Технологія вирощування рису
Мета: визначити особливості і засвоїти технологію вирощування рису.
Рис – основна продовольча культура у багатьох субтропічних і тропічних країнах. Рисове зерно має високі смакові і кулінарні якості, дієтичні і лікувальні властивості, зародки рису використовують для добування олії.
Рис – світло- і теплолюбна культура. Мінімальна температура проростання насіння +11…+13оС. Сходи з'являються при температурі води і ґрунту +14…+15оС. Оптимальна температура росту і розвитку +25…+30оС. Кращими для рису є важкі глинисті ґрунти з високим вмістом органічних речовин. Корені слабко розгалужені, сягають глибини 60 см, висота стебла – 80-120 см, листки – 20-25 см з шириною 1,5-2,5 см. Вегетаційний період ранньостиглих сортів 100-110 днів, пізньостиглих – 120-140 днів. Цвітіння триває 4-7 днів, утворюється 3-5 продуктивних пагонів, зерно достигає за 30-40 днів. Найбільш поширені в Україні сорти Дунай, Перекат, Краснодарський, Спальчик.
Технологія вирощування. Рис вирощують при періодичному або постійному затопленні. Для цього споруджують спеціальні рисові зрошувальні системи. Поле поділяють на поливні карти площею 15-50 га, уздовж вкладають зрошувальні канали, а впоперек – відвідні. Карти ділять на прямокутні чеки площею 5 га. Рис добре росте у беззмінних посівах по 2-3 роки. Після цього їх міняють з люцерною, зернобобовими або сидератами (вони ж можуть бути попередниками).
При вирощуванні рису застосовують зяблевий обробіток ґрунту плугами з передплужниками на глибину 20-27 см. Поверхня ґрунту потребує обов’язкового вирівнювання навесні. Для цього проводять 2-3 культивації чизель-культиваторами на глибину 15-20 см з боронуванням. Передпосівну культивацію з одночасним внесенням добрив (азотні і фосфорні, по 90 кг/га) проводять на глибину 8-12 см і коткують важкими котками.
Сівба. Висівають рис при температурі води +14оС. Сіють вузькорядним або перехресним способами, глибина загортання – 1-2 см. Норма висіву 7-8 млн. насінин на 1 га. Одразу після сівби чеки затоплюють на 12-15 см.
Догляд за посівами. Після появи сходів воду зливають до глибини 5-7 см, а потім знову поступово повертають попередню глибину. Під час кущіння знову проводять злив води до 5 см, посіви підживлюють азотними добривами. Після розкущення знову піднімають воду до 15 см. Воду зливають за 2 тижні до збирання врожаїв для підсушування ґрунту під збиральну техніку. Під час вегетації внесення азотно-фосфорних добрив повторюють у стадії 3-4 листків і під час кущіння. За добу перед сівбою насіння рису замочують у 30% розчині сульфату амонію і вилучать з насіння зерно, що у розчині не осіло.
Для боротьби з бур'янами воду зливають на кілька днів, а посіви обробляють гербіцидами. Після їх знищення глибину води відновлюють. Водорості знищують розчином сульфату міді.
Для боротьби з комахами-шкідниками посіви обприскують водним розчином інсектицидів – фосфаміду, метафосу, хлорофосу.
Збирання врожаю. Зерно у волотях достигає неодночасно, і тому врожаї збирають переважно роздільним способом: скошують жатками, а потім, коли вологість зерна зменшиться до 16-18%, їх підбирають і обмолочують комбайнами.
Для прямого комбайнування можна за 4-5 днів до збирання обробити посіви хлоратом магнію (25 кг/га). Після збирання насіння одразу зачищають і досушують до вологості 14-15%.
Завдання: складіть схему послідовних операцій при вирощуванні рису.
Питання: 1. Біологічні особливості рису. 2. Особливості організації зрошення рису. 3. Передпосівний обробіток ґрунту під рис. 4. Особливості підготовки насіння і висіву рису. 5. Боротьба зі шкідниками. 6. Особливості збирання рису.
Лабораторна робота № 6