- •Міжнародні відносини: суть, принципи та суб’єкти.
- •14.Методологічна база та функції політології.
- •13. Судова влада в Україні.
- •14. Виборчі системи: сутність, переваги, недоліки.
- •Статус президента
- •Інститут виборів
- •Типологія і причини міжнародних конфліктів, проблема їх врегулювання.
- •Політична влада. Її форми і типи.
- •14)Авторитарний і тоталітарний режими
- •13)Політична участь як наслідок політичної соціалізації.
- •13)Суть, ознаки та типологія політичних партій.
- •14)Законодавча влада
- •13)Суб’єкти політики
- •14)Правова держава і громадянське суспільство.
- •13)Еліта як суб’єкт політики.
- •14)Форми державно-територіального устрою.
- •13)Політична діяльність
- •1.1.14)Політичне лідерство: теорії, концепції, система добору.
- •14)Типологія партійних систем
- •13)Громадянське суспільство суть ознаки та функції
- •14)Політична влада сутність ресурси ознаки та функції
- •13)Політична система суспільства сутність структура та функції
- •14)Ознаки та типологія республіканської та монархічної форми держави
- •13)Суть ознаки та різновиди тоталітарних режимів
- •14)Предмет та структура політології
- •13)Політика як суспільне явище
- •14)Поняття, типологія та функції політичних партій
13)Еліта як суб’єкт політики.
Політична еліта – це носії політико-управлінських якостей. Це люди, які оволоділи певними позитивними якостями, цінностями і пріоритетами (влада, багатство, компетентність, культура, сила волі тощо), займають провідні, найбільш впливові позиції у суспільстві.
Політична еліта здебільшого визначається як меншість суспільства, достатньо самостійна, відносно привілейована група (або сукупність груп), яка має відповідні психологічні, соціальні та політичні якості й бере безпосередню участь у формуванні та здійсненні політичних рішень, пов'язаних з використанням державної влади чи впливом на неї.
Політичній еліті протистоїть контреліта – опозиційна соціальна група, яка виборює право на входження в еліту або ж створення нової еліти і прагне прибрати до своїх рук владу.
Управління не може виконуватись всім суспільством, а потребує для цього кваліфікованої еліти. Вона досягає своєї мети через використання у якості основного знаряддя - держави, де всі основні засади обіймаються представниками правлячої еліти.
Правляча еліта - це група осіб, рішення яких істотно впливають на процес функціонування і розвитку суспільних інститутів.
Правляча еліта складається трьох взаємопов'язаних елементів:
1) політичної еліти, яка є частиною правлячої і носієм владних функцій. Політична еліта бере безпосередню участь у схваленні та здійсненні рішень, пов'язаних із використанням державної влади чи впливом на неї;
2)бюрократична еліта охоплює представників управлінського апарату, котрі мають владні повноваження, впливаючи на виконання важливих державних функцій;
3) комунікативна та ідеологічна еліта - це представники науки, культури, духовенства та засобів масової інформації.
На основі певних елітарних рис у контексті конкретного історичного типу суспільства і політичного режиму еліти поділяють на такі типи: відкриті і закриті, легітимні і нелегітимні.
Відкрита еліта припускає спонтанний прихід нових членів, здійснює саморегуляцію суспільства. Головні принципи її формування - економічна вага, політичний статус. Пріоритетною цінністю виступає високий рівень професіоналізму в певній царині діяльності. Відкрита еліта є публічною, її члени дбають про свою репутацію.
Закрита еліта регулює мобільність своїх членів за допомогою спеціальних органів, поповнення рядів відбувається повільно, доступ до них є заформалізованим і ускладненим. Особисті якості теж мають велике значення, але все ж вони підпорядковані відданості системі, вождю тощо. Пріоритетною цінністю стає абсолютна лояльність. Ця еліта байдужа до громадської думки і недоступна їй.
Легітимними вважають ті еліти, які отримали владу при добровільній підтримці мас, а нелегітимними є ті, що панують над більшістю за допомогою примусу, насильства, ідеології.
Також еліти поділяються за місцем в елітарній ієрархії на: вищі еліти - особи, котрі займають найвищі пости в уряді, парламенті, основних партіях, впливових групах тиску і приймають стратегічні рішення; середні еліти - це депутати, вищі адміністративні посадові особи регіональних і муніципальних органів, бізнесмени, діячі культури, які впливають на процес прийняття рішень; нижчі еліти – адміністративний апарат державних органів, керівники регіональних відділень основних партій, керівники невпливових партій.