- •Список умовних скорочень
- •Розділ 1 теоретичні основи формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики
- •1.1. Поняття методичної компетентності вчителя
- •1.2. Психолого-педагогічна компетентність майбутнього вчителя
- •1.2.1. Загальна характеристика психолого-фізіологічного розвитку молодшого школяра як компонент психолого-педагогічної компетентності майбутнього вчителя
- •1.2.2. Характеристика розвитку основних пізнавальних психічних процесів, які повинен брати до уваги вчитель початкової школи
- •1.3. Формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики
- •1.3.1. Поняття лексичної компетенції
- •1.3.2. Формування лексичних навичок англійської мови
- •1.3.3. Питання відбору лексичного матеріалу
- •1.3.4. Труднощі, що виникають при вивченні лексики англійської мови
- •Розділ 2 особливості формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики у вищому навчальному закладі
- •2.1.Проблема формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики в умовах переходу до Болонського процесу
- •2.2. Дослідження досягнень зарубіжних науковців у галузі формування методичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови з лексики
- •Розділ 3 методика професійного засвоєння шкільного курсу англійської мови з теми "формування лексичних навичок" в умовах кредитно-модульної системи
- •3.1. Особливості змісту лекційного модулю з теми "Поняття лексичної компетентності майбутнього вчителя англійської мови початкової школи з лексики"
- •Поняття лексичної компетенції.
- •Лекція "Формування лексичних навичок англійської мови"
- •1. Поняття лексичної компетенції
- •2. Зміст навчання лексики
- •3. Труднощі засвоєння лексичних одиниць
- •4. Етапи засвоєння лексичного матеріалу
- •5. Засоби семантизації та презентації лексичного матеріалу
- •6. Система вправ для формування лексичних навичок
- •3.2. Структура та зміст практичного модуля з теми "Формування лексичної компетентності"
- •Практичне заняття
- •3.3. Методичне забезпечення модуля самостійної роботи
- •Самостійна робота
- •3.4. Підсумкова тека з теми. Результати апробації
- •Висновки
- •Список літературних джерел
- •Додатки
- •Види вправ для кожного з етапів засвоєння лексичних одиниць
- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет
- •Міністерство освіти і науки України Херсонський державний університет
6. Система вправ для формування лексичних навичок
Мета навчання лексичних засобів спілкування полягає в оволодінні учнями навчальним матеріалом для здійснення спілкування і взаємодії в ситуаціях, які моделюються на уроці і які мають бути наближені до умов реальної комунікації. Тому вчитель має забезпечити не тільки мотивацію ознайомлення з новими ЛО, але й мотиви кожного завдання і вправи при організації тренування. Наприклад, мотивом для засвоєння назв свійських тварин служить запрошення відвідати Лондонський зоомагазин та усвідомлення учнями необхідності підготуватися до розмови з продавцем, отримати потрібну інформацію, пов'язану з перспективою їхньої діяльності. Доцільним у цьому плані є ознайомлення дітей з деякими стереотипами поведінки британців - їх ставлення до домашніх тварин, що має розширити коло країнознавчих фонових знань учнів. Отже подача нової лексики має відбуватися в цьому разі за допомогою лінгвокраїнознавчого коментаря, предметної та зображальної наочності.
Під час автоматизації дій учнів з новими ЛО доцільно використовувати рецептивно-репродуктивні та продуктивні умовно-комунікативні вправи, в яких учень сприймає зразок мовлення (ЗМ) і виконує з ним певні дії (в усній або письмовій формі) згідно створеної учителем ситуації мовлення, виконуючи наступні види вправ:
імітація ЗМ;
лаконічні відповіді на альтернативні запитання вчителя;
підстановка у ЗМ;
завершення ЗМ;
розширення ЗМ;
відповіді на інші типи запитань;
самостійне вживання ЛО у фразі/реченні;
об'єднання ЗМ у понадфразові єдності — діалогічну та монологічну.
Слід прокоментувати деякі види вправ. Так, якщо учитель починає із загальних запитань, на які очікує короткі відповіді, він перевіряє розуміння учнями ЛО; почати репродукцію нової ЛО доцільно або з імітації ЗМ, або з лаконічних відповідей на альтернативні запитання, де матеріал для відповіді учня "закладений" у запитанні вчителя. Більш прийнятними є також лаконічні, а не повні відповіді на спеціальні запитання. Вправи на завершення ЗМ не слід змішувати із вправами на заповнення пропусків (відповідними ЛО).
Підстановчі елементи у вправах можуть бути вербальними і підказуватися усно вчителем або подаватися списком, з якого учень може вибирати потрібну ЛО, та невербальними (малюнки тощо).
3.2. Структура та зміст практичного модуля з теми "Формування лексичної компетентності"
Як відомо, практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань. Основна дидактична мета практичного заняття — розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів [11, С. 22]. На практичних заняттях студенти набувають декларативних і процедурних знань, демонструючи результати самостійного аналізу вправ чинних підручників і навчальних посібників, аналізуючи з викладачем методики дидактичні матеріали та проведені одногрупниками фрагменти уроків. Розігруючи у формі ділової гри "вчитель – учні – експерти" укладені самостійно фрагменти, студенти оволодівають навичками проведення уроків англійської мови в початковій школі [7, С. 20].