- •Лекція №8 Зрошення
- •1.1. Види зрошувальних меліорацій.
- •1.2. Вплив зрошення на зовнішнє середовище розвитку рослин.
- •1.3. Вплив зрошення на грунт.
- •1.4. Вплив зрошення на мікроклімат.
- •1.5. Вплив зрошення на рослини.
- •1.6. Якість зрошувальної води.
- •1.7. Водні властивості грунту.
- •1.8. Витрачання води на зрошення.
- •1.9. Режим зрошення.
- •1.10. Способи зрошення.
- •1.11. Спосіб поверхневого зрошення.
- •1.12. Дощування.
- •1.13. Консольні системи дощування.
- •1.14. Зрошувальна мережа при дощуванні.
- •1.15. Підгрунтове зрошення.
- •1.16. Крапельне зрошення.
- •1.17. Вологозарядкове зрошення.
- •1.18. Джерела води для зрошення.
- •1.19. Вибір розрахункового режиму джерела зрошення.
- •1.20. Забір води на зрошення із річок.
- •1.21. Основні види водозабору.
- •1.22. Використання вод місцевого стоку.
- •1.23. Використання підземних вод на зрошення.
- •1.24. Зрошувальна іригаційна система.
- •1.25. Конструкція зрошувальних систем.
- •1.26. Гідротехнічні споруди на зрошувальній мережі.
- •1.27. Зрошення з механічним підйомом води.
- •1.28. Водопідйомні обладнання.
- •1.29. Боротьба із засоленням і заболоченням зрошувальних земель.
- •1.30. Експлуатація зрошувальної системи.
1.7. Водні властивості грунту.
Грунт складається із зерен різного складу і розміру. Грунти поділяються на структурні, в яких окремі зерна, які утворюють грунт, об’єднані в особливі утворення у вигляді грудок, лусочок, горошинок тощо, і безструктурні, які складаються із щільної суміші не пов’язаних між собою зерен.
В будь-якому грунті є пори – простори заповнені повітрям або водою. В структурних грунтах є пори між окремими зернами і між структурними утвореннями, в безструктурних же вони є тільки між окремими зернами. Розміри окремих зерен грунтів, тобто їх механічний склад має велике значення для цілей зрошення, так як вони визначають водні властивості грунту. Чим дрібніші розміри зерен, тим більше об’єм пор в грунті.
По зростаючій величині зерен найбільш розповсюджені грунти розташовуються в такій послідовності: глини, важкі суглинки, супіски і піски. В такому ж порядку зменшується об’єм пор і площа поверхні зерен в одиниці об’єму грунту і збільшуються розміри пор.
Вода в грунті знаходиться у вигляді пароподібної, гігроскопічної, капілярної вологи і гравітаційної води. Пароподібна повітряна волога знаходиться в порах разом з повітрям. Гігроскопічна волога міцно пов’язана з грунтовими частинками. Капілярна волога заповнює волочні (капілярні) пори грунту і облягає тонкою плівкою у вигляді плівкової вологи, стінки грунтових, капілярних, пор і окремих зерен.
Гравітаційна або вільна вода заповнює ту частину грунтових пор, яка не зайнята гіроскопічною і капілярною вологою.
Джерелом живлення рослин є капілярна вода. Вона поглинається рослинами разом з розчиненими в ній мінералами – поживними солями. Для нормального росту рослин необхідно, щоб капілярна волога в грунті знаходилася в деякій певній кількості. При відомому мінімумі її вмісту в грунті вона сильніше утримується частинками останньої, чим притягується волосками коренів рослин, і вони починають в’янути. Такий стан вологості грунту тому і називають вологістю в’янення. Падіння вологості грунту нижче цієї межі призводить до загибелі рослин.
Максимальна капілярна вологість, при якій в капілярному стані утримується максимальна кількість вод, також не є сприятливою для життя рослин. В цьому випадку дрібні пари цілком і в значній частині великі пори заповнюються водою, яка витісняє грунтове повітря, порушує нормальний процес дихання в підземних частинах рослин і вони починають погано розвиватися. Крім того, недостача повітря шкідливо відображається на мікробіологічному житті грунту.
Пароподібна грунтова волога, яка поступаючи разом з повітрям в тіло рослини при її диханні, поживного значення не має і її кількості, яку поглинають рослини, дуже мало. Гігроскопічну вологу рослини не використовують для свого живлення, так як вона дуже міцно утримується частинками грунту. Наявність гравітаційної (грунтової) води недопустимо в шарі грунту, де знаходяться корені рослин, тому що в цьому випадку підземні органи рослини не можуть дихати, наступає заболочення, а при соленості води – засолення грунтів. В цьому випадку подальше використання грунтів для сільськогосподарських цілей можливе тільки після видалення гравітаційної води.
