Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MPP_Avtoservis.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
02.09.2019
Размер:
528 Кб
Скачать
☆

6. Формування механізмів управління групами працівників в організації

Таблиця 15

Особливості формальних груп працівників

Характеристика груп працівників

Види формальних груп

Група керівників

Комітет з модернізації рухомого складу

Цільова група

Цільова група*

Склад

Директор, заст. директора і лінійні керівники

Заступник директора з ремонту, інші заступники

Заступник директора з ремонту, відділ ремонту

Водії

Ремонтна служба

Характеристика зв’язків

Визначається старшинством в посаді

Визначається досвідом та інформованістю

Принципи колективної праці

Визначається професійною підготовкою і досвідом

Мотиви виникнення

З метою координації діяльності підрозділів, служб, окремих працівників для кращої реалізації цілей і отримання прибутку.

З метою розв’язання проблем в певному напрямку діяльності МП.

Для задоволення почуття причетності, самовиразу

Управління ремонтом рухомого складу

Заходи з підвищення ефективності

На зборах забезпечується вільний обмін інформацією між людьми з різними позиціями і ідеями, швидкість прийняття та виконання рішень

Групова однодумність, забезпеченість групи інформацією, формування витрат,

Пов’язаних із функціонуванням груп

Згуртованість членів групи,

відносини з замовниками і методи розподілу заробітків

Професійна підготовка,

бажання досягнути цілі та забезпечити прибутковість

* - раціональні формальна група.

Таблиця 16

Особливості неформальних груп працівників

Характеристика груп працівників

Види неформальних груп

Любителі пива

Любителі футболу

Любителі рибалки

Шахісти

Автомобілісти *

Склад

1)Директор і його заступники;

Всі відділи

Бухгалтерія

Транспортний відділ

Всі працівники

Характеристика зв’язків

Неформальні

Неформальні

Неформальні

Неформальні

Неформальні

Мотиви виникнення

За спільними інтересами

За спільними інтересами

За спільними інтересами

За спільними інтересами

За спільними інтересами

Заходи з підвищення ефективності

Встановлення кіоску пива після роботи

Купівля квитків на матчі

Спільні поїздки

Проведення турніру

Різні змагання

* - раціональні неформальна група.

7. Розробка пропозицій з удосконалення керівництва

Таблиця 17

Характеристика і обґрунтування застосування підходів до ефективного керівництва

Підходи до ефективного керівництва

Загальна характеристики

Директор

Заступник з ремонту

- примусу

Базується на забезпеченні впливу на працівників через примус, їхній страх втратити роботу, повагу захищеність. Використовує різноманітні санкції (адміністративні, дисциплінарні, матеріальні тощо).

+

-

- винагороди

Базується на формуванні керівником необхідної поведінки підлеглих на засадах застосування системи матеріального та морального стимулювання

+

-

- законна

Базується на традиціях, що склались в органі­зації у сфері взаємно підпорядкування між керівником та підлеглими.

-

+

- еталонна

Базується на харизмі керівника, тобто силі його особистих якостей, рис, здібностей, що здатні викликати ініціативу у підлеглих.

-

-

- експертна

Базується на володінні керівником спеціальними знаннями, які можуть задовольнити потреби виконавців.

-

-

- дисциплінарна

Базується на поведінці підлеглих, яка відображає дотримання установлених стандартів, критеріїв. інструкцій, методик, наказів, розпоряджень тощо. При цьому важливу роль відіграє якість законодавчої, нормативної, адміністративної, інструктивної та ін. бази.

+

+

- інформаційна

Базується на використанні широкого спектру інформації, якою володіє тільки менеджер. Ефективність використання цієї влади залежить від якості, достовірності та повноти інформації. Важливу роль при цьому відіграє система комунікацій та обробки інформації.

+

+

- на засадах систем Р.Лайкерта

Запропоновано 4 системи керівництва, які базуються на оцінці поведінки керівника: експлуататорсько-авторитарна, добро­зичливо-авторитарна, консультативно-демократична, на засадах участі працівники.

+

+

• через структуу та увагу до підлеглих

Передбачає звернення уваги не лише на ро­боту, але й на підлеглих, та формування такої поведінки керівника, яка враховує особливості внутрішньої організації та взаємодії груп підприємства.

+

+

-на засадах управлінсь­кої ґратки Р.Блейка і Дх.Моутона

Виділено 5 стилів керівництва у залежності від різноманітного поєднання керівником врахування інтересів виробництва та людей: збіднене управління, влада-підпорядкування, організаційне управління, управління на засадах приміського клубу, групове управління.

+

+

- на засадах ситуаційної моделі Ф. Фідлера

Виділено сім стилів керівництва, які керівнику доцільно застосову­вати у конкретних ситуаціях, шо формуються під впливом таких Чинників: взаємовідносини між керівником і підлеглими, структу­рованість завдання та посадові повноваження керівника.

-

-

"шлях-ціль" Т. Мітчела і Р.Хауса

Базується на спрямуванні керівником підлеглих на досягнення цілей через вплив на шляхи їх досягненyz: роз'яснення підлеглому завдань, підтримка дій підлеглих, наставництво тощо. При цьому виділено 4 стилі керівництва: стиль підтримки, інструментальний, партисипативний, орієнтований на досягнення успіху.

-

-

на засадах врахування жит. циклу П-Херсі та К.Бланшара

Виділено чотири стилі керівництва (вказівка, передавання, участь підлеглих у прийнятті рішень, делегування), вибір якого керівни­ком залежить від "зрілості" виконавців.

+

+

- на засадах при­йнятті рішень В. Врума та Ф. Йєттона

Концентрує увагу на виборі керівником конкретного стилю керів­ництва (автократичних стилів, консультативних, повної участі) залежно від конкретної ситуації, яка характеризується параметрами якості рішень та факторів, шо обмежують згоду підлеглих.

+

-

- узгоджене керівництво

Базується на узгодженні між керівником та підлеглим власних потреб: завдань, затрачених зусиль та мотивування.

+

-

- трансфор­маційне керів­ництво

Базується на створенні умов для творчого та самостійного вико­нання завдань підлеглими, фактично відмовляючись від здійснення прямого керівництва. Значну роль при цьому відіграють харизма керівника, персоналізація уваги, стимулювання інтелекту.

-

+

керівництво на засадах попарннх вертикальнвх зв'язків Гріна

Базується на придушенні, oо сприйнятті керівником підлеглого впливає на поведінку керівника, відповідно зумовлюючи поведінку підлеглого. Відповідно до цього керівник може змінювати власний стиль керівництва відповідно до очікувань та потреб підлеглих.

+

-

+ - притаманні - - не притаманні

Таблиця 18

Результати оцінювання професійних якостей керівників

Фактори, які відображають

Професійні якості керівників.

Директор

Заступник з ремонту

Заступник з ЗЕД

Головний бухгалтер

1)Рішучість

3

3

3

2

2)Твердість

3

2

3

3

3)Принциповість

3

2

2

3

4)Організаторські здібності

3

3

3

3

5)Врівноваженість

2

2

2

2

6)Дисциплінованість

3

3

3

3

7)Професійна підготовка

3

3

3

3

8)Досвід роботи

3

2

2

3

9)Комунікабельність

2

2

2

2

10)Авторитет

3

3

3

3

11)Віковий ценз

2

2

2

2

12)Гнучкість

1

2

2

1

13)Компетентність

3

2

2

3

14)Новаторство

1

1

1

1

Всього:

35

32

33

34

“0” - риса відсутня;

“1” – риса майже не характерна (розвинена слабо);

“2” – риса характерна (розвинена достатньо);

“3” – виявляється деколи;

“4” - риса розвинена;

“5” - повністю відповідає(розвинена сильно) .

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]