- •Суми 2009
- •Напрямки робіт у галузі ші
- •Когнітивні процеси
- •Загальна структура смислового простору
- •Поняття знань.
- •Схеми проблем
- •Евристичні моделі подання знань.
- •1. Продукційне подання знань
- •2. Мережна модель (мм)
- •3. Подання знань у вигляді фреймів
- •Логічні моделі(лм) подання знань
- •1. Логіка висловлювань
- •Нечітка модель (нм) подання знань
- •Штучні нейронні мережі (шнм)
- •Біологічний нейрон
- •Штучний нейрон
- •Штучна нейромережа
- •Стратегії та методи виведення знань
- •І. Виведення за аналогією (вза)
- •Іі. Індуктивне умовиведення (ів)
- •Ііі. Виведення на основі категоріальних знань (вкз)
- •1. Концептуальні умовиводи (ку)
- •2. Дедуктивне виведення
- •2. 1. Виведення в продукційних системах (пс)
- •2.2. Виведення в умовах невизначеності (вун)
- •2.3. Виведення в семантичних мережах(см)
- •2.4. Виведення в мережах фреймів (мф)
- •2.5. Виведення в логічних системах (лс)
- •2.6. Метод резолюції
- •1. Нечітке виведення (нв)
- •1.1.Формування нечіткого логічного висновку:
- •2. Штучні нейронні мережі (шнм). Нейропарадигми.
- •2. 1. Процес навчання
- •2.2. Алгоритм навчання хебба
- •2.3. Алгоритм навчання кохонена
- •2.4. Алгоритм навчання процедурою зворотного поширення помилки
- •3. Експертні системи. Основні визначення
- •3.Класифікація експертних систем (ес)
- •4. Архітектура ес
- •2. Методи машинного навчання
- •2.1. Індуктивне навчання (ін)
- •2.2. Навчання формування гіпотез на основі зростаючих пірамідальних мереж
- •1. Стан і тенденції розвитку штучного інтелекту
- •2. Успіхи систем штучного інтелекту і їхньої причини
- •3. Експертні системи реального часу - основний напрямок штучного інтелекту
- •4. Основні виробники
- •5. Архітектура експертної системи реального часу
- •6. Розширення прототипу до додатка
- •7. Тестування додатка на наявність помилок
- •8. Тестування логіки додатка й обмежень (за часом і пам'яттю)
- •9. Супровід додатка
- •2. Стисла історія розвитку систем підтримки прийняття рішень
- •2.1. Зародження і розвиток концепції сппр
- •2.2. Теорія розроблення сппр
- •2.3. Розширення рамок сппр
- •2.4. Технологічні просування
- •3. Цілі сппр та чинники,що сприяють їх досягненню
- •4. Посилення конкурентної переваги завдяки сппр
- •1. Еволюція концепції і структури сппр
- •2. Способи взаємодії особи, що приймає рішення, з сппр
- •3. Еволюція сппр
- •4. Характеристика сучасних сппр
- •5. Підсистеми програмного забезпечення сппр
- •1. Галузі застосування сппр
- •2. Приклади застосування сппр
- •3. Сппр Marketing Expert
- •4. Сппр Decision Grid
- •5. Сппр RealPlan
- •6. Сппр tax advisor
- •7. Сппр Advanced Scout
- •8. Система бізнесової інформації(Business Intelligence) FedEx
- •9. Сппр ShopKo
- •1. Архітектура систем підтримки прийняття рішень
- •2. Компоненти користувацького інтерфейсу
- •2.1. Призначення та загальні ознаки користувацького інтерфейсу
- •2.1.1. Важливість та ефективність користувацького інтерфейсу сппр
- •2.1.2. Основні теми та механізмистворення користувацького інтерфейсу
- •2.1.3. Загальні висновки щодо користувацького інтерфейсу
- •2.1.4. Компоненти мови відображень (презентацій)
- •2.1.4. Роль знань у користувацькому інтерфейсі
- •2.1.5. Питання проектування користувацького інтерфейсу
- •Тема: Класифікаційні групи та моделі систем підтримки прийняття рішень.
- •1. Класифікація на основі інструментального підходу
- •2. Класифікація за ступенем залежності опр у процесі прийняття рішень
- •3. Класифікація за часовим горизонтом
- •Характеристика інформаціїдля різних управлінських рівнів
- •4. Інституційні сппр та сппр на даний випадок
- •1. Моделі в аспекті інформаційного підходу
- •2. Модель, основана на знаннях
- •3. Модель єрархії управління
- •4. Моделі, орієнтовані на особистість опр
- •Характерні аспекти процесів оброблення інформації людиною
- •5. Моделі для планування та прогнозування
- •6. Модель для конторської діяльності
- •1. Облікові і фінансові моделі
- •1.1. Аналіз беззбитковості
- •1.2. Моделі фінансового планування
- •2. Моделі аналізу рішень
- •1.3. Орієнтовні фінансові звіти (баланси)
- •1.4. Аналіз на основі розрахунку коефіцієнтів за даними звітності
- •2.1. Аналітичний єрархічний процес (ahp)
- •2.2. Дерева рішень і моделі багатоатрибутної корисності
- •2.3. Діаграми впливу
- •2.4. Прийняття ризикованих рішень за допомогою функції вигідності
- •3. Моделі прогнозування
- •4. Сітьові і оптимізаційні моделі
- •5. Імітаційні (симуляційні) моделі
- •6. Мови моделювання і електронні таблиці
- •1. Стратегія оцінювання і вибору методів підтримки прийняття рішень у сппр
- •2. Процес прийняття рішень
- •3. Ситуації, пов’язані з прийняттям рішень
- •4. Функції і завдання прийняття рішень
- •5. Узагальнена матриця методів/ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень
- •1. Генетичні успадкування — концептуальна засада генетичних алгоритмів
- •2. Загальна схема генетичних алгоритмів
- •3. Доступне програмне забезпечення генетичних алгоритмів
- •1. Визначення виконавчих інформаційних систем
- •2. Призначення віс
- •3. Визначальні характеристики віс
- •Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
- •Вимоги щодо моделювання у віс
- •Вимоги щодо користувацького інтерфейсу віс
3. Визначальні характеристики віс
Повна й ефективна реалізація призначення і цілей за проектування ВІС пов’язана з обґрунтуванням опцій щодо оброблення даних, які мають бути включені до складу ВІС. У цьому контексті розроблено ряд базових вимог до ефективних ВІС. У табл. 1—3 наведені деякі узагальнені характеристики виконавчих інформаційних систем.
Найважливішою властивістю ВІС є простота і легкість у використанні. Добре спроектовані ВІС надають користувачеві змогу опанувати роботою з системою вже після використання обмеженої кількості команд. Крім того, в системі закладені засоби для створення зображень особливих ситуацій, автоматичного генерування відповідних звітів і аналізування трендів, що допомагає виконавцям виявляти як самі проблеми, так і можливості їх розв’язання.
Таблиця 1
Інформаційні потреби опр, реалізовані засобами віс
Своєчасність |
Інформація має бути доступною якомога швидше Відповідь має бути дуже короткою |
Достатність |
Інформація мусить бути комплектною (повною) Реалізовані потреби ОПР у зовнішніх даних ОПР мають потреби як щодо історичних, так і найновіших оперативних даних |
Рівень агрегування |
ОПР мусять мати доступ до глобальної інформації про організацію і її конкурентів Інформація має надаватися в єрархічному вигляді Інформація має бути подана з різними рівнями деталізації, з можливістю уточнення «зверху вниз» Користувачам потрібні «особливі» зображення даних чи «прапорці» проблем |
Надлишковість |
Має бути мінімізованою |
Зрозумілість |
Система орієнтована на зберігання часу користувачів Індикатори проблем мають висвічуватися Мають надаватися письмові пояснення Система має підтримувати необмежене за обсягом пояснення проблем |
Неупередженість |
Інформація має бути коректною і повною Інформація має бути затвердженою, тобто мати «законну силу» |
Надійність |
Доступ має бути контрольованим і надаватися тим, хто допущений до роботи в системі |
Релевантність |
Система має задовольняти потреби ОПР у відповідній контексту рішення інформації |
Зіставлюваність |
ОПР повинні мати змогу спостерігати тренди, відношення і відхилення для необхідної інтерпретації |
Відповідність формату |
Гнучкість має вирішальне значення Формат має відповідати побажанням користувача Система має у відповідний спосіб інтегрувати текст і графіку |
Таблиця .2
Вимоги щодо моделювання у віс
1. Широке використання гіпертекстових зв’язків і гіперносіїв 2. Легкий для використання аналіз досліджуваного випадку 3. Широке використання звітів для запобігання особливим ситуаціям і засобів відстежування причин особливих ситуацій 4. Умовні моделі, що відбиватимуть важливі для досягнення успіху чинники 5. Моделі прогнозування, інтегровані у всі компоненти 6. Легка доступність щодо використання фільтрів для аналізу даних. 7. Широке використання засобів типу «що…, якщо…?» 8. Широкий ряд моделей для планування |
По-перше, ВІС мусить мати дружній інтерфейс користувача, що заохочує його до використання системи. Часто він реалізовується за допомогою кольорових дисплеїв, з використанням мишки або сенсорних екранів. Наприклад, екран виконавчої інформаційної системи FOCUS EIS for Windows (розробник — Information Builders, Inc.), зображений на рис. 2, подає інформацію в кольорах типу «червоне світло» для виділення регіонів з особливими характеристиками. Фон екрана може змінюватися залежно від того, наскільки сприятлива ситуація.
Рис. 2. Екран виконавчої інформаційноїсистеми FOCUS/EIS для Windows, відображаючий легко використовуваний інтерфейс користувача
По-друге, дані мають подаватися у форматі, легкому для розуміння, з інструментами, що дають змогу змінювати їх за необхідності, тобто ВІС має бути гнучкою щодо подання текстових, табличних і графічних зображень даних. Користуючись засобами ВІС, користувач може думати варіантно, витрачаючи для цього найменше зусиль. Така допомога включає гнучкий перегляд даних, маніпуляцію ними й режимами презентації, що підсилюють інтуїцію користувача в розумінні конкурентних тенденцій, можливостей бізнесу і пов’язаних з ним проблем. Користувач мусить мати можливість ставити запитання, пов’язані з відображенням прогнозів, стану виробничо-матеріальних запасів або планування бюджету.
По-третє, ВІС має забезпечувати якомога ширшу базу інформації. Користувач має потребу як у кількісній, так і в якісній, як у зовнішній, так і у внутрішній щодо фірми інформації. Внутрішні дані мають відбивати загальнокорпоративні аспекти продуктивності і операції, охоплювати як поточні, так і статистичні дані, що дають змогу проводити довгостроковий аналіз трендів. Зовнішні дані мають полегшувати оцінювання впливу на корпорацію зовнішнього середовища. ВІС мусить мати добре організовані системи подання даних, що забезпечують виконавцям можливість швидко пересуватися по системі. Часто ВІС пропонує «знімок» теперішнього (або минулого) стану окремих елементів бізнес-процесів у легкодоступному форматі. До того ж система має можливості проводити уточнення (уточнюючі екрани), що надають змогу користувачеві здійснювати аналізи, які лежать в основі підсумкової інформації, щоб краще ідентифікувати проблеми і можливості. Ці уточнюючі екрани часто доповнюються можливостями виконання спеціального запиту, за допомогою якого користувач може дослідити несприятливі обставини або справи.
Таблиця 3
