- •2.1. Польові екологічні маршрути
- •2.2. Відбір проб ґрунтів
- •2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
- •3 .1. Тектонічне положення району досліджень
- •3.2. Сучасний еколого-ендогеодинамічний стан Прут-Дністровського межиріччя
- •5.1. Основні риси геоморфологічної структури Покуття
- •6.1. Міжнародні норми гранично допустимих концентрацій хімічних елементів в ґрунтах
- •6.4. Хімічне та радіаційне забруднення ґрунтів
- •6.2. Поступлення забруднюючих речовин в ґрунт з повітря
- •6.3. Загальна характеристика ґрунтів
- •7.1. Поверхневі води
- •7.2. Ґрунтові води
- •8.1. Кліматична характеристика Покуття
- •8.2. Екологічний стан атмосферного повітря
- •8.3. Забруднюючі речовини в атмосферному повітрі
- •9.1. Загальна характеристика рослинного покриву
- •9.2.2. Забруднення пестицидами
- •10.1. Загальна характеристика тваринного світу
- •10.2. Облік та використання диких тварин
- •10.3. Природно-заповідний фонд і рекреаційні ресурси
- •10.4. Забруднення важкими металами та радіонуклідами тваринницької продукції.
- •11.1. Демографічна ситуація в Снятинському районі
- •11.5. Вплив важких металів на організм людини
- •11.6. Вплив радіонуклідів на організм людини
- •11.7. Психологічні наслідки впливу забруднень довкілля важкими металами і радіонуклідами
- •12.1 Основні підприємства-забруднювачі
- •12.2. Радіаційне забруднення
- •14.1. Основні екологічні проблеми території досліджень
- •14.2. Екологічний стан компонентів екосистем
- •14.3. Можливі шляхи оптимізації екологічної ситуації
- •14.4. Збереження геологічного середовища та захист від небезпечних геодинамічних процесів
- •14.5. Захист педосфери та охорона земельних ресурсів
- •14.6. Способи “реанімації” радіаційно забруднених грунтів
- •14.7. Захист гідросфери та раціональне використання водних ресурсів
- •14.8. Охорона атмосферного повітря
- •14.9. Охорона фітосфери та розвиток лісового господарства
- •14.10. Охорона тваринного світу
- •14.11. Природоохоронні заходи по захисту демосфери
- •14.12. Радіозахисне харчування
- •14.14. Виховання екологічної свідомості та екологічного мислення
2.9. Комп'ютерна обробка аналітичних даних
Бази даних, що характеризують екологічний стан кожного окремого компоненту навколишнього середовища, були введені в персональний комп'ютер PC IBM-486 за допомогою програмного забезпечення - геоінформаційної системи (ГІС) Map Info на кафедрі екології ІФДТУНГ (О.М.Журавель, Н.В.Журавель). Користуючись програмним забезпеченням SURFER, були виконані електронні карти забруднення тими чи іншими хімічними інгредієнтами кожного компоненту довкілля. В результаті були виготовлені електронні еколого-геохімічні карти ґрунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, біоти рослинного i тваринного походження, радіонуклідного забруднення, аналіз яких буде проведено в наступних розділах.
РОЗДІЛ З ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА
Під геологічним середовищем ми розуміємо ту частину літосфери – камінної оболонки Землі, яка охоплює підземну сферу діяльності людей [23] від поверхні до глибоких шахт (4 км) і надглибоких свердловин (12 км). Екологічний стан геологічного середовища або екологія літосфери - це вплив геологічної основи, літогенного субстрату на діяльність людей і, навпаки, це антропогенний вплив на надра. Із десяти компонентів екосистеми (рис.3.1), геологічне середовище - це фундамент, на якому формується будь-який ландшафт і це найбільш косний його складник.
3 .1. Тектонічне положення району досліджень
Прут-Дністровське межиріччя в межах Снятинського району і суміжних територій відноситься до широкої зони зчленування Східно-Європейської древньої платформи через Передкарпатський передовий (краєвий) прогин з Карпатською гірськоскладчастою епігеосинклінальною зоною. Складна структура допалеозойського фундаменту платформи проявляється в наявності в платформовому чохлі густої мозаїки мікроблоків, розділених малоамплітудними розломами, що добре проілюстровано на моделях Г.І.Рудька (рис.3.2, 3.3). Ці блоки активізувались на неотектонічному етапі і впливали на формування сучасних морфоструктур. В цілому ж більша північно-східна частина досліджуваної території (до розлому, що простягається по лінії Заболотів-Снятин-Лужани) відноситься до південно-західної окраїни платформи і має просту геологічну будову.
На горизонтально залягаючих і полого деформованих палеозойських і мезозойських відкладах, що знаходяться на глибинах від перших км до кількох десятків м (в каньйоні Дністра між Заліщиками і Устечко глибокий ерозійний вріз "відкриває" нам розрізи силуру і девону), залягають пісковики, глини, мергелі палеогену і неогену. Серед останніх - гіпси тортону, які є причиною утворення карсту.
Далі на південний захід, між двома розломами (рис.3.2), простягається вузька смуга Передкарпатського прогину, палеоген-неогенові моласи якого залягають на платформовому фундаменті, їх потужність порівняно з платформою тут в кілька разів більше.
Ще далі на південний захід, уже за межами досліджуваного району, в межиріччі Прута і Серета, на Передкарпатський прогин насунуті складки Покутсько-Буковин-ських Карпат, які вже є частиною гірськоскладчастої зони.
Таким чином, територія досліджуваного району відноситься до трьох різних в геодинамічному відношенні структур, які по-різному проявляли себе на різних етапах геологічного розвитку і тому їх сучасний еколого-геодинамічний стан теж різний.