8. Розрахунок за нормативними бюджетами собівартості випуску продукції.

Після того як складені всі бюджети, що входять у виробничий бюджет, можна порахувати (скалькулювати) те, що прийнято називати виробничою собівартістю (собівартістю окремого бізнесу), що включає три основні категорії витрат:

основні матеріали;

заробітна плата основного виробничого персоналу;

загальвиробничі накладні витрати.

У сучасних умовах структура собівартості продукції різко міняється. У більшості галузей (особливо в наукомісткому або високотехнологічному секторі, в інших галузях з великою часткою умовно чистої продукції або вартості, доданою обробкою), частка багатьох категорій прямих витрат у виробничій собівартості знизилася. Наприклад, починаючи з 1980- х років частка заробітної плати основного виробничого персоналу знизилася до 2-8%. Зате швидко зростає частка прямих виробничих (операційних) витрат, які в рамках традиційної системи бухгалтерського обліку прийнято в найкращому разі нормувати в складі загальвиробничих накладних витрат, а в гіршому - проводити як комерційні або управлінські витрати. І якщо для базових галузей української економіки (підприємства ПЕК, чорної й металургії, хімічної промисловості) через їх технологічну й управлінську відсталість, низький рівень конкурентоспроможності майже за усіма факторами, за винятком цінових, цілком можна обмежитися традиційними підходами до бюджетування, то для нових комерційних структур і високотехгологічних підприємств цей варіант не підходить. При розробці інструментарію внутрішньофірмового бюджетування для таких підприємств і фірм, визначення набору операційних бюджетів і калькуляції виробничої собівартості краще виділяти не три, а більше категорій витрат при визначенні виробничої собівартості або собівартості окремого бізнесу:

основні матеріали (комплектуючі) і сировина;

допоміжні матеріали (комплектуючі) і сировина;

прямі виробничі (операційні) витрати;

заробітна плата основного виробничого персоналу;

загальновиробничі (цехові, структурного підрозділи) накладні витрати;

ремонтні витрати.

Число цих категорій витрат залежить від потреби конкретної компанії найбільш жорстко контролювати ті або інші види витрат розрахованих на окремий вид бізнесу.

Після калькуляції виробничої собівартості можна приступати до складання двох інших операційних бюджетів і плануванню комерційних і управлінських витрат. Ці бюджети перш за все ставляться до планування й нормування загальновиробничих (або, як їх ще прийнято називати, загальногосподарських) витрат.