Відповідь.

1. Проблеми пацієнта: обличчя гіперемійоване, слизова рота суха, зіниці різко розширені. АТ – 140, 70 мм.рт.ст., ЧСС – 126 за хвилину. Із анамнезу з’ясувалося, що дві години тому з суїцидальною метою прийняла десяток невідомих таблеток.

У хворого отруєння атропіном, потрібно промити шлунок, антидот магнію сульфат, дезінтоксикаційна терапія.

2. Послідовність надання медичної допомоги (делірійний стан після отруєння невідомими таблетками).

Обов'язковим і екстренним заходом у цьому плані є промивання шлунка через зонд . Якщо хворий у свідомості, промивання шлунка здійснюється за допомогою великої кількості води і подальшого викликання блювоти. Блювоту викликають механічним шляхом. У несвідомому стані промивання шлунка хворому здійснюють через зонд. Необхідно спрямувати зусилля на адсорбцію отрути, що знаходиться в шлунку , для чого використовують активоване вугілля (по 1 столовій ложці всередину, або 20-30 таблеток одночасно, до і після промивання шлунку). Шлунок промивають кілька разів через 3-4 години до повного очищення від речовини.

З кишечника отрута найкраще видаляти за допомогою сольових проносних. Тому після закінчення промивання можна ввести в шлунок 100-150 мл 30% розчину сульфату натрію, а ще краще сульфату магнію. Сольові проносні є найбільш потужними, швидко діючими протягом всього кишечника. Дія їх підкоряється законам осмосу, тому вони протягом короткого періоду часу припиняють дію отрути.

Добре дати в'яжучі (розчини таніну, чай, черемха), а також обволікаючі (молоко, білок яєць, рослинне масло).

2) Другий принцип допомоги при гострому отруєнні полягає у впливі на отруту,що всмокталася, видалення його з організму.

З метою якнайшвидшого виведення токсичної речовини з організму застосовують насамперед, форсований діурез. Суть цього методу полягає в поєднанні посиленою водного навантаження з введенням активних, потужних сечогінних засобів. Повінь організму здійснюємо шляхом рясного пиття хворому або введення в / в різних розчинів (кровозамінники, глюкоза і т. п.). З сечогінних найбільш часто використовують Фуросемід (лазикс) або Маніт. Крім форсованого діурезу використовують гемодіаліз і перитонеальний діаліз, коли кров (гемодіаліз, або штучна нирка) проходить через напівпроникну мембрану, звільняючись від токсичних речовин, або здійснюється "промивання" порожнини очеревини розчином електролітів.

Використовують ЗАМІЩЕННЯ КРОВІ, коли поєднують кровопускання з переливанням донорської крові.

3) Третій принцип боротьби з гострим отруєнням полягає у знешкодженні всмоктаної отрути шляхом введення антагоністів і антидотів.

4) Четвертий принцип полягає в проведенні симптоматичної терапії. Особливо велике значення симптоматична терапія набуває при отруєннях речовинами, які не мають спеціальних антидотів.

Симптоматичної терапією підтримують життєво важливі функції: кровообігу і дихання. Використовують серцеві глікозиди, вазотоніки, засоби, що поліпшують мікроциркуляцію, оксигенотерапію, стимулятори дихання. Судоми усувають ін'єкціями сибазон. При набряку мозку проводять дегідратаційну терапію (фуросемід, маніт). застосовують анальгетики, проводять корекцію кислотно-лужного стану крові. При зупинці дихання переводять хворого на штучну вентиляцію легень з комплексом реанімаційних заходів.

37