Соціально-психологічні вимоги

Характер і рівень цієї групи вимог формується під впливом різ­них чинників соціального середовища (звичаїв, традицій, моди), а та­кож індивідуальних настанов і переконань, звичок і спрямувань, ін­ших соціально-психологічних чинників. Відповідність виробів соціально-психологічним вимогам оціню­ється споживачами за шкалою категорій естетики "прекрасне - огид­не. Естетичні вимоги: можна виразити показниками естетичних властивостей, які включають інфор­маційну виразність, раціональність форми, композиційну цілісність і досконалість виробничого виконання.

Інформаційна виразність характеризується:1) сучасністю образного вирішення і виразністю оформлення знакових систем, що відбивають характерні особливості виробу з ура­хуванням традицій, звичаїв, статі і віку споживачів, цільового призна­чення, сезону та інших умов використання; 2) відповідністю форми і декоративного оформлення суспіль­ним естетичним ідеалам, стилю та моді, індивідуальним смакам; 3) оригінальністю художнього задуму;

Раціональність форми оцінюється відповідністю конструкції функціональному призначенню виробу, її антропометричною й ер­гономічною досконалістю: 1) її відповідність антропометричним особливостям стоп; 2) функціональну досконалість і правильність вибору конст­рукції, матеріалів, способу виготовлення й оздоблення взуття певного призначення; 3) ергономічну досконалість з точки зору зручності взування і знімання взуття, користування ним, зменшення витрат м'язової енергії тощо.

Цілісність композиції характеризується відповідним комплек­сом зовнішніх ознак - силуетом, формою, конструктивними і декора­тивними лініями, кольором, фактурою матеріалів та ін. Розміри, пропорції, ступінь контрастності, порядок розташування і чергування елементів оформлення, що сприймаються зорово, повинні виражати цілісність і гармонічність виробу.

4. Види та деталі взуття.

Конструкція взуття може включати від 2-3-х до 20-30 дета­лей, які відіграють відповідну роль у формуванні споживних власти­востей. Тильну і бокові поверхні стопи закривають деталі верху, які ви­готовляють з м'яких, еластичних матеріалів. Деталі низу розташовані під плантарною поверхнею стопи, захищають стопу від несприятли­вих впливів поверхні, якою людина пересувається. Залежно від розташування у взутті деталі підрозділяються на зовнішні, внутрішні і про­міжні.

Деталі верху взуття. З'єднані між собою зовнішні, внутрішні і проміжні деталі верху називаються заготовкою. Зношування верху прискорюється під впливом поту, вологи і підвищеної температури всередині взуття, пилу і за­бруднень, що знежирюють шкіру. Характер та інтенсивність зношу­вання залежать від особливостей матеріалів верху. Деталі верху повинні викроюватися з одного або кількох різних матеріалів залежно від конструкції взуття і ступеня відповідальності деталей.

Зовнішні деталі верху. До зовнішніх деталей верху черевиків, напівчеревиків і туфель відносяться носок, союзка, овальна вставка, берці (халявки), задинки, задній зовнішній ремінь, обтяжка каблука і платформи, язичок, клапан, окантувальні деталі, закріпка. Зовнішніми деталями чобіт є перед, халява, задинка, задній зовнішній ремінь або прошва. Носок закриває тильний бік пальців, визначає зовнішній вигляд найпомітнішої передньої частини взуття. При формуванні заготовки носок зазнає найбільшого видовження в різних напрямах для створен­ня сферичної форми, яку він повинен зберігати, наражаючись на твер­ді предмети, які можуть його деформувати, дряпати, стирати. Союзка закриває тильну поверхню плесно стопи. Ця деталь за­знає деформації від багаторазового розтягування, тертя і ударів. Най­частіше союзка буває суцільною без відрізного носка. У ній розріз­няють передню частину і крила, що закривають бокові поверхні стопи. Союзка може складатися з двох частинок, з'єднаних поздовжнім швом, з обсоюзки і овальної вставки, може бути коловою і закривати п'яткову частину стопи (замість задинок) та інших конструкцій. З внутрішнього боку колова союзка буває переважно відрізною (з'єдну­ється із задинкою). Перед чобіт відрізняється від союзки наявністю довгастої ший­ки, яка закриває нижню частину гомілки. На носки, союзки і перед найчастіше використовують найцінніші ділянки натуральних шкір. Берці (халявки) закривають тильну поверхню п'ятково-геленкової ділянки стопи до кісточок (у напівчеревиків і туфель) і частину го­мілки (у черевиків). Берці складаються з двох частин (зовнішньої і внутрішньої), які з'єднуються за лінією заднього шва, а спереду -шнурками або іншими застібками. Халяви закривають гомілку до коліна або вище коліна. Берці і халяви зазнають менших деформацій, ніж союзки. До них ставляться менші вимоги, ніж до союзок, особливо до їх верхньої частини. На ці деталі можуть застосовуватися різні матеріали. Більш високі вимоги ставляться до берців туфель і напівчеревиків. У черевиків берці можуть бути цільними і з відрізними задинками. Халяви і халявки зазнають розтягування під час взування та пересування. Халяви чобіт стираються в нижній частині з внутріш­нього боку внаслідок взаємного тертя утворених складок. Задинки закривають п'яткову частину стопи. Як і цільні берці, задинки можуть викроюватися з менш щільних ділянок шкіри в тих місцях, де вони вкривають задник, проте частини задинок, які межу­ють з берцями або є верхнім кантом заготовки, повинні бути щіль­ними. Задній зовнішній ремінь підвищує міцність з'єднання деталей за лінією заднього шва, особливо у чобіт і черевиків. На цій ділянці взут­тя зазнає значної деформації при зніманні з копилів, взуванні і роззуванні, тому ця відповідальна деталь викроюється з щільних ділянок шкіри і повинна мати мінімальне видовження в повздовжньому напря­мі. Для шкіряних халяв, зміцнюючи задній шов між з'єднувальними деталями, прокладається смужка шкіри, яка називається прошвою. Для зміцнення окремих ділянок з'єднання деталей застосовується також закріпка - невелика смужка матеріалу. Ремінь для застібки і утримування взуття на нозі також виготов­ляється із щільних і міцних матеріалів. Язичок закриває передній розріз берців, запобігаючи проник­ненню води і забрудненню, зменшує тиск блочків і шнурків. Широкий язичок, пришитий до халявок частково або на всю висоту, називається клапаном. Таку ж саму назву має внутрішня деталь підкладки під за­стібку "блискавка". Обтяжка - деталь, що закриває бічну і фронтальну поверхні каблука або торець платформи, підложки, устілки. Вушка - деталь у вигляді петлі, з'єднаної з халявою або берцями, для зручності взування.

Внутрішні деталі верху. Підкладка взуття захищає зовнішні деталі верху і шви від зно­шування і деформації, а також захищає стопу від пошкодження і тер­тя, забезпечує гігієнічні, теплозахисні й амортизаційні властивості, по­ліпшує вигляд внутрішньої поверхні туфель і напівчеревиків. Матеріали підкладки повинні бути гігроскопічними, паропроникними, стійкими до стирання, багатоциклових деформацій, поту.

Туфлі і напівчеревики мають у п'ятковій частині шкіряну під­кладку, а в передній - текстильну. Черевики мають задній внутрішній ремінь із шкіри. Літні сандалети і туфлі можуть мати суцільну шкіря­ну підкладку або лише в п'ятковій і геленковій частинах. Взуття з вер­хом із шкіри підвищеної товщини виготовляється без підкладки. Підкладка зношується від тиску і тертя стопи, особливо на ді­лянці пальців, пучків і п'ятки. Зруйнована підкладка прискорює руй­нування панчіх і шкарпеток. Верхній край берців у черевиках зміцнюється смужкою шкіри або тасьмою. Ця деталь називається штаферкою. Для підвищення міцності закріплення блочків і гачків та надання стійкості передній частині берців можуть застосовуватися підблочники і підгачечники. Чоботи можуть мати підкладку під передами, що називається піднарядом, по всій площі халяв (футор) або лише у верхній частині (підшивка).

Згідно з ДСТУ 2153-93, до внутрішніх деталей верху відносять:

вкладну устілку, вшивну устілку, вкладну напівустілку, підп'яток і підносочник які викроюють з м'яких матеріалів. Вкладна устілка покращує внутрішній вигляд і гігієнічні власти­вості взуття, вирівнює поверхню основної устілки, збільшує площу опорної поверхні стопи при застосуванні пружно-пластичних мате­ріалів, підвищує теплозахисні властивості, захищає від зношування основну устілку. Деякі з цих функцій виконує напівустілка, яка може застосовуватися в напівчеревиках, і підп'яток у черевиках. Вшивна устілка є характерною для взуття деяких комбінованих методів кріп­лення низу. Підносочник виконує функції вкладної устілки на ділянці відкритої носкової частини. Вкладні деталі повинні бути стійкими до стирання і поту. Вони виготовляються зі шкіри і різних шкіроподібних матеріалів.

Проміжні деталі верху. Ці деталі розміщуються між зовнішніми і внутрішніми деталями з метою збереження форми і підвищення зносостійкості взуття з вер­хом із тонких і тягучих матеріалів. Основні проміжні деталі (міжпідкладка) викроюють з текстильних матеріалів і наклеюють на зовнішні деталі (союзку, берці, задники). Боковинки розміщують у геленково-пучковій частині для зміцнення цих ділянок. Підносок зберігає форму носкової частини і захищає пальці. Він може бути еластичним і жорстким. Еластичний (пружний) підносок повинен відновлювати форму після зняття деформуючого навантажен­ня. Для жорстких носків нормується величина деформації при певно­му навантаженні. Матеріали для підносків повинні добре формуватися і легко вклеюватися. Задник створює стійке п'яткове гніздо, спроможне утримувати стопу в правильному положенні і захищати її від зовнішніх механіч­них впливів, обмежує зсув п'ятки і створює їй необхідну опору, надає взуттю стабільну форму. Передчасно зношені задники не дозволяють користуватися взуттям і не підлягають ремонту. Виготовляють задни­ки з картонів і жорстких шкір.

Деталі низу взуття зовнішні. Залежно від методу кріплення кількість деталей низу різна. Ос­новними є підошва і каблук. Підошва розташована під усією плантарною поверхнею стопи і безпосередньо дотикається до поверхні опори. Вона забезпечує комплекс важливих властивостей взуття і повинна відповідати вимогам за багатьма показниками: мати високу стійкість до стирання, роздирання, багаторазового згинання і стискання, бути водонепроникною, твердою, легкою і гнучкою. Підошви виготовляються з різних матеріалів, можуть мати різну форму і характер профілю поздовжнього перетину. За способом виготовлення підошви бувають штамповані з плас­тин гуми або шкіри і формовані. Останні можуть виготовлятися з каблуком і без нього, плоскі і профільовані з неоднаковою товщиною на різних ділянках з урахуванням інтенсивності зношування. Виготов­ляються також підошви з бортиком, до якого кріпляться деталі верху. Каблук призначений для піднесення п'яткової частини стопи на необхідну висоту. Каблуки сприяють правильному розподілу наванта­ження на ділянки стопи, підвищують пружність купола, чим полег­шують пересування. Наявність каблука захищає п'яткову частину взуття від зношування, зменшує площу дотику підошви до опорної поверхні, захищає п'яткову частину від намокання і промокання, під­вищує теплозахисні властивості. Каблуки можуть бути формованими і набірними з кількох шарів матеріалу (фліків). Каблук повинен мати високу опірність стисканню, згинанню, зношуванню, ковзанню, бути стійким до ударів, мати фор­му, що відповідає моді. Набійка прикріплюється до опорної (набійкової) поверхні каб­лука або безпосередньо до підошви безкаблучного взуття. Вона захи­щає каблук чи підошву від зношування. Змінні набійки з пластмас або сплавів металів мають штифти, які вставляються у втулки каблука. Підметка - зовнішня або проміжна деталь, що за формою і роз­мірами відповідає носковопучковій частині підошви та призначена для продовження терміну служби підошви. Накладка підошви аналогічна підметці або кріпиться до всієї по­верхні підошви для підвищення терміну служби, теплозахисних і протиковзних властивостей. Рант буває несучий, накладний і декоративний. До несучого ранту пришивається підошва або підложка. Накладний рант захищає від проривання строчкою затяжний пруг заготовки, до якого кріп­ляться деталі низу. Декоративний рант з полімерних матеріалів засто­совується при клейовому методі кріплення підошви для імітації ранто­вого методу.

Проміжні і внутрішні деталі. Обвідка - смужка шкіри або штучного матеріалу, що кріпиться за периметром неходової поверхні підошви і забезпечує її щільне при­лягання до сліду взуття. Кранець - аналогічна обвідці деталь, що кріпиться до верхнього фліка каблука для його щільного прилягання до підошви. Підложка за формою і розмірами відповідає підошві, застосову­ється переважно у взутті комбінованих методів кріплення для поліп­шення гігієнічних і теплозахисних властивостей взуття. Платформа за формою відповідає носково-пучковій частині пі­дошви по всій її поверхні. Виготовляється з картону, повсті, шкіри з обтяжкою торця матеріалом верху. Геленок - проміжна деталь із сталі, пластмаси або картону, яка розміщується між підошвою й устілкою для забезпечення пружності і міцності геленкової частини низу взуття. Простилка - проміжна деталь, що заповнює об'єм, обмежений краями затяжного пруга сліду затягнутого взуття; підвищує аморти­заційні, гігієнічні і теплозахисні властивості низу взуття. Жорсткий підп'яток відповідає формі п'яткової частини основної устілки, підвищує міцність кріплення каблука. Устілка - основна внутрішня деталь і основна деталь взуття як конструкції. До неї кріпиться затягнений пруг заготовки верху і деталі низу взуття. У безустілкових конструкціях устілка відсутня або не бе­ре участі у кріпленні деталей низу. Основна устілка повинна бути стійкою до стискання, багаторазового згинання, стирання у вологому стані, розшарування, дії поту і мікроорганізмів, добре поглинати, про­водити і віддавати вологу при висушуванні. Устілки можуть бути одно- і двошарові, комбіновані з двох матеріалів, плоскі і формовані. Шкіряні устілки руйнуються через роздублювання під дією по­ту, високої вологості і підвищеної температури. Вони стають жорстки­ми, жолобляться, розтріскуються. На устілках з картону виникають поперечні складки в пучковій і геленковій частинах, переломи, розша­рування, скачування. Зруйновані устілки не піддаються ремонту. Напівустілка - внутрішня або проміжна деталь, як за формою і розмірами відповідає п'ятково-геленковій частині основної устілки. Застосовується у взутті на високому каблуці. Виготовляється з кар­тону підвищеної жорсткості.