- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
4. Теорія програмування та обчислень
9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
В теорії складності обчислень розглядаються обчислювальні задачі чи задачі розпізнавання (аналізу) і досліджуються питання складності розв’язку цих задач на відповідних обчислювальних пристроях. Основний інтерес представляє отримання оцінок складності задач по часу і по пам’яті. Відповідно при розгляді обчислень на машинах Тьюрінга вводяться поняття часової сигналізуючої і сигналізуючої по пам’яті.
Нехай A=(K ,Σ, A`, H, q0, q*)- машина Тьюрінга, що розпізнає мову L(A) , де L(A) Σ*. Вважається, що при довільному вхідному слові w є Σ* машина Тьюрінга A , розпочавши роботу в конфігурації q0w , зупиниться через скінченну кількість кроків (через tA(w) кроків) і при цьому вона використає lA(w) комірок робочої стрічки.
При цьому якщо вона зупиниться в кінцевому стані q* , то маємо, що w є Σ* , а в іншому випадку, маємо, що Σ ∉ w . Тепер визначимо для машини Тьюрінга A часову сигналізуючу TA(x) і сигналізуючи по пам’яті LA(x) .
Покладемо, що
TA(x)=max{tA(w)|wє Σ* , |w|<=x}
LA(x)=max{tA(w)|wє Σ* , |w|<=x}
Будемо говорити, що задача розпізнавання w є Σ* має верхню (часову) оцінку (в.о.) T(x) , якщо існує машина Тьюрінга A , що розпізнає мову L і TA(x) <= T(x)для всіх натуральних чисел x .
Будемо говорити, що задача розпізнавання w є Σ*має нижню (часову) оцінку (н.о.) T(x) , якщо доведено, що для довільної машини Тьюрінга A , що розпізнає мову L виконується співвідношення T (x) <= TA (x) для всіх натуральних чисел x .
Будемо говорити, що задача розпізнавання w є Σ* має оптимальну (часову) оцінку (о.о.) T(x) , якщо функція T(x) є одночасно н.о. і в.о. для цієї задачі.
Теорема про прискорення. Нехай деяка задача розв’язується на МТ A з часовою сигналізуючою TA (x), де TA (x) ≥ x2 . Нехай c - довільне натуральне число і c ≥ 2 . Тоді існує МТ B , яка розв’язує ту ж задачу з часовою сигналізуючою TB(x), де TB(x) <= 1/c TA(x) для майже всіх x .
Доведення. Ідея доведення полягає в укрупненні комірок.
Нижня квадратична оцінка тут важлива, бо на перебудову слова в алфавіті Σ потрібний квадратичний час, якщо Σ≥|2|.
Якщо ж вхідні і вихідні слова представлені в однобуквеному алфавіті, то в формулюванні теореми замість нижньої оцінки x2 можна взяти оцінку xlog x.
4. Теорія програмування та обчислень
10. Функції, елементарні за Кальмаром
Функція
f(х,у) отримується з функції
g(х,у) за допомогою операції
сумування, якщо для всіх х, у є N
маємо
.
Функція
f(х,у) отримується з функції
g(х,у) за допомогою операції
мультиплікації,
якщо для всіх х, у є N
маємо
.
Функція
f(x1,
..., xn)
елементарнa
(елементарнa
за Кальмаром), якщо вона може бути
отримана з функцій s,
I
,
+ та
за
допомогою скінченної кількості
застосувань операцій суперпозиції,
сумування і мультиплікації.
Наступні співвідношення встановлюють елементарність відомих функцій:
1) о(x) = х х;
2)
;
3) (х) = s(о(х));
4)
=
5) sg(x) = x (х 1);
6) nsg(x) = 1(х) х;
8) mod(х, у) = х (у х / у])
9)C(x, y)=[((x+y)2 + 3*x+y)/2];
10) x! =x∏i=1 i
11) xy=y∏ i=1 I21(x,i).
Нехай f(х) отримана за допомогою операції кускового завдання з функцій g1(x), ..., gn(x) та допоміжних функцій α1(x), ..., αn(x): f(х) = g1(x)nsg(α1(x))+...+gn(x)nsg(αn(x)).
Тоді f(х) – елементарна функція, якщо функції gi(x), αi(x), де 1 i n, елементарні.
Нехай
f(х) = μyα(x)(g(х,
у)=0) отримана за допомогою операції
обмеженої мінімізації. Тоді функцію
f(х) можна задати у вигляді f(х)=h(х,α(x)),
де
.
Звідси f(х) елементарна функція, якщо функції g(х,у) та α(x) елементарні.
Кажуть, що функція f(х,у) отримується за допомогою операції обмеженої рекурсії з функцій g(х), h(х, у, z) та φ(х, у), якщо:
функція f(х, у) задається схемою примітивної рекурсії f(х, 0) = g(х), f(х, у) = h(х, у 1), f(х, у 1)),
для всіх х, уєN маємо f(х, у)φ (х, у).
Теорема. Нехай функція f(х, у) отримана за допомогою операції обмеженої рекурсії з функцій g(х), h(х, у, z) та φ(х, у), причому функції g(х), h(х,у,z) та φ(х,у) – елементарні. Тоді f(х, у) також елементарна.
Визначимо
операцію обмеженої рекурсії в загальному
випадку. Нагадаємо, що
є скороченим позначенням послідовності
x1, ..., xn
Скажемо,
що функція f(
,
у) отримана за допомогою операції
обмеженої рекурсії з функцій g(
),
h(
,
у, z) та φ(
,
у), якщо вона задана схемою примітивної
рекурсії
f( , 0) = g( ), f( , у) = h( ,у 1), f( ,у 1)),
причому для всіх єNn та уєN маємо f( , у) φ( , у).
Має місце природне узагальнення теореми 9.1.1.
Теорема. Нехай функція f( , у) отримана за допомогою операції обмеженої рекурсії з елементарних функцій g( ), h( , у, z) та φ( , у). Тоді функція f( , у) також елементарна.
