Аналіз структури кредитного портфеля за галузевою ознакою

Галузь	Базисний період		Звітний період		Відхилення абсолютне
	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %
1. Промисловість	12 032	8,9	11 200	9,1	–832	+0,2
2. Сільське господарство	2974	2,2	6200	5,1	+3226	+2,9
3. Будівництво	20 954	15,5	17 000	13,9	–3954	–1,6
4. Торгівля	98 283	72,7	58 280	47,5	–40 003	–25,2
5. Транспорт	—	—	30 000	24,4	+30 000	+24,4
6. Споживчі позики	946	0,7	60	0,05	–886	–0,65
Усього	13 519	100	122 740	100	12 450	—

Проте порівняно з попереднім періодом диверсифікація кредитних вкладень дещо поліпшилась. З’явилися вкладення в транспортну галузь (24,4 %), збільшилася частка кредитних вкладень у сільське господарство та промисловість.

Отже, незважаючи на відносне поліпшення галузевої структури кредитного портфеля банку, все ж слід з метою зниження ризику продовжувати політику подальшого збільшення кредитних вкладень у промисловість, будівництво, сільське господарство, споживчі позики і зменшувати кредитування інших, не основних галузей народного господарства, де розташована головна зона кредитного ризику банку. Останньому слід розробити обґрунтовані ліміти кредитування різних галузей народного господарства.

За строком використання позики поділяються на:

• строкові;

• безстрокові (до запитання).

Строкові — це позики надані на визначений у договорі термін. У свою чергу вони бувають короткострокові (терміном до одного року), середньострокові (терміном від одного до трьох років), довгострокові (терміном понад три роки). Строк кредиту, а також проценти за користування ним (якщо інше не передбачено умовами кре­дитного договору) визначаються з моменту отримання (зарахування на рахунок позичальника або сплати платіжних документів з позикового рахунку позичальника) до повного погашення кредиту та процентів за користування ним. Короткострокові кредити можуть надаватися банком у разі тимчасових фінансових труднощів, що виника­ють у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не забезпечених надходженнями коштів у відповідному періоді. Аналізуючи структуру короткострокових кредитів, потрібно виділяти такі групи кредитів:

• до 1 місяця;

• від 1 до 3 місяців;

• від 3 до 6 місяців;

• від 6 місяців до 1 року.

Середньострокові кредити можуть надаватися на оплату обладнання, поточні витрати, на фінансування капітальних вкладень. У свою чергу, вони поділяються на:

— кредити зі строком від 1 до 2 років;

— кредити зі строком використання понад 2 роки.

Довгострокові кредити можуть надаватися для формування основних фондів, об’єктом кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію та інше, і видаються строком понад три роки.

Слід відзначити, що у плані рахунків банку є лише рахунки для короткострокових та довгострокових кредитів, а середньострокові відносять до групи довгострокових кредитів.

Кредити до запитання (безстрокові) — це кредити, які видаються на невизначений термін і які на вимогу кредитодавця мають бути погашені у визначений ним час. Якщо кредитодавець не вимагає повернення, то кредит погашається позичальником у строк, визначений самостійно.

За фінансовою дисципліною позичальника виділяють такі групи кредитів:

• стандартні;

• пролонговані;

• прострочені;

• безнадійні.

Стандартні — це кредити, за якими проценти та сума основного боргу сплачуються вчасно, без прострочки платежу.

Пролонговані, або відстрочені, кредити — це кредити стосовно яких на основі клопотання позичальника строки погашення були перенесені на більш пізній термін.

Прострочені кредити — це кредити, щодо яких строк погашення, установлений кредитним договором, минув, а позикові кошти не повернені позичальником.

При аналізі кредитного портфеля в розрізі строків використання необхідно особливу увагу звернути на питому вагу прострочених та пролонгованих позик. Розглянемо структуру кредитів, що склалася за строками використання (табл. 5.13).

Таблиця 5.13

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗА СТРОКАМИ ВИКОРИСТАННЯ

Термін використання	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	сума, тис. грн	структура,  %	сума, тис. грн	структура,  %	сума, тис. грн	структура,  %
1. Короткострокові, всього	101 933	75,4	92 000	74,9	– 9933	– 0,5
У тому числі до 1 місяця	16 764	12,4	7000	5,7	– 9764	– 6,7
від 1 до 3 місяців	52 318	38,7	40 000	32,6	– 12318	– 6,1
від 3 до 6 місяців	25 686	19,0	35 000	28,5	+ 9314	+ 9,5
від 6 до 12 місяців	7165	5,3	10 000	8,1	+ 2835	+ 2,8
2. Довгострокові, всього	18 350	13,6	17 060	13,9	–1290	+0,3
У тому числі: від 1 до 2 років	18 350	13,6	17 060	13,9	–1290	+0,3
понад 2 роки	—	—	—	—	—	—
3. Безстрокові	—	—	—	—	—	—
4. Пролонговані	5680	4,2	4200	3,4	–1480	–0,8
5. Прострочені	9190	6,8	9480	7,7	+290	+0,9
Разом	13 519	100	122 740	100	–12 450	—

Наведений приклад свідчить, що за аналізований період структура кредитів за строками використання майже не змінилася. Питома вага короткострокових позик у звітному періоді становила 74,9 %. У попередньому періоді вона дорівнювала 75,4 %. Довгострокові кредити були надані згідно з державною цільовою програмою конверсії на переозброєння виробництва та на споживчі цілі фізичним особам. Причому порушення строків погашення спостерігалося не за довгостроковими кредитами, а за короткостроковими. Частка пролонгованих та прострочених креди­тів майже не змінилась і в аналізованому періоді становила — 11,1 %. Дещо збільшилася питома вага прострочених кредитів (на 0,9 процентного пункту).

У структурі короткострокових кредитів найбільша частка кредитів терміном використання від одного до трьох місяців (32,6 %) та від трьох до шести місяців (28,5 %), така ж тенденція спостерігалась і в попередньому періоді. Але там короткострокових кредитів з терміном використання до 1 місяця видавалося вдвічі більше.

Така структура кредитного портфеля з огляду на строк використання цілком закономірна. Як зазначалося, банк здебільшого видає кредити, спрямовані на торговельно-посередницькі цілі, які не потребують ресурсів на великий термін. Більш обережна політика банку стосовно довгострокових кредитів як найбільш ризикованих цілком виправдана. Хоча в даному разі проблеми повернення кредитів мали місце не з довгостроковими кредитами, а, навпаки, з короткостроковими, що пояснюєть­ся недостатньою роботою банку щодо оцінювання кредитоспроможності позичальників.

Залежно від виду позичальника (за формами власності) кредити можна поділити на такі групи:

• кредити юридичним особам державної форми власності;

• кредити юридичним особам змішаної форми власності (акціонерні товариства та інші з державною участю);

• юридичним особам з недержавною формою власності.

У тому числі:

• акціонерним товариствам;

• приватним підприємствам;

• кооперативним підприємствам;

• спільним підприємствам тощо;

• фізичним особам;

• міжбанківські кредити.

Аналізуючи кредитний портфель з цього погляду, особливу увагу приділяють питомій вазі міжбанківських кредитів у загальному обсязі. При цьому зростання даного коефіцієнта вважається позитивним явищем, оскільки означає зменшення ризику, але, як правило, міжбанківські кредити є менш прибутковими.

Таблиця 5.14

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗА ВИДАМИ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ

Види позичальників	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %	сума, тис. грн	структура, %
1. Юридичні особи державної форми власності	17 900	13,2	24 000	19,6	+6100	+6,4
2. Юридичні особи змішаної форми власності (з державною часткою)	18 950	14,0	34 200	27,9	+15 250	+13,9
3. Юридичні особи недержавної форми власності	98 181	72,7	64 480	52,5	–33 701	–20,2
У тому числі:
акціонерні товариства	79 300	58,7	55 000	44,8	–24 300	–13,9
спільні підприємства	5051	3,7	3280	2,7	–1771	–1
приватні підприємства	9030	6,7	6200	5,0	–2830	–1,7
кооперативні підприємства	4800	3,6	—	—	–4800	–3,6
інші	—	—	—	—	—	—
4. Фізичні особи	159	0,1	60	– 99	0,05	–0,05
5. Міжбанківські кредити	—	—	—	—	—	—
Разом	135 190	100	122 740	100	–12 450	—

Як свідчать дані табл. 5.14 міжбанківські кредити в аналізованому періоді не надавалися. Найбільшою є частка кредитів виданих недержавним юридичним особам — 52,5 % (у попередньому періоді — 72,7 %). Серед них найбільше видавалося кредитів акціонерним товариствам (відповідно 44,85 % у звітному періоді, та 58,7 % — у базисному). Зросла частка кредитів, виданих юридич­ним особам державної форми власності, з 13,2 до 19,6 % у звітному періоді, та частка кредитів, виданих юридичним особам змішаної форми власності з державною часткою з 14 % у базисному періоді до 27,9 % у звітному. Це пояснюється цілеспрямованою роботою щодо підтримання державних підприємств.

Питома вага кредитів іншим позичальникам незначна. Кредити фізичним особам посідають незначне місце в структурі кредитного портфеля і мають тенденцію до зниження.

Одним із заходів контролю за кредитним ризиком є забезпечення кредитів. Забезпечення — це запасний метод отримання невиплаченого боргу (основної суми та процентів) у разі неплатоспроможності позичальника.

Залежно від наявності і характеру забезпечення виділяють:

• забезпечені (ломбардні) позики;

• незабезпечені (бланкові) позики.

Основна частина банківських кредитів видається під забезпечення, що є одним з принципів банківського кредитування.

Формами забезпечення зобов’язань щодо повернення кредиту можуть бути: застава майна позичальника; гарантія або поручи- тельство; договір страхування кредитів; товарні документи; цінні папери; поліси страхування життя; передання на користь банку контрактів; вимог та рахунків позичальників третій особі; дорогоцінні метали тощо.

Аналізуючи структуру кредитного портфеля в цьому напрямі, особливу увагу треба звернути на питому вагу незабезпечених позик у загальних позиках.

Таблиця 5.15

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Характер забезпечення	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1. Забезпечені (лом- бардні) позики	126 990	94,0	115 740	94,3	–11 250	+0,3
2. Незабезпечені (бланкові) позики	8200	6,0	7000	5,7	–1200	–0,3
Усього	135 190	100	122 740	100	–12 450	—

З табл. 5.15 видно, що в аналізованому періоді питома вага незабезпечених кредитів була незначною — 5,7 %. На такому самому рівні вона була й у попередньому періоді. Незважаючи на певний ризик неповернення бланкового кредиту, як показують дані аналізу, до безнадійних та збиткових кредитів були віднесені саме найбільш забезпечені кредити, а бланкові погашалися своєчасно та в повному обсязі.

Аналіз можна продовжувати в напрямі більш глибокого ви­вчення структури за видами забезпечення (застава майна позичальника, гарантія або поручительство, договір страхування тощо).

Таблиця 5.16

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗА ВИДАМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Вид забезпечення	2001 р.		2002 р.		Відхилення
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1. Застава	105 590	78,1	88 740	72,3	–16 850	–5,8
У тому числі
нерухомість	25 800	19,1	13 720	11,2	–12 080	–7,9
товарно-матері­альні цінності	51 590	19,1	45 000	36,7	–6590	–1,5
транспортні засоби	28 200	20,9	30 020	24,5	+1820	+3,6
2. Гарантія	6000	4,4	17 000	13,9	+11 000	+9,5
3. Страховий поліс	15 400	11,4	10 000	8,1	–5400	–3,3
4. Без забезпечення	8200	6,1	7000	5,7	–1200	–0,4
Разом	135 190	100	122 740	100	–12 450	

Так, з даних табл. 5.16 видно, що найбільш поширеним видом забезпечення кредитів є застава товарно-матеріальних цінностей. У ба­зисному періоді їх частка становила 38,2 %, а у звітному — 36,7 %. Високою є частка таких видів забезпечення, як нерухомість (19,1 %) та застава транспортних засобів (20,9 %). Приблизно така сама тенденція була й у звітному періоді. Частка кредитів без забезпечення була незначною (6,1 % у базисному періоді та 5,7 %  — у звітному) і надавалися клієнтам даного банку на виплату заробітної плати.

Аналіз структури кредитного портфеля можна продовжувати за іншими класифікаційними ознаками (за методами надання позик, способами їх погашення, за цілями кредитування тощо).

Після вивчення структури кредитних вкладень їх слід проаналізувати з якісної; а саме: з погляду ступеня кредитного ризику, рівня забезпеченості кредитів та ефективності кредитної діяльності в цілому.