- •В. О. Нєкрасов, л. В. Забурдаєв збірник лабораторних робіт з дослідження ходовості судна на тихій воді
- •1.6. Система, що реєструє явища, супроводжуючі рух моде-
- •Визначення основних характеристик моделі судна й вимірювальної апаратури
- •1.2. Попередні розрахунки для проведення лабораторних робіт
- •1.3. Ознайомлення з малим дослідним басейном, послідовні- стю проведення експерименту й можливостями вимірювальної апа- ратури
- •Буксирувальні випробування моделі судна на тихій воді при русі без кута дрейфу
- •2.1. Теоретичні відомості
- •2.2. Практичні відомості
- •2.2.2. Способи експериментального визначення опору води руху моделі судна
- •2.2.3. Способи визначення посадки судна при ході на тихій воді
- •2.3. Протокол буксирувальних випробувань моделі судна
- •Перерахування на натуру даних буксирувальних випробувань моделі судна без кута дрейфу
- •3.1. Теоретичні відомості
- •3.2. Практичні відомості
- •3.3. Протокол перерахування результатів буксирувальних ви-
- •Буксирувальні випробування моделі судна на тихій воді при її русі з кутом дрейфу
- •4.1. Теоретичні відомості
- •4.2. Моделювання руху судна з кутом дрейфу
- •4.3. Практичні відомості
- •Перерахування на натуру даних буксирувальних випробувань моделі судна з кутом дрейфу
- •5.1. Теоретичні відомості
- •5.2. Практичні відомості
- •5.3. Протокол перерахування результатів буксирувальних ви-
- •Визначення гідродинамічних характеристик моделі суднового руля
- •6.1. Теоретичні відомості
- •6.2. Опис експериментальної установки
- •6.5. Протокол буксирувальних випробувань суднового руля
- •Визначення гідродинамічних характеристик моделі гребного гвинта
- •7.1. Відомості про гідродинамічні характеристики гвинта
- •7.2. Опис експериментальної установки
- •7.3. Порядок проведен-
- •7.5. Протокол буксирувальних випробувань суднового гвинта
- •Рекомендована література
- •Основні правила техніки безпеки
- •54002, М. Миколаїв, вул. Скороходова, 5
Перерахування на натуру даних буксирувальних випробувань моделі судна без кута дрейфу
Мета роботи: визначення характеристик опору води руху судна по вільній поверхні рідини і його посадки під час руху на основі даних експериментальних досліджень руху моделі.
3.1. Теоретичні відомості
3.1.1. Методика перерахування даних експериментальних до- сліджень опору. В основу перерахування даних експерименталь- них досліджень опору води руху моделі судна покладена теорія динамічної подоби потоків, елементи якої викладені у ЛР № 2.
Відповідно до цієї теорії при експериментальному дослідженні опору води руху судна моделюється тільки залишковий опір, опори тертя моделі й натури визначаються розрахунковим шляхом. При розрахунку опору тертя модель і судно заміняються еквівален- тними гладкими пластинами.
Перерахування результатів модельних випробувань на натуру
здійснюється в такий спосіб.
l. Розрахунковим шляхом визначається опір тертя моделі:
RFм
СF 0м
мV 2
м
S
м
, (3.l)
де CF0м – коефіцієнт опору тертя моделі, обумовлений як коефіцієнт опору пластини при обтіканні її турбулентним прикордонним по- током:
CF0м = 0,455/(lg Reм)2,58; Reм = Vм Lм/м, (3.2)
де м – щільність води в дослідному басейні; м – кінематичний коефіцієнт в'язкості рідини в басейні; Vм – швидкість моделі; Lм – довжина моделі; Sм – площа змоченої поверхні моделі.
2. Залишковий опір моделі визначається як різниця повного
опору, отриманого в експерименті, та опору тертя:
RRм = Rм – RFм. (3.3)
3. Визначається коефіцієнт залишкового опору моделі:
V 2
С R
м м S .
(3.4)
2
4. Коефіцієнт опору тертя натури обчислюється за формулою
CF0н = 0,455/(lg Reн)2,58; Reн = Vн Lн/н, (3.5)
де н – кінематичний коефіцієнт в'язкості рідини; Vн – швидкість натури; Lн – довжина натури.
5. Коефіцієнт повного опору натури визначається як сума коефіцієнта опору тертя натури й коефіцієнта залишкового опо- ру моделі:
Cн = CF0н + CRм. (3.6)
У практичних розрахунках до отриманого значення коефіці- єнта повного опору натури додається надбавка на шорсткість CFн і надбавка на виступаючі частини CPPн:
CTн = CF0н + CRм + CFн + CPPн. (3.7)
6. Значення повного опору натури визначається за допомо-
гою наступного виразу:
RТн
CТн
нV 2
н
S
н
. (3.8)
3.2. Практичні відомості
3.2.1. Перерахування результатів експериментального дослі- дження опору. Відповідно до вищевикладених формул здійснюєть- ся перерахування на натуру даних експериментального дослід- ження опору води руху моделі судна, занесених до протоколу бук- сирувальних випробувань моделі судна.
Приклад перерахування результатів експериментального до-
слідження опору води руху моделі судна, здійсненого на основі да- них протоколу буксирувальних випробувань моделі судна, отри- маних при виконанні ЛР № 2 (див. табл. 2.l), наведений у табл. 3.l.
Занесені в табл. 3.l вихідні дані щодо швидкостей буксиру- вань і відповідних цим швидкостям значень повного опору моделі судна відповідають згладженій кривій опору моделі, яка одержа- на в результаті статистичної обробки експериментальних даних, наведених у табл. 2.l (дод. 2). Розрахунок повного опору натурного судна і його буксирувальної потужності зроблений у табл. 3.2.
3.2.2. Перерахування результатів експериментального дослі- дження посадки судна при ході на тихій воді. Для натурного су- дна шуканими величинами є: осадка ТMн; осадка носом ТFн; осадка
кормою ТAн; диферент tsн; кут диференту Vн. Відповідно до теорії
кут диференту натури Vн при швидкості ходу натури, обумовле-
ної за формулою
Vн Vм
l , (3.9)
де
Vм
–
швидкість
ходу
моделі,
виконаної
в
масштабі
l
=
Lн
/
Lм,
дорівнюється куту диференту моделі Vм.
Таким чином, кутові характеристики посадки судна при ході
на тихій воді не потребують перерахування. Зміна ж лінійних розмірів при переході від моделі до натури потребує використан- ня масштабу l.
Приклад перерахування результатів експериментального до- слідження посадки судна при його ході на тихій воді, здійсненого на основі даних протоколу буксирувальних випробувань моделі судна, отриманих при виконанні ЛР № 2 (див. табл. 2.l), наведе- ний у табл. 3.3.
