученні з чорним, застосовуються для попередження про небезпечні місця устаткування, у червоний фарбуються протипожежні засоби, у зелений - засоби й місця безпеки й відпочинку. Ці кольори й сполучення не рекомендується використовувати в декоративних цілях.

Приміщення ЦГПТЛ, їхні розміри (площа, кубатура) повинні в першу чергу відповідати кількості працюючих і розташовуваному в них комплексу технічних засобів. У них передбачають відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечують ізоляцію від стороннього шуму і т.п.

Для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми встановлюють на одного працюючого обсяг приміщення не менш 15 м³; площа приміщення, відгородженого глухими стінами чи перегородками, не менш 4,5 м².

7.2.2 Метеорологічні умови виробничого середовища в ЦГПТЛ

Під метеорологічними умовами виробничого середовища відповідно до стандартів розуміють сполучення температури, відносній вологості і швидкості повітря. Оптимальні і припустимі параметри повітряного середовища в приміщенні ЦГПТЛ представлені в табл. 7.2.

Таблиця 7.2 - Норми температури, відносній вологості і швидкості руху повітря в приміщеннях ЦГПТЛ

Темпера­тура зов­нішнього повітря	Параметри повітряного середовища на постійних робочих місцях
	Оптимальні					Допустимі
	Темпе­ратура, °С		Відносна вологість, %	Швид- кість перемі-щення, м/с, не більше		Температура, °С		Відносна вологість, %		Швид- кість перемі-щення, м/с, не більше
1	2		3	4		5		6		7
Нижче +100С Вище +100С	20 – 22 20 – 25	40 – 60 40 – 60			0,2 0,5		18 – 22 Не більше, чим на 30С нижче середньої температури наружного повітря в 13 год дня са-мого жар-кого місяця		Не більше 70 70 при 240С й нижче, 65 при 250С, 60 при 260С, 55 при 270С, 50 при 280С		0,3 0,3

Атмосферний тиск у приміщеннях ЦГПТЛ повинний бути 1013±266 гПа.

7.2.3 Нормування освітлення

В залежності від природи джерела світлової енергії розрізняють природне, штучне і спільне висвітлення. По конструкційних особливостях природне висвітлення розділяється на бічне, верхнє і комбіноване. У приміщеннях ЦГПТЛ, як правило, застосовують бічне природне висвітлення. В тих випадках, коли одного природного висвітлення в приміщенні недостатньо, улаштовується сполучене висвітлення, при цьому додаткове штучне висвітлення застосовується не тільки в темне, але й у світлий час доби.

В даний час норми освітленості встановлені СНіП ІІ-4-79. Для штучного освітлення регламентована найменша освітленість на робочих поверхнях у приміщеннях ЦГПТЛ, для природного і штучного - коефіцієнт природної освітленості (КПО), що визначається відношенням (у відсотках) освітленості в даній крапці всередині приміщення Е_вн до одночасно вимірюваної зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим небом Е_нар:

(7.1)

Норми освітленості побудовані на основі класифікації робіт з визначених кількісних ознак. Ведучою ознакою, що визначає розряд робіт, є найменший розмір деталей, що розрізняються. В свою чергу розряди поділяються на чотири підрозряди в залежності від коефіцієнта відображення тла і контрасту між деталями і тлом.

Норми освітленості приміщень ЦГПТЛ залежать від прийнятої системи освітлення. При цьому для бічного освітлення КПО нормується мінімальним, а для верхнього і бічного - середнім.

СНіП ІІ-4-79 передбачають переважне використання люмінесцентних ламп. Якщо використання цих ламп по техніко-економічних причинах неможливо чи недоцільно (наприклад, при низьких значеннях освітленості люмінесцентні лампи роблять сутінкове, дискомфортне враження), то дозволяється застосовувати лампи накалювання. Для малоекономічних ламп накалювання встановлені зменшені норми освітленості.

Коефіцієнт пульсації освітленості К_п визначається по формулі (7.2)

К_п=(Е_max – Е_min)/2Е_ср (7.2)

Крім кількісних, нормують і якісні показники освітленості. Так, для обмеження несприятливої дії пульсуючих потоків газорозрядних ламп регламентований в межах 10 - 20% в залежності від розряду зорової роботи. У випадку, коли виникнення стробоскопічнкого ефекту неможливо, допускається збільшення К_п до 30%.