Загальні правила роботи з науковою літературою

Опрацювання наукової літератури – завжди серйозна робота, ось чому її варто виконувати обов'язково з олівцем в руках, а ще краще, озброївшись блокнотом чи спеціальними карточками для виписок і заміток. Якщо є власний екземпляр книги, збірник статей чи журнал, то можливо, і навіть доцільно, робити олівцем помітки на полях, виділяти найбільш важливі тексти, щоб пізніше легше їх можна було знайти.

Роботу з будь-яким науковим матеріалом необхідно вести послідовно. Не читати книгу далі, поки не осмислений попередній матеріал. У процесі читання можуть зустрічатися незнайомі терміни і поняття, ідіоми, тому варто користуватися словниками. Робота з книгою або статтею включає в себе декілька послідовних етапів:

– загальне ознайомлення з твором взагалі (назва, автор, видавництво, назви розділів та підрозділів, побіжний перегляд наукової праці);

– уважне читання тексту розділів і параграфів за порядком послідовного розташування матеріалу;

– продумування прочитаного, критична оцінка і записи своїх зауважень.

Способи і прийоми записів прочитаного матеріалу різноманітні. Виписки допомагають зберегти фактичний матеріал для подальшої роботи, не звертаючись повторно до першоджерела.

Виписки можуть бути повними і точними (слово в слово) записами тексту із дотриманням орфографії, відтворенням чи копією схем, малюнків і т.д. з обов’язковою вказівкою на автора (чи групи авторів), точною назвою джерела, місця, року видання, сторінки, звідки взято цитату; скороченими – тобто коротким викладом суті опрацьованих матеріалів, з конкретним позначенням усіх вказаних вихідних матеріалів (коротка анотація наукової праці).

Виписки і цитати можна робити у спеціальних блокнотах чи зошитах або на стандартних бланках і листках. Кожний із цих способів має свої переваги і недоліки. Записи в зошитах зручні для зберігання їх в одному конспекті, однак в разі необхідності підібрати виписки з однієї теми чи часткового питання, виникають проблеми їх знаходження серед маси інших. Карткова система, не дивлячись на певне збільшення використання паперу, допомагає легше і краще підібрати і класифікувати виписки, швидше знайти необхідний матеріал.

Якщо записи тексту ведуться на стандартних листках, то необхідно дотримуватись наступного: листки нумерувати, умовно листок розділити на три вертикальні частини і записи робити на двох третіх листка, залишаючи першу третину чистою для майбутнього опрацювання, поміток тощо.

Зміст індивідуальної роботи

Змістовий модуль І. Предмет науки, методологія та значення курсу історії вчень про державу та право, політико-правові вчення в стародавній час, предмет науки, методологія та значення курсу історії вчень про державу та право, політико-правові вчення в стародавній час, виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього Світу, особливості розвитку вчень про державу і право середньовічного суспільства, політичні та правові вчення у Західній Європі в 15-17 ст., вчення про державу і право Західноєвропейського просвітництва ХVІІІ ст.

Тема 1: Предмет науки, метод вивчення та значення історії вчень про державу і право (2 год.)

Питання для опрацювання:

1. Світоглядна значимість курсу історії вчень про державу і право.

2. Функції історії вчень про державу і право.

3. Методологія історії вчень про державу і право.

Тема 2: Виникнення та розвиток поглядів на державу і право у країнах Стародавнього Світу (2 год.)

Питання для опрацювання:

1. Авеста як пам’ятка політичних правових ідей.

2. Погляди на державу і право Піфагора.

3. Погляди на державу і право Цицерона.

Тема 3: Особливості розвитку вчень про державу і право

середньовічного суспільства (2 год.)

Питання для опрацювання:

1. Виникнення християнських державно-правових вчень.

2. Середньовічні єресі.

3. Політико-правове вчення Марсилія Падуанського.

Тема 4: Політичні та правові вчення у Західній Європі

в ХV-ХVІІ столітті (2год.)

Питання для опрацювання:

1.Політичне і правове вчення в період розкладу феодалізму.

2. Зародження буржуазної теорії державного суверенітету Жан Боден.

3. Вчення про державу і право періоду Бенедикта Спінози.

Тема 5: Вчення про державу і право Західноєвропейського просвітництва ХVІІІ - поч. ХІХ ст., та періоду боротьби за незалежність США (2 год.)

Питання для опрацювання:

І. Політико-правові погляди Вольтера;

2. Політико-правові погляди Поля-Анрі Гольбаха.

3. Прибічники централізму і феодалізму:

а)Джон Адамс;

б)Гамільтон Олександр;

в)Медісон Джеймс.

Змістовий модуль ІІ. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця ХVІІІ-початку ХІХ століття, зародження політичних вчень та політико-правова ідеологія в Росії, становлення та розвиток вчень про державу і право в Україні, державно-правові вчення соціалістичного та комуністичного спрямування, основні державно-правові вчення Західної Європи другої пол. ХІХ-ХХ ст.

Тема 6: Вчення про державу і право в Західній Європі

кінця ХVІІІ - поч. ХІХ ст. (2 год.)

Питання для опрацювання:

1. Політико-правові доктрини лібералізму.

2. Особливості лібералізму в Англії.

3. Томазо Кампанелла: «Місто Сонця».

Тема 7: Зародження політичних вчень та