- •Анна Фрейд
- •Генезис захисних механізмів
- •Характеристика основних механізмів захисту (дитячих)
- •Мелані Кляйн
- •Травма народження
- •Ф Репрезентація я Репрезентація обєкта Ре Досвід задоволення формує уявлення про хорошу грудь Материнська грудь. Погана (переслідуюча) грудь рустрація тілесних потреб
- •Хайнц Кохут
- •Альберт Бандура
- •Джорж Келі
- •Джуліан Роттер
- •Трансперсональна психологія
- •Кен Вілбер
- •Станіслав Гроф
Хайнц Кохут
Аналіз самості.
Селф-психологія, сформування на основі роботи з пацієнтами, які скаржились на внутрішню дезінтеграцію і боротьбу з внутрішньою пусткою. Висновок Кохута – страждають від недостатнього розвитку Я(Селф).
Я (Селф) – основа почуття реальності, стержень почуття сенсу життя.
концепція нормального нарцисизму: кожне немовля повинне пройти фазу нормального нарцисизму, коли воно стає центром всесвіту.
Нарцистичні процеси:
віддзеркалення – дитина бачить своє відображення в захоплених очах матері («ти бачиш мене чудовим – отже я чудовий»)
ідеалізація – якості Я проектуються на батьків («я бачу тебе чудовим і знаходжусь поряд, значить я існую і також чудовий»)
Селф-об'єкти – особи, стосовно яких здійснюються нарцистичні процеси.
На основі інтерналізіції селф-обєктів формується біполярне Я:
полюс устремлінь – на основі віддзеркалення
полюс ідеалів – на основі ідеалізації
Проблеми у віддзеркаленні та ідеалізації спричиняють нарцистичні розлади
людина винувата – людина трагічна
Психотерапевтичний підхід – 3 типи перенесення з нарцистичними клієнтами
дзеркальне – терапевт зачарований, ощасливлений клієнтом.
ідеалізуюче перенесення – достойний захоплення терапевт.
близнюковий – «ми обоє ідентичні особистості, які йдуть по життю разом»
! відмовитись від інтерпретації перенесення, зосередитись на глибокому емпатичному розумінні. Терапевт має виконувати роль селф-об'єкта.
Альберт Бандура
1925
«Соціальне научіння і розвиток особистості
«Принципи модифікації поведінки»
«Теорія соціального научіння»
Критикує психодинамічну теорію за те, що про внутрішні детермінанти вона робить висновок з поведінки людини. Також немає пояснення для варіації частоти та інтенсивності поведінки.
З іншого боку: радикальний біхевіоризм відкидає детермінанти поведінки, які зумовлені внутрішніми когнітивними процесами.
Особистість не є ані автономною системою, ані механічним передатчиком. Причини поведінки потрібно розглядати в рамках взаємодії пізнавальної сфери, середовища і поведінки.
Модель реципрокного детермінізму
Поведінка
Середовище
Особистісні фактори
Научіння не обов’язково має підкріплюватись. Научіння через спостереження.
Основні процеси лічіння через спостереження:
Процеси уваги
|
Процеси збереження |
Моторно-репродуктивні |
Мотиваційні процеси |
Стежить за поведінкою моделі і точно сприймає цю поведінку. за принципом схожості із собою функціональна цінність моделей поведінки. Людина вибирає або ігнорує модель у зв’язку з тим, чи отримала ця модель поведінки підкріплення. Коли спостереження за моделлю перетворюється на винагороду, збільшується ймовірність уваги до моделі. |
Запам'ятовує поведінку моделі. 2 репрезентативні системи, завдяки яким модель зберігається в пам'яті.
|
Переведення інформації з пам'яті у відповідні дії за наявності позитивного підкріплення. |
Підкріплення визначає те, чи буде людина переводити закріплене в поведінку. Інтенсивність (наскільки це треба робити) |
Підкріплення научіння через спостереження:
зовнішнє (класичний біхевіоральний зовнішній стимул)
Функції зовнішнього підкріплення:
підтвердження чи спростування гіпотезу про те, що поведінка є правильною.
активуюча. регуляція поведінки через наявність передбачуваних наслідків.
опосередковане. Спостерігач бачить дії моделі та результат який він усвідомлює як наслідок певних дій
самопідкріплення – процес, суть якого полягає в тому, що люди винагороджують себе тими заохоченнями, які вони можуть контролювати, коли досягають встановлених ними самими норм поведінки.
3 компоненти саморегуляції:
самоспостереження
самооцінка (здійснюється переважно відповідно до внутрішніх критеріїв)
само покарання чи само заохочення
самоефективність. научіння агресивної поведінки. Хьел, Зиглер. Теории личности.
