3. Монархічна республіка.

Вона відрізняється від традиційної республіки, в першу чергу незмінністю глави держави – президента. Такі республіки функціонують в умовах однопартійної системи, а їх конституції передбачають довічність президентів. Таким чином, такі республіки поєднують в собі ознаки: монархічної форми правління (безстроковість перебування глави держави президента на цій посаді) та республіканської форми державного правління ( наявність посади глави держави – президента).

4. Правління політичної організації

В таких державах вища влада зосереджується в руках однієї правлячої політичної організації, наприклад Західноафриканська держава Буркуна-Фасо зосередила всю повноту влади в руках Народного фронту. Глава такої політичної організації став главою держави і одночасно став главою уряду. Таким чином, в таких країнах структура правлячої організації збігається з структурою правлячого апарату.

5. Правління колегіального органу

Утворюється як правило військовим керівництвом шляхом військового перевороту. Керівник військового органу зазвичай стає главою держави таким шляхом утворювались, такі держави як Нігерія (там існує колегіальний орган - вища військова рада), Гвінеї ( там існує колегіальний орган - військовий комітет національно відродження).

6. Правління політичного лідера

В таких країнах, окрім інституту президента взагалі відсутні інші органи влади тому вся влада в таких країнах зосереджена на одній посаді президента. ( Республіка Чад)

7. Джамахірія

Така форма державного правління в якій офіційно скасовується уряд, парламент, політичні партії, тобто в таких державах влада зосереджується в руках первинних народних зборів, які об’єднують в собі все доросле населення за територіальним принципом. Такі народні збори наділяються законодавчими виконавчими і судовими повноваженнями. (Лівія)

В сучасному світі можливо виокремити такі не типові форми державного устрою:

Зазвичай до форми державного устрою ми відносимо такий поділ, за яким розподіляємо держави на прості (унітарні) та складні (федерація, конфедерація та імперія). Разом з тим в сучасному світі достатньо часто існують державо-подібні утворення, що надають змогу утворити так звані не типові за форму державного устрою держави. Досить часто до таких нетипових форм державного устрою відносять такі об’єднання держав:

1. Співдружність, це така особлива форма державного устрою де об’єднуються держави з повним збереженням свого суверенітету, за якимось певними однаковими переконаннями (культурними, історичними ТОЩО). Закріплюється в міжнародному договорі. Об’єднання не представляє собою державу або державного угрупування (СНД, Співдружність націй, Британська співдружність)

СНД (Співдружність незалежних держав, утворена в 1991 p.) — це об'єднання незалежних держав, що мають на меті зберегти історичну спільність народів і сформовані між ними зв'язки шляхом координації політики, рівноправного і взаємовигідного співробітництва. СНД заснована трьома державами — Бєларуссю, Росією, Україною. Згодом до них приєдналися дев'ять країн — Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Мол­дова, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан.

2. Співтовариство. Об’єднання держав переважно за економічно вигідними цілями, наприклад для створення власної міждержавної зони вільної торгівлі. Також співтовариства існують для забезпечення миру між населенням, об’єднання військових сил для захисту. Приклади: Економічне співтовариство країн Західної Африки; Східноафриканське співтовариство; Співтовариство розвитку Півдня Африки.

3. Унія – така форма державного устрою, що передбачає об’єднання держав, які об’єднані чи відносяться до федерацій, конфедерацій та об’єднання монархічних держав у формі особистої чи реальної унії.

Особиста унія виникає при ненавмисному об’єднанні незалежних держав в результаті різноманітних порядків вступу глав держави у престолу-наслідування. Такі особисті унії можуть тривати до тих пір поки ці правомочності зосередженні чи персоніфіковані в руках однієї особи, о політична влада, що існує в межах особистої унії розповсюджується на всіх держав учасниць цієї унії чи цього союзу.

Реальна унія – це така угода між двома державами в результаті якої обирається спільний монарх, проте всі держави учасниці реальної унії залишаються та зберігають власну незалежність, а отже мають власний суверенітет і не мають, спільної території

4. Протекторат, що передбачає таке об’єднання держав на підставі міжнародного договору в межах якого одна держава добровільно бере на себе обов’язок, так званої протекції над іншою державою, яка порівняно з державою, що надає протекцію, має більш слабкий економічний, політичний та культурний статус.

Таким чином, держава, що надає протекцію залишає за собою права представництва інтересів іншої держави у зовнішніх відносинах, надає економічну допомогу на безоплатні основі, а також має право чи може забезпечувати воєнний захист такої держави.

В сучасному світі можливо виокремити такі не типові форми державно-політичного режиму:

В сучасному світі відбувається поєднання 2-різновидів політичного режиму авторитарного та демократичного. У зв’язку з цим утворюються так звані, гібридні політичні режими серед яких:

1. Диктократія, що передбачає захист інтересів політичної меншини не приділяючи при цьому, інтересам політичної більшості. В такому випадку цей політичний режим віддає перевагу тим соціальний групам, які мають значні політичні ресурси, але не мають підтримки більшості серед населення.

2. Демократура- це політичний режим можливість захисту інтересів, що підтримується більшості населення, а не окремих політично соціальних груп, а отже отримує підтримку від більшості населення і ця більшість користується значними політичними ресурсами.