Наслідки монополізму включають як негативні, так і позитивні.

Негативні – це завищена ціна продукції монополіста, низька якість цієї продукції, нераціональне використання суспільних ресурсів, відсутність необхідності здійснення та впровадження результатів науково-технічних розробок.

Як показує практика, монополіст зазвичай функціонує досить неефективно, оскільки йому немає з ким змагатись. Але так не може продовжуватись завжди, якщо монополіст не буде вдосконалювати продукцію та зменшувати ціну, на неї, з часом, прийде інша фірма, яка відбере в нього інших споживачів. Для вирішення цієї проблеми, монополістами необхідно знайти інший стимул для розвитку своєї компанії. В якості такого стимулу власники та керівництво монополістів часто влаштовують внутрішньофірмову конкуренцію, тобто змагання між підрозділами чи окремими робітниками за найкращі результати в роботі, економію ресурсів, вдосконалення продукції чи технології її виготовлення, а переможців заохочують.

Позитивні наслідки монополізму:

1) ефект від масштабу виробництва – це зменшення собівартості одиниці товару при збільшенні обсягів виробництва продукції;

2) наявність достатньої кількості ресурсів для здійснення науково-технічних розробок і впровадження їх у виробництво;

3) можливість ефективно конкурувати на світовому ринку;

4) відсутність злочинної конкуренції;

5) мінімальні витрати на маркетингові комунікації.

Негативні наслідки переважають позитивні, тому держава запобігає створенню монополій, а також зловживанню монопольним становищем вже існуючих монополій.

У сучасній економіці олігополістичний ринок, найпоширені-ший. Він характеризується такими рисами:

на ринку діє незначна кількість великих фірм (формальновважається чотири великі фірми, що виготовляють більшеполовини всієї продукції, яка випускається). На даному рин-ку можуть бути присутні і дрібні фірми;

продукти можуть бути стандартизованими (цемент, газ іт.н.) і диференційованими (автомобілебудування);

фірми-олігополісти мають високий ступінь контролю надринком (над обсягами виробництва, цінами). Якщо оліго-поліст зменшить обсяг виробництва, то це призведе дозростання цін на ринку. Якщо ж декілька олігополістів поч-нуть проводити загальну політику, то їх влада на ринку на-близиться до монопольної. Окремий олігополіст, змінюю-чи ціни й обсяги виробництва, повинен враховуватиреакцію як споживачів, так і конкурентів. Олігополіст, зни-жуючи ціни, не впевнений у довгостроковому результаті.Якщо олігополіст підвищить ціни, конкуренти можуть зали-шити свої ціни незмінними. Як бачимо, роль маркетинго-вих стратегій цін на олігополістичному ринку досить вели-ка. Крім того, олігополісти ведуть боротьбу між собою запокупців шляхом поліпшення якості продукції, диференціаціїпродукції, реклами.

Роль цінових стратегій залежить від того, чи товар фірми єтоваром виробничо-технічного призначення чи споживчим. Наспоживчому ринку їх роль більш значуща. Споживчі товари, у своючергу, поділяються на товари тривалого і короткострокового ко-ристування. Свобода дії у сфері цін вища у фірм, що випускаютьспоживчі товари тривалого користування, і менша у фірм, зайня-тих випуском товарів першої необхідності. Свобода дії фірм угалузі цін вища коли покупці слабко інформовані про товар і ціни.

Корисним інструментом вибору фірмою тієї чи іншої ціновоїстратегії може бути показник прямої еластичності попиту заціною, що виступає мірою чутливості попиту покупців на змінуціни даного товару. Якщо характер попиту зовсім еластичний, топри зниженні ціни покупці підвищують, а при підвищенні ціни зни-жують обсяг закупівель на необмежену величину. Якщо характерпопиту є зовсім нееластичним, то обсяг закупівель зовсім незмінюється як при зниженні, так і при підвищенні ціни. При оди-ничній еластичності, якщо ціна знижується, попит зростає таки-ми самими темпами, як і падає ціна; якщо ж ціна зростає, попитзнижується тими ж темпами, що й зростає ціна. Якщо характерпопиту відносно еластичний, то при зниженні ціни покупці знач-но підвищують свої закупівлі (причому попит зростає більш ви-сокими темпами, ніж знижується ціна), при підвищенні ціни по-купці значно знижують свої закупівлі (причому попит знижуєтьсябільш високими темпами, ніж зростає ціна). Якщо характер по-питу відносно нееластичний, то при зниженні ціни темп збільшен-ня обсягу закупівель менший від темпу зниження ціни, а припідвищенні ціни темп зниження обсягу закупівель менший від тем-пу зростання ціни.

Еластичність попиту за ціною залежить від низки факторів. Чимбільше товарів-замінників, тим еластичніший попит. Еластичністьтим вища, чим вища частка витрат на даний товар у бюджетіспоживача. Еластичність нижча за все у тих товарів, які, з погля-ду даного покупця, є для нього необхідними. Еластичність попи-ту залежить від розмаїтості можливостей використання товару:чим вона більша, тим більш еластичний попит. На еластичністьпопиту впливає ступінь терміновості для даного споживача прид-бання даного товару. Якщо придбання цього товару не може бутивідкладено, з погляду даного покупця, то еластичність попиту нанього відносно нижча, ніж на товари, придбання яких може бутивідкладене на більш тривалий термін. Еластичність попиту зале-жить і від фактора часу: вона набагато вища в тривалому періоді,ніж у короткому.

Виторг продавця підвищується при зростанні цін у випадкунееластичного попиту і знижується при еластичному попиті. І,навпаки, виторг продавця зменшується при зниженні цін при не-еластичному попиті і підвищується при еластичному.