11.2. Особливості валютно-фінансового середовища фірми

У теперішній час комунікаційні мережі у світі є настільки розвинутими, що можна говорити про єдиний світовий валютно-фінансовий ринок. Фінансові ресурси міжнародної компанії та її грошові потоки є складовою частиною цього ринку. У цьому зв'язку управління грошовими потоками міжнародної компанії залежить від загальної системи міжнародних фінансів, ланцюгами якої є не тільки міжнародні фірми, але й держави, фізичні особи, міжнародні фінансові організації. Будь-який суб'єкт господарювання, який діє на міжнародних ринках, має валютну позицію - співвідношення його вимог та зобов'язань у певній валюті.

Усі суб'єкти світового господарства працюють в межах міжнародної валютної системи. Тому міжнародні фінансові менеджери мають враховувати особливості функціонування міжнародної валютної системи на сучасному етапі розвитку світового господарства та валютну політику, яка проводиться в цій системі. Валютна політика - це сукупність економічних, правових та організаційних заходів та форм, здійснюваних держав ними органами, центральними банківськими та фінансовими установами, міжнародними валютно-фінансовими організаціями стосовно валютних відносин.

Світова валютна система – форма організації валютних відносин, що склалася історично та закріплена міжнародними угодами. Ямайська валюти валютна система є поліцентричною. В цій системі провідна роль не закріплена ні за однією національною валютою світу Роль регулюючого валютного органу у ямайській валютній системі виконує Міжнародний валютний фонд (МВФ). Значно місце у валютному фінансуванні держав та великих фірм належить Міжнародному банку реконструкції та розвитку (МБРР), який надає дешеві валютні кредити на структурну перебудову економіки. Для розвитку кредитних процесів у світі суттєве значення має діяльність Міжнародного банку розрахунків у Базелі.

У процесі здійснення операцій на валютно-фінансових ринках між­народному менеджеру необхідно звертати увагу насамперед на валю­тний курс, який швидко змінюється у часі, що значно ускладнює прийнят­тя управлінських рішень. Потоки грошових коштів, що генеруються філі­ями та дочірніми компаніями, мають бути конвертованими у валюту краї­ни походження материнської компанії, і тому знаходяться під суттєвим впливом змін валютних курсів. Як в умовах вільного плавання валют, так і при фіксованому валютному курсі, існує великий валютно-курсовий ризик усіх господарських операцій, що проводяться суб'єктами господарюван­ня на міжнародних ринках. Валютно-курсовий ризик - це імовірність втрати чи недоотримання прибутку, що пов'язано з коливанням валютно­го курсу.

Існує три типи ризиків коливання валютних курсів: операційний, бух­галтерський та економічний. Операційний валютний ризик виникає, коли майбутні платежі або одержання коштів мають бути здійснені в іноземній валюті, майбутня вартість якої невизначена. Бухгалтерський валютний ризик - це такий ризик, який виникає внаслідок неочікуваних змін обмін­них курсів. Бухгалтерський валютний ризик зростає у зв'язку з тим, що в різних країнах існують різні бухгалтерські та рахункові стандарти, що ви­користовуються для перерахунку фінансових документів із однієї валюти в іншу. Економічний валютний ризик - це ризик, пов'язаний зі змінами вартості компанії, що залежать від змін обмінного курсу. Вартістю компа­нії вважається ринкова ціна акції, помножена на кількість таких акцій, що випущено в обіг.

Фінансовий менеджер має вміти ідентифікувати валютно-курсові ризики, прогнозувати їх рівень та обирати оптимальну стратегію хеджуоання.

Валютно-курсовий ризик - це імовірність втрати чи недоотримання прибутку, що пов’язано з коливанням валютного курсу,

Хеджування - процедура, за допомогою якої ліквідується або зме­ншується нестабільність грошових надходжень фірми у майбутньому. Для хеджування ризиків підприємства у сфері міжнародного бізнесу застосовуються спеціальні фінансові інструменти: валютні форварди та свопи (банківські контракти), опціони та ф'ючерси (біржеві контракти), а також багаточисленні комбінації фінансово-валютних інструментів. Обгрунтований міжнародними менеджерами джерел фінансування та раціональне ходжування валютних ризиків є найважливішою умовою для проведення певної дивідендної політики, ефективного управління обіговим капіталом та інноваційно-інвестиційним процесом у сфері міжнародної економічної діяльності підприємства.

Менеджер, який діє на світовому валютно-фінансовому ри­кну має враховувати можливість виникнення суттєвого політич­ного ризику - ризику, що пов'язаний з будь-якими діями уряду країни-реціпієнта, які знижують вартість інвестицій фірми. Найбільш небезпеч­ними серед таких дій уряду для фірми є експропріація її активів без виплати їй компенсації. Такі дії, як підвищення податків, валютний контроль та контроль за вивозом прибутку, обмеження на зміни цін та процентних співок, зменшують цінність інвестицій материнської компанії у зарубіжні дочірні підприємства. Іноземний уряд може обмежити розмір грошових доходів, які можна репатріювати в країну походження материнської ком­панії Зазвичай ці обмеження націлені на те, щоб примусити багатонаці­ональну компанію реінвестувати доходи в іноземній державі. Такі дії урядів країн інколи входять у протиріччя з економічним законом попиту та пропозиції, на якому базуються функціонування валютних та міжнаро­дних фінансових ринків. Іноді уряди країн втручаються у валютні операції з метою контролю валютних потоків, змушуючи свої центральні банки про­давати чи купувати валюту на відкритому ринку. Незважаючи на це, ос­новна діяльність на валютному ринку обертається навколо комерційних банків у головних грошових центрах світу.