40.Міжн.Дог.Тран.Страх.Залежно від об'єкту страхування виділяють чотири види міжнародних договорів морського страхування:

¦ договір страхування вантажів, що транспортуються, -карго (від ісп. сагдо - тягар, обов'язок, навантаження). При страхуванні вантажів часто використовується страховий сертифікат на пред'явника, що передається разом із правом власності на вантаж. Володар такого сертифікату автоматично стає страхувальником вантажу і має право одержати відшкодування при настанні страхового випадку;

¦ договір страхування транспортних засобів (суден) -каско (від італ. сазсо - шолом). Діє тільки у межах зазначеної у ньому географічної території (напрямку руху);

¦ договір страхування одержання плати за фрахт (провізної плати власнику транспортного засобу за перевезення вантажу);

» договір страхування відповідальності

вантажовідправника або перевізника перед третіми особами.

41.Екон.Доц.Продажу та купівлі тех.Економічну доцільність купівлі технологій визначають:

можливість отримання доступу до вже запатентованого нововведення вищого технічного рівня; економія затрат на проведення власних науково-дослідних робіт з розробки необхідної технології, зниження ризику невдачі при її самостійній розробці; зниження витрат на імпорт товару, що виробляється за даною технологією;

можливість використання репутації й авторитету

продавця технології, його товарного знаку, реклами;

розширення експорту продукції, що виготовляється за

допомогою зарубіжної технології.

Економічну доцільність продажу технологій обумовлюють:

неможливість або недоцільність з певних причин її

використання всередині країни (у такому разі продаж

технології дозволяє частково або повністю

компенсувати витрати на її розробку);

запобігання незаконному використанню іноземними

компаніями запатентованої технології;

збільшення експорту за рахунок реалізації так званого

ескорт-ефекту, коли продаж технологій поєднується із

поставками обладнання, сировини, матеріалів;

42.Міжнар.Ліцен.Угоди.На світовому ринку технологій укладаються такі основні види міжнародних угод:

> міжнародна патентна угода - договір щодо уступки власником патенту права на його використання іноземному покупцеві;

> міжнародна угода про передання "ноу-хау" - договір щодо передання власником прикладних незапатентованих технічних знань, досвіду та "секретів" іноземному покупцеві;

> міжнародна ліцензійна угода - договір щодо надання власником патентів, непатентних знань і досвіду, технологій іноземному покупцеві права на їх використання у визначених межах;

¦ забезпечення конфіденційності

¦ визначення термінів

¦ предмет угоди

¦ технічна документація,

¦ удосконалення та поліпшення

¦ гарантії і відповідальність сторін щодо патентно-правових, технічних, виробничих та інших питань;

¦ технічна допомога

¦ збори і податки

¦ інформація та звітність

За умовами міжнародної ліцензійної угоди, одна сторона (ліцензіар) надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкту ліцензії (нематеріальної власності) протягом визначеного періоду за відповідну винагороду.

Міжнародна ліцензійна угода звичайно містить такі структурні розділи:

43.Види міжн.ліц.угод.- угода про повну ліцензію, за умовами якої ліцензіар поступається ліцензіату повністю всіма правами на використання ліцензії (фактично продає патент). Такі угоди укладаються звичайно тоді, коли ліцензіар не

- угода про виключну ліцензію, за умовами якої ліцензіат отримує монопольне право на використання ліцензії в межах обумовленої території протягом терміну дії угоди, включаючи перепродаж її третім особам.

три види міжнародних ліцензійних угод:

- угода про просту ліцензію, за умовами якої ліцензіар залишає за собою право продавати аналогічні прості ліцензії іншим ліцензіатам, або самостійно виробляти продукцію за даною ліцензією та збувати її на тій самій території.

44.Форми виплати ліц.винаг.¦ комбінований платіж, що передбачає одноразову виплату початкової суми (авансу) у формі паушального платежу (звичайно 10-15% від загальної вартості ліцензії) та періодичну виплату решти суми у формі роялті. Це найпоширеніша у міжнародній практиці форма виплати ліцензійної винагороди.

¦ паушальний платіж (від нім. раизсґіаіе - загальна сума), що являє собою виплату твердо зафіксованої суми ліцензійної винагороди одноразово або у декілька прийомів. Ця форма не набула значного поширення і використовується переважно при передачі технологій на рівні ідей;

¦ роялті, що являє собою періодичну виплату ліцензійної винагороди як частки від загальної суми продажу продукції за ліцензією, або від чистого прибутку ліцензіата.

45.Міжн.дог.франч.Згідно міжнародного договору з франчайзингу, одна сторона (франшизер) надає іншій стороні (франшизоотримувачу, франшизі) за відповідну винагороду право на використання своєї торговельної марки (фірмового знаку) у межах певної території (країни) на певний термін. При цьому франшизер зберігає за собою право власності на неї.

Звичайно у поєднанні з торговельною маркою франшизер надає франшизоотримувачу постійну допомогу, зокрема, може брати на себе вибір місця розташування підприємства за допомогою науково обґрунтованих методів (методи пропонуються безкоштовно) та контроль за його будівництвом, адаптування існуючих виробничих потужностей, передачу основних технологій, постачання за пільговими цінами напівфабрикатів та комплектуючих або сприяння у пошуках кваліфікованих постачальників, систематичне надання необхідних консультацій, управлінських послуг, проведення безкоштовних курсів підвищення кваліфікації місцевого персоналу, безкоштовне або пільгове надання рекламних матеріалів тощо.

46.Мех.міжн.оренди.Орендні операції, пов'язані із наданням у тимчасове користування машин, обладнання, виставкових, виробничих приміщень, товарів тривалого вжитку тощо, вийшли на міжнародний рівень у 70-х роках XX століття.

Об'єктом міжнародної оренди може бути будь-яке майно, що не є забороненим до вільного обігу та не знищується в результаті його експлуатації. Звичайно виділяють дві великі групи об'єктів міжнародної оренди:

¦ рухоме майно, зокрема, виробниче обладнання

¦ нерухоме майно, зокрема, об'єкти виробничої інфраструктури

За терміном оренди розрізняють такі її види:

рентінг - короткотермінова оренда - тривалістю до трьох місяців; об'єктами рентінгу найчастіше є транспортні засоби, туристичні та інші товари короткотермінового користування;

¦ хайринг - середньотермінова оренда - тривалістю понад один рік; об'єктами хайрингу зазвичай є транспортні засоби, будівельна техніка, сільськогосподарські машини тощо;

¦ лізинг - довготермінова оренда - тривалістю більше одного року; об'єктами лізингу є виробниче обладнання, нерухоме майно тощо [16].