- •Розділ 1 Завдання та зміст внутрігосподарського землеустрою.
- •Розділ II. Підготовчі роботи.
- •Розділ III. Розміщення господарських центрів та виробничих підрозділів сільськогосподарського підприємства.
- •Розділ IV. Складання схеми планування сільських населених пунктів.
- •Розділ V. Проектування доріг.
- •Розділ VI Організація сільськогосподарських угідь та системи сівозміни.
- •1. Люпин на зелений корм та силос, 2- озима пшениця і післяжнивні проміжні посіви, 3- льон, 4- озимі, 5- картопля, 6- ярі зернові, 7- кукурудза на силос, 8- овес, однорічні трави;
- •Розділ VII. Організація території сівозміни.
- •Розділ VIII. Організація території сіножаті та пасовищ.
- •Розділ іх. Проектування багаторічних насаджень (садів, ягідників, виноградників).
- •Розділ X. Технічне проектування.
- •Розділ XI. Розгляд та затвердження проекту.
- •2. Земельні ресурси.
- •8. Система природо охоронних заходів.
- •Розділ XII. Перенесення проекту в натуру.
- •Розділ XIV. Ґрунтозахисна контурно-меліоративна організація території схилів.
- •Розділ XV. Робоче проектування.
- •Як приклад розглянемо робоче проектування ґрунтової дороги сільського призначення та садової ділянки на території колективного с/г підприємства.
- •Камеральна обробка матеріалів трасування:
- •Література
Розділ іх. Проектування багаторічних насаджень (садів, ягідників, виноградників).
Проектування багаторічних насаджень ведеться на підставі перспективного плану розвитку господарства та матеріалів агроекономічного та грунтово-біологічного обстеження території, виходячи з того, що багаторічні насадження вимагають значних капітальних вкладень. Місце їх розташування та площі визначаються під час проектування організації угідь та сівозмін в господарстві.
Площі під багаторічні насадження повинні відповідати біологічним відмінностям цих культур та їх вимогам до територіальних умов - рельєфу, ґрунтів, глибини залягання кристалічних порід та ґрунтових вод, захищеності від вітру, місця розташування (бажано - недалеко від населеного пункту).
Під багаторічні насадження можна відводити ерозійно загрозливі землі на схилах, за умови виконання комплексу заходів (лісомеліоративних та гідротехнічних) для боротьби з ерозією ґрунтів.
Вся територія для насаджень, як правило, повинна мати однакові природні умови. При складанні проекту землеустрою проектують квартали, захисні лісосмуги, мережу доріг, підсобні виробничі центри і джерела водопостачання та зрошення території. Визначають також породи насаджень та сорти. Для одержання високих врожаїв треба використовувати взаємні насадження сортів - тих, що запилюють і запилюваних (під час запилювання пилком з дерев одного сорту вони майже не плодоносять).
Квартал - це ділянка саду, обмежена дорогами або захисними лісосмугами, засаджена деревини однієї породи, з однаковими природними умовами ґрунти, крутість схилів тощо). Сторони кварталів повинні бут паралельні рядам дерев в кварталі.. Найкраща форма кварталів - прямокутники з довжиною сторін від 400 до 700 м і шириною від 200 до 400 м.
На місцевості з сильними вітрами довгу сторону кварталу доцільно розташовувати впоперек напрямку вітру. На схилах довгу сторону кварталу проектують вздовж горизонталей. При рівномірному рельєфі довші сторони кварталів доцільно орієнтувати в напрямку північ-південь. В кожному кварталі розміщують дерева одного сорту, з взаємним опилюванням. Площа кварталу, за умови рівнинного рельєфу - від 10 до 20га. На невеликих площах та за наявності значних схилів площу кварталу слід зменшити. Північні схили краще відводити під яблуні, західні - під груші, південні та східні - під череш ні, вишні та абрикоси. У верхній частині схилу краще проектувати насаджена літніх сортів, в нижній - осінніх та зимових.
Захисні лісосмуги розміщують вздовж межі саду, а на великих ділянкам – також і в середині саду. Захисна смуга на межі саду складається з 3-5 рядів високих дерев та 5-6 рядів чагарнику, а всередині саду - з 1-2 рядів високих дерев. Відстань між рядами дерев 2-3 м.
Між рядами плодових дерев та лісосмугою залишають зону без насаджень шириною 15 м.
Дороги проектують на внутрішній стороні захисних смуг та з обох боків смуг між кварталів. Ширина проїзної частини дороги: магістральної - 5- 6 м, інших - 3- 4 м.
Водне джерело (ставок, копанка, колодязь) розміщують в центральній частині саду (при великій площі саду проектують декілька джерел).
Вибирають площі для бригадних станів - для розміщення сараїв, навісів, приміщення для охорони. В промислових садах з великою площею проектують в центральній частині, біля головної дороги, майданчик для плодосховища, склад тари, їдальню, душеву, льохи, приміщення для охорони, вбиральню.
Насадження ягідників розміщують в окремих кварталах садів, але при великій площі ягідників проектують спеціальні квартали з площею 4-7 га (довжина кварталу 200-350 м, ширина 150-200 м). Впоперек рядків посадок - через 50-100 м- проектують допоміжні дороги шириною 3-4 м. Сорти ягідників розміщують з врахуванням перехресного запилення.
Плантації полуниці, що плодоносять 5 років, вводять в сівозміну з багаторічними
травами та просапними культурами. На межах полів проектують польові дороги, навкруги
кварталу - лісосмуги для захисту від вітру.
Насадження виноградників проектують в кварталах (довжина 500-1000 м,
ширина - 400-500 м). На рівнині площа квартала може бути до 0,5 га. Квартали бажано
прямокутної форми, довжина - в напрямку рядів виноградних насаджень. В кожному кварталі
повинні бути однакові ґрунти та схили. Через центр виноградника прокладають
магістральну дорогу для вивезення продукції, через кожні 100 м паралельні допоміжні
дороги (ширина 5-6 м), які розділяють квартал на клітини площею 4-5 га. Вздовж кварталів роблять дороги шириною 10-12 м, вздовж зовнішніх меж - захисні лісосмуги (3-5 рядів високих дерев та 2-3 ряди чагарнику). Впоперек великих схилів влаштовують водозахисні смуги. На рівнині ряди кущів розміщують в напрямку північ-південь, на схилах - вздовж горизонталей. Також проектують місця для польового стану та пункту завантаження.
