- •15. Оон та мирне вирішення спорів і конфліктів.
- •16. Миротворча діяльність оон та загальна харак-ка її основних видів.
- •17. Примусові заходи згідно Глави 7 статуту оон: пр. Підгрунтя, осн принципи застосування на практиці, приклади операцій.
- •18. Миротворчі операції оон: правове підгрунтя, осн принципи практичного здійснення, еволюція миротворчості та приклади операцій.
- •19. Сучасні актуальні аспекти проблеми створення збройних сил оон.
- •20. Поліцейський вимір миротворчої діяльності оон.
- •21. Співпраця оон з регіональними мо у сфері забезпечення миру і безпеки.
21. Співпраця оон з регіональними мо у сфері забезпечення миру і безпеки.
Важливі аспекти співробітництва: звернення до регіональних органів відноситься до засобів мирного вирішення спорів, регіональні органи відіграють важливу роль у сфері превентивної дипломатії та зміцнення регіонального та міжнар співробітництва, діяльність таких регіональних органів повинна бути сумісною з цілями і принципами оон.
Форми співробітництва:
-обмін інформацією і проведення консультацій на всіх рівнях,
-участь у роботі органів оон згідно з встановленими процедурами і практиками,
-надання персоналу, иатеріальної та іншої допомоги.
Таке співробітництво здійснюється відповідно із існуючими мандатами, сфері її поширення та складу, а форми здійснення співробітництва повинні бути адекватними кожній конкретній ситуації.
Регіональні органи повинні розглянути можливість розробки механізмів раннього виявлення, недопущення та мирного врегулювання конфліктів у тісній координації з превентивними зусиллями оон, а також розглянути можливість більш тісної співпраці у сферах превентивної дипломанії, миротворчості, і миробудівництва, та підтримки миру.Розглянути можливість створення і навчання груп воєнних і цивільних наглядаців, місій по встановленню фактів, і контингентів сил по підтримці миру для використання їх під керівництвом оон.
Статут ООН допускає можливість створення міжнародних регіональних організацій колективної безпеки народного миру і безпеки на регіональній основі. При цьому неодмінно повинні виконуватися наступні умови: дії на регіональній основі повинні бути сумісні з цілями і принципами ООН, стосуватися тільки місцевих суперечок і не виходити за межі цього району; ніякі примусові дії не повинні вживатися без повноважень від Ради Безпеки ООН; всі місцеві суперечки, що виникають між державами будь-якого регіону, повинні вирішуватися тільки мирними засобами; Рада Безпеки повинна бути завжди поінформований про заходи, вжиті або намічаються в рамках регіональних угод для підтримання міжнародного миру та безпеки; будь-які дії на регіональній основі не повинні суперечити дій у рамках універсальної системи міжнародної безпеки ООН. Примусові дії з використанням збройної сили в регіоні можуть мати місце тільки для відображення вже вчиненого нападу в порядку здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону за ст. 51 Статуту ООН з негайним повідомленням про це Раду Безпеки ООН. Все це говорить про те, що будь-яка регіональна система колективної безпеки може бути і є складовою частиною універсальної системи міжнародної безпеки. Регіональними організаціями колективної безпеки на Європейському континенті є: Організація Північноатлантичного договору (НАТО) з 1949 р. Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) з 1995 р. З 1955 по 1991 рр.. діяла Організація Варшавського Договору (ОВД), яка в 1956 р. в Угорщині і в 1968 р. Чехословаччини здійснила збройне втручання в їхні внутрішні справи, що призвели до людських жертв.
