Запитання для самоконтролю
Сутність та необхідність регулювання банківської діяльності.
Мета та завдання банківського регулювання.
Організація системи банківського регулювання та нагляду в Україні.
Інституційна побудова регулятивних органів провідних країн світу.
Повноваження регулятивно-наглядових банківських органів.
Основні форми та методи регулювання банківської діяльності.
Основні напрями регулювання Національним банком діяльності комерційних банків.
Регулювання процесу реєстрації комерційних банків в Україні.
Види банків та умови їх створення в Україні.
Порядок формування статутного капіталу банків з різною організаційно-правовою формою діяльності.
Етапи процедури реєстрації новоствореного банку.
Особливості реєстрації філій, представництв банків і територіально відокремлених безбалансових відділень.
Особливості реєстрації іноземних банків.
Регулювання процесу ліцензування вітчизняних комерційних банків.
Умови отримання банківської ліцензії.
Умови отримання письмового дозволу на виконання окремих операцій.
Етапи процедури ліцензування банківської діяльності.
Регулювання порядку страхування депозитів в Україні.
Регулювання порядку страхування банківських ризиків.
Бухгалтерський облік та звітність комерційних банків.
Формування та використання резерву для покриття можливих втрат за кредитними операціями.
Формування та використання резерву на покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості.
Формування та використання резерву на покриття можливих втрат від операцій з цінними паперами.
Формування та використання резерву на покриття можливих збитків за простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями.
Формування та використання резерву на покриття можливих збитків за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами, ліквідуються або зареєстровані в офшорних зонах.
Регулювання діяльності банків за допомогою економічних нормативів.
Регулювання капітальної бази вітчизняних комерційних банків.
Вимоги НБУ та порядок розрахунку регулятивного капіталу банків.
Вимоги НБУ до статутного капіталу банків.
Вимоги НБУ до платоспроможності (адекватності капіталу) банків та порядок розрахунку нормативу.
Норматив адекватності основного капіталу: порядок розрахунку та вимоги НБУ до його рівня.
Регулювання ліквідності вітчизняних комерційних банків.
Нормативи ліквідності: порядок розрахунку та вимоги до їх рівня.
Регулювання НБУ кредитного ризику за кредитними операціями з клієнтами та банками-кореспондентами.
Регулювання НБУ кредитного ризику за кредитними операціями з інсайдерами.
Нормативи інвестування: порядок розрахунку та вимоги НБУ до їх рівня.
Регулювання валютної позиції вітчизняних комерційних банків.
Тестові завдання
До адміністративних методів регулювання банківської діяльності відносять:
а) нагляд за банківською діяльністю;
б) установлення економічних нормативів;
в) установлення нормативів обов’язкового резервування;
г) реєстрацію та ліцензування.
До індикативних методів регулювання банківської діяльності відносять:
а) нагляд за банківською діяльністю;
б) установлення економічних нормативів;
в) реєстрацію та ліцензування банків;
г) використання інструментів монетарної політики.
Основний капітал (капітал 1-го рівня) містить:
а) статутний капітал + емісійний дохід + розкриті резерви;
б) статутний капітал + розкриті резерви;
в) статутний капітал + резервний фонд + нерозподілений прибуток.
Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) включає:
а) всі резерви для покриття втрат за активними операціями;
б) лише резерви для покриття втрат за кредитними операціями;
в) лише резерви під стандартну заборгованість за кредитними операціями.
При розрахунку регулятивного капіталу комерційний банк може включати в субординований капітал той субординований борг, який виник стосовно:
а) лише юридичних осіб;
б) і юридичних, і фізичних осіб;
в) лише фізичних осіб.
Загальний норматив інвестування регламентує інвестиції комерційних банків:
а) лише у корпоративні цінні папери;
б) лише у державні цінні папери;
в) у корпоративні та державні цінні папери.
Показник платоспроможності банку (адекватності регулятивного капіталу) визначається:
а)
;
б)
;
в)
.
Визначте складові регулятивного капіталу комерційного банку згідно з нормативними документами НБУ:
а) Основний капітал + Додатковий капітал + Субординований капітал;
б) Статутний капітал + Додатковий капітал – Субординований капітал;
в) Основний капітал + Статутний капітал + Субординований капітал;
г) Основний капітал + Додатковий капітал.
Нормативне значення показника адекватності регулятивного капіталу (платоспроможності) банку становить:
а) не нижче 4 %;
б) не нижче 8 %;
в) не вище 8 %.
Нормативне значення показника адекватності основного капіталу банку становить:
а) не нижче 4 %;
б) не нижче 8 %;
в) не вище 8 %.
НБУ визначає «великим» кредит, розмір якого:
а) перевищує 1 млн грн;
б) перевищує 15 % статутного капіталу банку;
в) перевищує 10 % регулятивного капіталу банку.
Нормативне значення показника миттєвої ліквідності банку не може бути:
а) нижче 20 %;
б) нижче 30 %;
в) вище 20 %.
Нормативне значення показника короткострокової ліквідності банку не може бути:
а) нижче 20 %;
б) нижче 30 %;
в) вище 20 %.
Нормативне значення показника поточної ліквідності банку не може бути:
а) нижче 20 %;
б) нижче 30 %;
в) вище 20 %.
Нормативне значення показника максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента встановлено на рівні:
а) не нижче 20 %;
б) не вище 30 %;
в) не вище 25 %.
Нормативне значення показника великих кредитних ризиків установлено на рівні:
а) не нижче 200 %;
б) не вище 800 %;
в) не вище 200 %.
Нормативне значення показника максимального розміру ризику на всіх інсайдерів установлено на рівні:
а) не нижче 20 %;
б) не вище 40 %;
в) не вище 20 %.
Нормативне значення показника максимального розміру ризику на одного інсайдера встановлено на рівні:
а) не вище 20 %;
б) не нижче 5 %;
в) не вище 5 %.
Норматив загальної відкритої валютної позиції розраховується як співвідношення:
а)
;
б)
;
в)
.
Обов’язкові резерви — це:
а) резервний фонд, що використовується для покриття збитків від банківської діяльності;
б) мінімальний розмір вкладу банку в центральному банку у розмірі встановленого відсотка від залучених коштів;
в) страхові фонди, що використовуються для покриття збитків за окремими активними операціями банків.
Резерв на покриття можливих втрат за кредитними операціями банків створюється у встановленому відсотку від:
а) чистого кредитного ризику;
б) валового кредитного ризику з урахуванням забезпечення;
в) валового кредитного ризику;
г) чистого кредитного ризику з урахуванням забезпечення.
Резерв на покриття можливих втрат від дебіторської заборгованості створюється:
а) у повному обсязі дебіторської заборгованості;
б) у встановленому відсотку залежно від виду дебіторської заборгованості;
в) у встановленому відсотку залежно від виду та строку дебіторської заборгованості.
Резерв на покриття можливих втрат від операцій з цінними паперами створюється:
а) у встановленому відсотку від вартості портфеля цінних паперів;
б) у розмірі перевищення розрахункової ринкової вартості портфеля цінних паперів над його балансовою вартістю;
в) у розмірі перевищення балансової вартості портфеля цінних паперів над його розрахунковою ринковою вартістю.
Резерв на відшкодування можливих збитків за простроченими понад 30 днів та сумнівними щодо їх отримання нарахованими доходами за активними операціями створюється:
а) у повному обсязі цих нарахованих доходів;
б) у встановленому відсотку залежно від виду нарахованих доходів;
в) у встановленому відсотку залежно від виду та строку нарахованих доходів.
Резерв на відшкодування можливих збитків за коштами, розміщеними на депозитних рахунках у банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами, ліквідуються або зареєстровані в офшорних зонах, створюється:
а) у повному обсязі розміщених у такий спосіб депозитів;
б) у встановленому відсотку залежно від виду депозиту;
в) у встановленому відсотку залежно від виду та строку депозиту.
В Україні система гарантування поширюється на депозити:
а) лише юридичних осіб;
б) лише фізичних осіб;
в) юридичних і фізичних осіб.