Геморой

Геморой – гіперплазія кавернозних тілець анального каналу внаслідок посиленого припливу в них артеріальної крові по завиткових артеріях і утрудненого відтоку венозної крові по кавернозних венах.

Етіологія і патогенез. Запропоновано близько 30 теорій розвитку гемороя:

• механічна (підвищення венозного тиску в судинах прямої кишки;

• теорія екзо- і ендогенних інтоксикацій;

• нейрогенна теорія

• інфекційна;

• пухлинна.

До середини 80-х років нашого сторіччя геморой визначався як варикозне розширення вен прямої кишки.

В останні роки виявлено наявність в підслизовому шарі прямої кишки кавернозних структур. Розміщуються вони на рівні зубчастої лінії. Мають вони вигляд кавернозної ангіоми - печерних, багатокамерних порожнин неправильної форми. В один з країв такої кавернозної структури відкривається спіралевидна артерія, а з іншого боку - відходить магістральна вена. Ці печерні порожнини є артеріо-венозними анастомозами, що можуть змінювати свій об’єм. Стінка порожнин нагадує стінку вен м’язевого типу, здатну скорочуватись, а просвіт покритий ендотелієм. В місці впадіння артерії та виходу вени розміщені сфінктери, при скороченні яких печеристі тільця тривалий час переповнені кров’ю.

Розміщуються кавернозні тільця на межі зубчастої лінії в строго певних ділянках підслизового шару, проекція яких при положенні хворого на спині відповідає 3, 7, 11 годинам циферблату - це внутрішні гемороїдальні вузли. Якщо вони розміщуються нижче зубчастої лінії - зовнішні гемороїдальні вузли.

Фактори, що сприяють розвитку гемороя:

1. Нейрогуморальні порушення тонусу сфінктерів

2. Тривалі функціональні порушення прямої кишки

3. Венозний стаз в прямій кишці

4. Двомоментний акт дефекації.

Класифікація за МКХ – 10:

• І.84 - Геморой

• І.84.0 – Внутрішній тромбований геморой

• І.84.1 – Внутрішній геморой з іншими ускладненнями

• І.84.2 – Внутрішній геморой без ускладнень

• І.84.3 – Зовнішній тромбований геморой

• І.84.4 – Зовнішній геморой з іншими ускладненнями

• І.84.5 – Зовнішній геморой без ускладнень

Клініка

1. Безсимптомний геморой

• Виявляється при обстеженні практично здорових людей.

• При пальцьовому дослідженні виявляються рухомі підслизові структури, проекція яких 3, 7, 11 годин по циферблату (при положенні на спині).

• При аноскопії видно фіолетового кольору підслизові групи кавернозних тілець.

У таких хворих слід провести комплекс профілактичних міроприємств.

2. Хронічний геморой

1) Болі в ділянці заднього проходу, які виникають під час і після дефекації;

2) Незначні інтермітіруючі кровотечі (свіжа кров на калових масах);

3) анальний зуд та відчуття печії в задньому проході;

4) Періодичні випадіння вузлів.

Стадії:

1 ст. - вузли пролабують з анального каналу тільки під час дефекації, а потім самостійно вправляються.

2 ст. - вузли випадають під час дефекації і значних фізичних навантаженнях.

3 ст. - вузли випадають при незначному фізичному навантаженні, самостійно не вправляються.

В старих підручниках описаний зовнішній вигляд хворого - зло-роздратоване, з земнистим забарвленням, припущеними губами “обличчя людини, що хоче, але боїться чихнути”.

Діагностика.

• При пальцьовому дослідженні

• При ректоскопії.

Ускладнений геморой

1. Защемлення гемороїдальних вузлів - гемороїдальні вузли при потугах випадають через анальний канал і внаслідок спазму сфінктеру защемлюються. Виникає різкий біль зразу після дефекації, відчуття стороннього тіла, печія.

2. Тромбоз гемороїдальних вузлів. По клінічній картині розрізняють 3 ступеня важкості:

1 - невеликі, дещо болючі вузлики еластичної консистенції, розміщені на рівні зубчатої лінії;

2 - перинеальна зона різко гіперемована, болюча, щільна, набрякша. Виражений спазм сфінктеру. Болі спостерігаються при сидінні, ходьбі.

3 - вся зона заднього проходу втягнута в запальний інфільтрат, в товщі якого видно потовщені, фіолетового кольору вузли, тугі, різко болючі.

3. Кровотеча - яка може бути дуже інтенсивною, так як кровотеча змішана - артеріально-венозна.

Лікування

Консервативне - в “холодному” періоді при неускладнених формах рекомендують: спокій; дієта з виключенням гострого, соленого, копченого, алкоголю; нормалізація випорожнення кишечника; сидячі ванни 2-3 рази на добу з ромашки, трави почечуй і примочки з свинцовою водою, фурациліном; медикаментозно: обезболюючі, антисептичні, протизапальні препарати; у вигляді клізм: протаргол 2% - 200,0, гліцерин - 15 г, екстракт красавки, новокаїн; свічки - анулін, анестезин та ін.

При кровотечах - гемостатичні засоби (місцеві і загальні).

Ін’єкційні методи мають більш історичне значення. В ділянку ніжки гемороїдального вузла вводять склерозуючий розчин - варикоцид, варикостат, новокаїн-спиртову суміш. Асептичний запальний процес навколо вузла повинен визвати склероз вузла.

Оперативне лікування

Передопераційна підготовка: за добу до операції дають послаблююче. Вранці і ввечері напередодні операції - очисна клізма. В день операції - клізма.

Положення - на спині з припідняти на стояках ногами.

Виконують девульсію сфінктеру прямої кишки.

Операція - висічення основних колекторів кавернозної тканини прямої кишки Міллігана-Моргана.

Зажимами Аліса розтягують задній прохід. На вузол накладують зажим Більрота, слизову навколо вузла розсікають скальпелем. На ніжку накладують зажим, вузол відсікають, ніжку перев’язують прошивною лігатурою. Рану обробляють йодом і зашивають кетгутовою ниткою. Так висікають всі 3 гемороїдальні вузли.

В кінці операції в пряму кишку вводять турунди з вазеліновим маслом або маззю Вишневського. Випорожнення затримують по 3-4 дні з допомогою інтестопану. Потім виконують клізму, щоб визвати акт дефекації.

Лігатурний метод - товстою кетгутовою лігатурою прошивають вузли у їх основі, нитку туго зав’язують. В результаті некрозу вузлів вени відриваються під час першої дефекації на 3-4 день після операції. Метод використовується рідко із-за нерадикальності.

Операція Лонга - за допомогою спеціального апарату проводиться циркулярна резекція слизової оболонки і підслизового шару прямої кишки. Мета операції - усунення причин виникнення геморою - роз’єднання кровопостачання кавернозних тілець. Гемороїдальні вузли при цьому можуть не видалятись.

Вакуумне лігування – під дією вакууму гемороїдальні вузли втягуються у спеціальну насадку, а на ніжку вузла з насадки накладаються латексні кільця від одного до трьох (в залежності від товщини ніжки). На 4-6 добу відбувається некроз ніжки, вузли відпадають.