1. Критерії, що приймаються в умовах ризику

2. Моделі амортизації актив. Моделі обслуговування боргу

3. Задача.

Економічні показники виробничо-господарської діяльності будівельного тресту наведені в табл. 17.1:

Таблиця 17.1 Економічні показники виробничо-господарської діяльності будівельного тресту. Необхідно провести факторний аналіз динаміки показників

Показники	Звітний рік	Розрахунковий рік
Обсяги будівельно-монтажних робіт, тис. грош. од.	12640	19970
Основні виробничі фонди, тис. грош. од.	9540	17770
Персонал, чол.	1095	1115
Продуктивність праці, тис. грош. од.	11,54	17,91
Фондовіддача, грош. од.	1,32	1,12

1. Критерії, що приймаються в умовах ризику

Для вибору оптимального рішення в ситуації ризику – коли особа, що приймає управлінське рішення може дати певну об’єктивну або суб’єктивну оцінку кожного зі станів системи, або імовірності їх виникнення, користуються наступними критеріями:

1.Правило Байеса (критерій математичного сподівання) Ґрунтується на припущенні, що відомі ймовірності настання можливих станів зовнішнього середовища (Рj). Обов’язкова вимога – використання всіх можливих станів природи. Критерієм вибору служить значення математичного сподівання альтернативи j. Відповідно до правила Байєса оптимальною вважається альтернатива з більшим значенням математичного сподівання, ніж в інших альтернативах. Використання цього критерію передбачає більш високий рівень поінформованості та достатньо великі обсяги вибірки дослідів. Тобто оптимізація тут досягається лише у довгостроковому періоді застосування, у короткостроковому ж періоді рішення можуть бути неоптимальними.

2. Критерій середнього значення і стандартного відхилення. Для оцінки розсіювання значень критерію (обраного параметра) щодо його середнього прогнозованого значення математичного сподівання, доцільно використовувати таку характеристику, як дисперсія — стандартне відхилення результатів (вартості капіталу) як ступеня ризику в критерії прийняття рішень. Чим вище стандартне відхилення, тим більше ризик. Для запобігання ризику особа, що приймає рішення, вибирає з двох альтернатив з однаковими математичними сподіваннями альтернативу з найменшим стандартним відхиленням (дисперсією).

3. Критерій Лапласа. Критерій дає змогу відокремити кращий варіант у тому випадку, якщо жодна з умов не має істотної переваги. Коли немає ніяких підстав вважати, що кожний окремий стан природи більш ймовірний, порівняно з іншими, використовують припущення про те, що ймовірність виникнення кожного з можливих станів навколишнього середовища однакова. У такому випадку цінності кожної альтернативи можна обчислити за формулою звичайного середнього арифметичного всіх її можливих оцінок у різних станах природи. Оптимальною є та альтернатива, яка має найбільшу середню оцінку.

4. Критерій Гурвіца .Передбачає оціночну функцію між поглядом крайнього оптимізму та крайнього песимізму. Критерій рекомендує не керуватися ні крайнім оптимізмом, ані крайнім песимізмом, а брати деякий середній результат. Величина параметра оптимізму α обирається довільно від 0 до 1. За α = 1 критерій Гурвіца перетворюється в максімакс (критерій азартного гравця). За α = 0 він відповідає максиміну (критерію песимізму, чи Вальда).