7.2. Ґрунтові води

Ґрунтові води - це перший від поверхні водоносний горизонт, що залягає в елювіально-делювіальних, еолово-делювіальних покровних відкладах, а також в алювії заплавних терас pp. Прута, Черемоша та їх притоків.

В покровних відкладах, залежно від геоморфологічних умов, ґрунтові води виявляються криницями на глибинах від 2-3 до 20-22 м і приурочені до лінз пісків серед супісків і суглинків. Наявність потужного прошарку перекриваючих суглинків захищає ці води від поверхневих об'єктів забруднення.

Сухий залишок води криниць змінюється від 0,5 до 0,9 г/дм3, а у воді криниць східної частини міста Снятина досягає 1.7 г/дм3. Твердість води різноманітна, у воді криниць вона досягає 0,5 мг-екв/дм3, що вказує на захищеність ґрунтових вод від поверхневих осередків забруднення. Вміст нітратних сполук змінюється від 0 до 30-35 мг/дм3 у воді криниць, які знаходяться під впливом забруднюючих об'єктів.

Органолептичні властивості ґрунтових вод відповідають нормі.

Водоносний комплекс ґрунтових вод має поширення в північній частині району, де нерозчленовані еолові і елювіально-делювіальні відклади покривають плоскі вододільні височини і їх похилі схили, а також в південно-східній частині району, де еолові і елювіаль­но-делювіальні відклади складають східний схил Запрутської височини.

Водовміщаючими породами є супіски, суглинки, які вміщають лінзи піску. Породи комплексу мають невелику потужність і підстилаються щільними глинами неогенового віку.

Так, на території сіл Підвисоке, Стецівка, Потічок їх розрізи від 0,0 до 0,3-0,5 м представлені ґрунтами, а від 0,5 до 5-10 м - суглинками.

Аналогічний розріз елювіально-делювіальних відкладів на площі с.Іллінці (Запрутська височина).

Обводнення цих порід спорадичне. Залежно від геоморфологічних умов, глибина криниць змінюється від 5 до 27 м, а глибина залягання статичного рівня води від 4 до 23 м.

Дебіт криниць в середньому складає 0,2-0,5 л/сек. Головним джерелом живлення даного водоносного комплексу є атмосферні опади. В сухий осінній період багато криниць мали мінімальний стовп води, або зовсім пересихали.

Весною, при відсутності опадів, багато криниць мають мінімальний рівень води.

За сольовим складом, води гідрокарбонатно-натрієво-кальцієві.

Високі концентрації нітратів у водах формують поля нітратного забруднення, які охоплюють найбільш підвищені ділянки сіл північної частини Снятинського району, де склалися сприятливі гідрогеологічні умови для їх накопичення у ґрунтових водах. У воді криниць, поряд з підвищеними концентраціями сполук груп азоту, відмічається їх підвищена окислюваність, бактеріальна забрудненість (високе значення колі-індексу), внаслідок впливу техногенних джерел забруднення.

Оцінюючи водоносні комплекси ґрунтових вод, які розповсюджені в районі, з точки зору водопостачання сіл, найкращими по якості є води добре промивних алювіальних товщ басейну річки Прут, які мають широке розповсюдження на правобережжі ріки, особливо води заплавної тераси річки Черемош.

При дослідженні ґрунтових вод на вміст сполук азоту, перш за все, відмічається, їх за­бруднення нітратами за рахунок стічних вод м'ясо-молочних ферм та підприємств по ви­робництву м'яса.

На площі району відмічаються локальні зони нітратного забруднення на ділянках населених пунктів, розташованих біля господарств (ферм), складів міндобрив, якщо останні знаходяться гіпсометрично вище присадиб і в їхній бік спрямований ґрунтовий стік, що не відводиться дренажними спорудами.

В криницях, розташованих в зонах локального забруднення нітратами на площі сіл Устя, Турка-Борщівська, Кулачківці, Задубрівці, Тростянець, Русів, Будилів, Стецівка, Під-високе, Красноставці, Белелуя, Ганьківці, Шевченково, Зібранівка, Тучани, Княже, смт.Заболотів і околиці міста Снятина (де немає централізованого водопостачання) - вміст нітратів у воді перевищує норму.

Наші власні дослідження ґрунтових вод (див.рис. 2.2, табл. 7.12, 7.13) по трьох профілях і по площі Снятинського району показали, що перевищення вмісту важких металів (до 2-10 ГДК) і пестицидів спостерігається лише в деяких пунктах (рис. 7.16, 7.17, 7.18, 7.19). На еколого-техногеохімічних картах (рис. 7.20, 7.21, 7,22, 7.23), побудованих з допомогою ГІС MAP-INFO для 21 елемента усіх класів небезпечності, конфігурація аномалій та їх простягання узгоджені з основними ландшафтно-геоморфологічними елементами Прут-Дністровського межиріччя та долин Прута і Черемоша. Вміст свинцю в ґрунтових водах району знайдено в сс.Горішне-Залуччя, Турка-Борщівська, хутір Будилів, смт.Заболотів (в зоні асфальтового заводу) та в криницях сіл по трасі Коломия-Чернівці.

Вміст кадмію, який перевищує норму, знайдено в свердловині Снятинського сільськогосподарського технікуму на північно-східній частині околиці м.Снятин.

Концентрація цинку у водах району, за винятком кількох пунктів, не перевищує норму.

В деяких криницях району було виявлено підвищений вміст у воді міді і нікелю, але ці метали перевищують ГДК в незначній мірі.

Вміст заліза, що перевищує норму, було виявлено в криницях с.Стецівка і в місті Снятині, на східній околиці, біля птахофабрики, а також у с.Джурів.

Марганець міститься у водах району, але не перевищує норму, тільки в смт.Заболотів, в східній околиці, він перевищує норму в 2 рази.

Вміст нікелю тільки поблизу птахофабрики м.Снятина перевищує норму.

Хром VI у водах району не перевищує норму і складає дуже малу кількість.

Фенолів при обстеженні ґрунтових вод на території району не було знайдено. Вони, як правило, утворюються поблизу залягання покладів нафти, газу, які є на різних глибинах від поверхні, а також від побутових стічних вод.

Пестицидне забруднення ґрунтових вод виявлено лише в кількох пунктах (див. табл.7.13, рис.7.19).

Таким чином, екологічний стан ґрунтових вод району, в основному, задовільний Лише нітратне забруднення має широке площинне розповсюдження і вимагає вживання відповідних заходів по його нейтралізації. Важкі метали в ґрунтових водах зустрічаються спорадично, їх просторовий розподіл тісно пов'язаний з ландшафтно-геоморфологічними особливостями Прут-Дністровського межиріччя.

7.3. Підземні води

За результатами гідрогеологічної зйомки М.А.Волкової і наших досліджень, була складена гідрогеологічна карта площі району, виділені і обґрунтовані наступні водоносні комплекси:

1. Водоносний комплекс верхньочетвертинних алювіальних відкладів перших надзаплавних терас pp.Прут і Черемош та малих річок. Водовміщаючі породи - супіски, піски, суглинки. Даний водоносний комплекс має розповсюдження на лівобережжі ріки Прут, в долинах малих рік Турка та ін., а також в південно-західній частині району, в долинах річок Тростянець, Дубовець, які перетинають край Запрутської височини.

Води комплексу виявляються неглибокими криницями, максимальна глибина залягання статичного рівня води – 8 м. Мінералізація води змінюється від 0,6 до 1.1 г/дм3 при середніх значеннях 0,6-0,8 г/дм3. Твердість води змінюється від 0,5 до 11 мг-екв/дм3, але домінують води з твердістю 5-6 мг-екв/дм3. рН води — від 6.72 до 7.8. Окислення звичайно менше 5 мг О/дм3, але у воді деяких криниць зростає до 6.4-7.2 мг О/дм3. За іонним складом — води різноманітні. Домінують сульфатно-натрієво-кальцієві.

2. Водоносний комплекс верхньочетвертинних алювіальних відкладів других надзаплавних терас басейну ріки Прут одержав розвиток на лівобережжі ріки Прут, на території смт.Заболотова, сіл Тулуків, Олешків, на правому березі ріки Прут, нижче впадання в нього річки Рибниця, на площі сіл Видинів, Прутівка, а також має широке розповсюдження на південній частині району, на лівобережжі ріки Черемош, яка є головним джерелом водопостачання сіл - Тучапи, Попельники, Драгасимів, Княже, Горішне-Залуччя, Долішне-Залуччя.

Водовміщуючі породи представлені галечниками, пісками, інколи є включення валунів. Підземні води виявляються великою кількістю криниць глибиною 4-9 м, а на околиці біля смт.Заболотів - до 20 м. Середня глибина залягання рівня води 4-7 м. В долині ріки Черемош води комплексу відзначаються високою якістю. Мінералізація води становить 0,2-0,7 г/дм3. Твердість води переважно складає 0,5-5.0 мг-екв/дм3, на східній околиці смт.Заболотів твердість води зростає і може перебільшувати 7 мг-екв/дм3, при мінералізації 1.4 г/дм3. рН води змінюється у великих границях, від 5 до 8.85; а в криницях села Тулуків досягає до 10,1. Окислення води нижче 5 мг О/дм3.

На східній частині смт.Заболотів, сіл Борщева, Олешкова твердість води зростає і може перевищувати 7 мг-екв/дм3, а у воді криниць вона досягає максимального значення 15 мг-екв/дм3 при мінералізації 1.4 г/дм3. В цих водопунктах відмічається погіршення органолептичних властивостей, рН води змінюється у великих границях.

На західній околиці смт.Заболотова та в селі Трійця органолептичні властивості води, за рідким випадком, відповідають нормі. Середній вміст нітратних сполук складає 10-30 мг/дм3, крім водопунктів, розташованих в зоні забруднюючих об'єктів.

3. Водоносний комплекс в алювії верхньочетвертинних третіх терас розповсюджені на лівому березі ріки Прут, де розташовані смт.Заболотів, села Борщів, Хлібичин, Тулуків, Олешків, Любківці, Вовчківці, Орелець, Тулова, Устя, Будилів, а також на правобережжі ріки Прут, в околицях сіл Рудники, Видинів, Прутівка, де він служить основним джерелом водопостачання. Водовмівщуючі породи, головним чином - галечники, рідко піски, піщані суглинки.

Так, в селі Вовчківці розріз третьої тераси (на площі с.Рудники) складається: від 0,0 до 0,5-3.0 м - ґрунт, суглинок; від 0,5-3.0 до 8.1 - водоносний галечник, який залягає на неогенових глинах. Аналогічна будова третьої тераси на площі села Рудники, де під ґрун­тами і суглинками потужністю до 2.2 м, в інтервалі глибин 1.2-8.1 м залягає галечник.

Залежно від геоморфологічних умов, водоносний горизонт третьої тераси виявляється криницями глибиною до 18 м, при середній глибині залягання статичного рівня 5-10 м від поверхні.

Живлення водоносного горизонту відбувається за рахунок атмосферних опадів і переливу з інших горизонтів, а також річкової води в паводковий період.

Величина сухого залишку у водах комплексу 0,2-0,8 г/дм3 і тільки в криницях села Турка-Борщівська зростає до 1.5 г/дм3. Твердість води змінюється у великому діапазоні від 0,5 до 5.0 мг-екв/дм3, а в деяких водопунктах складає 9-10 мг-екв/дм3. рН води змінюється від 6.49 до 7.34 і досягає максимальних значень 8.36 у воді джерела села Келихів. Окислюваність води до 5 мг О/дм3, крім водопунктів, які знаходяться поряд із забруднюючими об'єктами. Середній вміст нітратів у водах криниць, які не знаходяться під впливом забруднюючих об'єктів, складає 10-30 мг/дм3.

4. Водоносні комплекси середньо-нижньочетвертинних алювіальних відкладів четвертих і п’ятих надзаплавних терас, а також пліоцен-нижньочетвертинних алювіальних відкладів шостих та сьомих надзаплавних терас басейну ріки Прут збереглися по лівобережжю долини ріки, у вигляді залишків, які займають високі рівні рельєфу. Зв'язані з ними водоносні комплекси мають невелику зону розповсюдження: сс.Устя (північна частина), Будилів, м.Снятин (північна частина). Розріз високих терасових рівнів складається із пісків, суглинків, галечників, які перекриваються щільними суглинками.

5. Підземні води неогенового віку найбільш поширені на території Снятинського району. Технічне і побутове водопостачання здійснюється з артезіанських свердловин із водоносних горизонтів якраз цього віку, з глибини від 60 до 350 м.

6. Підземні води палеогенових відкладів поділяються на водоносні горизонти олігоценового, еоценового та палеоценового віку. Вміщуючими породами цього комплексу є пісковики в товщі аргілітів та алевролітів. Вони залягають на глибинах більше 300 м і поки що не використовуються.

Таким чином, підземні води регіону є найбільш якісними і можуть служити резервом для майбутнього крупного водопостачання.

Висновки

Екологічний стан поверхневих, ґрунтових і підземних вод Прут-Дністровського межиріччя, в основному, задовільний. Найбільше забруднені ґрунтові і, частково, поверхневі води, які знаходяться гіпсометричне нижче від тваринницьких ферм, свинокомплексів та джерел скидів недостатньо очищених стоків.

Характер площинного розподілу важких металів в поверхневих і ґрунтових водах приблизно однаковий. Зони, де є перевищення ГДК в кілька разів, утворюють аномалії, що мають витягнуті контури і простягаються згідно основним ландшафтно-геоморфологічним одиницям. Це свідчить про те, що забруднення накопичувалось досить довго, а його міграція узгоджена з поверхневими водотоками і потоками ґрунтових вод

РОЗДІЛ 8 ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ