- •1. Поняття сім’ї
- •2. Поняття і види сімейних правовідносин
- •3. Захист сімейних прав та інтересів
- •4. Поняття та ознаки шлюбу.
- •5. Умови укладення шлюбу.
- •6. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •7. Поняття, підстави та порядок визнання (підтвердження) недійсності шлюбу.
- •8. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •9. Поняття та підстави припинення шлюбу
- •10. Розірвання шлюбу через органи рацСу
- •11. Розірвання шлюбу судом.
- •12. Правові наслідки припинення шлюбу.
- •13. Режим окремого проживання.
- •14. Загальна характеристика майнових правовідносин подружжя.
- •15. Законний режим майна подружжя.
- •16. Договірний режим майна подружжя.
- •17. Походження дитини як підстава виникнення правовідносин між батьками та дітьми.
- •19. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою
- •20. Оспорювання батьківства, материнства
- •21. Особисті немайнові права та обов’язки подружжя.
- •21. Особисті немайнові права та обов’язки батьків та дітей.
- •22. Відповідальність батьків за невиконання чи неналежне виконання обов’язків щодо дитини.
- •23. Правовідносини батьків та дітей з приводу майна.
- •24. Поняття та особливості зобов'язань щодо утримання
- •25. Види зобов’язань щодо утримання та підстави їх виникнення.
- •26. Добровільний порядок надання утримання.
- •27. Примусовий порядок сплати аліментів. Розмір аліментів.
- •28. Стягнення аліментів за минулий час та заборгованість за аліментами.
- •29. Припинення права одного з подружжя на утримання
- •31.Поняття та порядок усиновлення
- •32.Субєкти усиновлення. Надання згоди на усиновлення.
- •33. Порядок усиновлення.
- •34. Правові наслідки усиновлення.
- •35. Визнання недійсним усиновлення
- •36. Скасування усиновлення
- •37. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
- •38. Поняття опіки та піклування.
- •39. Встановлення та припинення опіки та піклування над дітьми.
- •40. Права дитини над якою встановлено опіку чи піклування. Правовий статус опікуна, піклувальника.
- •41. Припинення опіки, піклування. Звільнення опікуна, піклувальника.
- •42. Прийомна сім’я.
- •43. Дитячий будинок сімейного типу.
- •44. Патронат
26. Добровільний порядок надання утримання.
Відповідно до законодавства існує два порядки виконання обов'язку по утриманню: а) добровільний; б) примусовий. Якщо між подружжям нормальні сімейні зв'язки не порушено, дружина та чоловік матеріально підтримують один одного і обов'язок по утриманню непрацездатної особи, у разі його виникнення, виконується добровільно. Фактичні дії з виконання цього обов'язку можуть полягати у придбанні продуктів харчування, одягу, іншого майна, матеріальному забезпеченні процесу видужання тощо. В усякому разі до виникнення спору обов'язок вважається таким, що виконується добровільно. Подружжя може, зокрема у випадку, якщо їх відносини ускладнені, врегулювати способи виконання обов'язку по утриманню в договорі (ст. 78, 99 СК України). Сторони можуть домовитися про розмір, періодичність, форму, порядок передання коштів тощо, а також передбачити певні особливості щодо усіх зазначених моментів на випадок утримання як в період шлюбу, так і після його розірвання. Визначаючи розмір коштів на утримання того з подружжя, який є непрацездатним, вони можуть зазначити конкретну суму або частину доходів одного з подружжя. Розмір коштів на утримання може варіюватися залежно від часу (у шлюбі чи після його розірвання), причин виникнення, типу (внаслідок інвалідності чи досягнення пенсійного віку) непрацездатності та інших, передбачених у договорі, умов. В договорі можуть бути закріплені особливості щодо утримання кожного з подружжя - дружини і чоловіка.
Подружжя може домовитися про надання утримання у натуральній або грошовій формі. Дане положення вперше закріплене в СК України і спрямоване на забезпечення інтересів обох з подружжя. Зазвичай пріоритет вибору форми надання утримання належить тому з подружжя, хто зобов'язаний. Тому, якщо він отримує дохід, наприклад, у натуральній формі, то може у тому самому вигляді надавати утримання другому з подружжя, якщо останнього це влаштовує. Однак в одних випадках інтересам того з подружжя, хто є непрацездатним, відповідає надання утримання в натуральній формі, в інших - в грошовій або змішаній, тому, насамперед, мають враховуватися його першочергові потреби. В разі звернення до суду з вимогою про сплату аліментів суд враховує факт надання утримання в натуральній формі.
Кошти на утримання можуть відраховуватися за ініціативою платника аліментів з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем роботи, виплати пенсії, стипендії (ч. 1 ст. 10, ст. 187 СК України).
27. Примусовий порядок сплати аліментів. Розмір аліментів.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягненням нею повноліття та відповідно до ч. 3 ст. 181 аліменти на утримання дитини за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, якою встановлено визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Якщо рішення суду про стягнення аліментів не виконується в добровільному порядку, його примусове виконання покладається на органи державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи боржника.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред’явлення позову. Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Відповідно до рішення суду аліменти сплачуються до досягнення дитиною повноліття. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. В разі навчання, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, та також самі діти, які продовжують навчання.
Для примусового стягнення аліментів необхідно отримати в суді, який приймав рішення, виконавчий лист та пред’явити його до виконання до територіального органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (місцем роботи, проживання боржника).
