- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інструментальні засоби розробки інформаційних технологій, case-технології
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •2. Критерії надійності та якості інформаційних систем.
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •3. Застосування інформаційних технологій у виробництві
- •Управленческий учет и отчетность
- •Автоматизированные информационные системы
- •4. Застосування інформаційних технологій у банківській та фінансовій справі
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •5. Безпека функціонування інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •6. Засоби моделювання автоматизованих інформаційних систем
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •7. Моделі життєвого циклу програмних засобів.
- •Waterfall («водоспад», каскадна модель)
- •Прототипування
- •Ітераційна модель
- •Життєвий цикл «спіраль»
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •9. Класифікація запитів
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •10. Реляційна модель Кодда. Реляційна алгебра
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •11. Функціонально повна залежність. 2-нормальна форма (2нф).
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •12. Мінімальна структура функціональних залежностей
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •13. Аксіоми Армстронга
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •14. Третя нормальна форма та третя нормальна форма Бойса-Кодда
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •15. Багатозначні залежності. 4-нормальна форма
- •1. Інформаційні технології та інформаційні системи
- •16. Стратегії розподілу даних в розподілених базах даних
- •1. Централізація.
- •2. Розчленування.
- •3. Дублювання.
- •4. Змішана.
- •2. Системне програмування
- •1. Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора.
- •2. Системне програмування
- •2. Скінченні автомати. Методика побудови лексичного аналізатора на основі скінченного автомата.
- •2. Системне програмування
- •3. Регулярні множини та регулярні вирази, їх звязок із скінченними автоматами. Основні тотожності в алгебрі регулярних виразів.
- •2. Системне програмування
- •4. Вивід у граматиці. Дерево виводу. Лівостороння та правостороння стратегії виводу.
- •2. Системне програмування
- •5. Ll(k)-граматики. Перевірка ll(1)-умови для довільної кв- граматики
- •2. Системне програмування
- •6. Побудова ll(1)-таблиці для управління ll(1)-синтаксичним аналізатором
- •2. Системне програмування
- •7. Атрибутний метод визначення семантики програм. Синтезовані та успадковані атрибути. Порядок та правила обчислення атрибутів.
- •2. Системне програмування
- •8. Машинно-орієнтовані мови програмування. Асемблери. Структура асемблера, перегляди тексту програми та відповідні бази даних.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •1. Розподіл оперативної пам’яті, поняття сегменту та зсуву. Сторінкова організація пам’яті.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •2. Канали та порти вводу-виводу
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •3. Поняття про переривання та їх класифікація
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •4. Поняття про відеосистему. Режими роботи відеосистеми
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •5. Структура таблиці розміщення файлів на магнітних дисках. Фізичний та логічний формати магнітних дисків. Коренева директорія.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •6. Системи телеобробки даних. Функціональне середовище для взаємодії систем телеобробки. Етапи у взаємодії систем телеобробки.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •7. Модель відкритої системи, стек протоколів. Концепція еталонної моделі osi.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •8. Стек протоколів tcp/ip: топологічні особливості, функції рівнів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •9. Архітектура мережевої телеобробки: однорангова, клієнт/сервер, трирівнева
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •10. Надійність систем телеобробки та комп’ютерних мереж. Класи безпеки. Міжмережеві екрани. Proxy-сервери, брандмауери.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •11. Мультиплексування цифрових каналів з розділенням у часі (tdm). Плезіохронні та синхронні цифрові ієрархії. Широкосмугові канали зв’язку.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •12. Повторювачі, мости, маршрутизатори, шлюзи та їх місце в профілі osi
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •13. Поняття мереж комутації: пакетів, каналів, повідомлень. Контроль перевантажень в мережах комутації пакетів.
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •14. Інформаційна глобальна мережа internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •15. Система доменних імен глобальної мережі internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •16. Система електронної пошти глобальної системи internet
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •17. Поняття універсального вказівника ресурсу. Основні типи ресурсів
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •18. Поняття раутінгу в мережах tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •19. Технології, що забезпечують відмовостійкість мереж tcp/ip
- •3. Архітектура еом, комп’ютерні та інформаційні мережі
- •20. Класифікація комп’ютерних мереж.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •2. Основні поняття програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •3. Методи подання синтаксису мов програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •1. Основні аспекти програм
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •4. Класифікація породжувальних граматик
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •5. Автоматна характеристика основних класів мов
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •6. Метод нерухомої точки
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •7. Методи формальної семантики
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •8. Формальні методи програмування
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •9. Функції складності (сигналізуючі) за часом та за пам’яттю. Теорема про прискорення.
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •10. Функції, елементарні за Кальмаром
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •12. Техніка слідів. Лема про заміщення
- •4. Теорія програмування та обчислень
- •13. Функції, обчислювані за реальний час
- •5. Системи штучного інтелекту
- •1. Знання. Класифікація знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •2. Фреймова модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •3. Семантичні мережі
- •5. Системи штучного інтелекту
- •4. Продукційна модель задання знань
- •5. Системи штучного інтелекту
- •5. Розпізнавання образів
- •5. Системи штучного інтелекту
- •6. Поняття діалогової системи та її компоненти
- •5. Системи штучного інтелекту
- •7. Теорія ігор. Експліцитні та імпліцитні дерева гри
- •5. Системи штучного інтелекту
- •8. Метод резолюцій як основа логічного виведення
- •5. Системи штучного інтелекту
- •9. Мова функціонального програмування лісп
- •5. Системи штучного інтелекту
- •10. Мова логічного програмування пролог
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •1. Складність алгоритмів, зведення задач, нижні оцінки складності задач
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •7. Означення та властивості діаграми Вороного. Побудова діаграми Вороного.
- •6. Обчислювальна геометрія, комп’ютерна графіка та комп’ютерна алгебра
- •11. Кільце остач від ділення на многочлен над скінченним полем
4. Теорія програмування та обчислень
11. Співвідношення між класами примітивно рекурсивних та елементарних функцій
Нехай
,
де носій El – клас
елементарних функцій;
– це операції.
Алфавіт:
Визначення операторного терму:
Усі символи базових функцій є операторними термами.
Якщо
є операторними термами для завдання
m-арних функцій, а
є термом для задання n-арної
функції, то терм
є термом для позначення m-арної
функції.Якщо
є операторним термом для бінарної
функції, то терми
є операторними термами для бінарних
функцій.Інших оператор них термів не існує.
Зрозуміло, що кожна елементарна функція є ПРФ. Доведемо зворотне твердження – що це включення строге.
Для
цього розглянемо допоміжну функцію
:
Функцію
назвемо k-східчастою,
якщо має місце умова:
.
Теорема: Довільна елементарна функція є k-східчастою для певного відповідного значення k.
Доведення:
Базові функції:
так само для
;
.
Нехай
є операторним термом для бінарної
функції
.
Утворимо функції
та
(обидві вони бінарні). Нехай
є
-східчастою
функцією. Тоді
є
-східчастими
функціями.Це випливає з двох нерівностей:
Обидві вони доводяться математичною індукцією.
Нехай
,
де
-
-арна
функція, а
-
-арні.
Тоді
є
-арною
функцією.
Покажемо тепер, що існує ПРФ, яка не є елементарною.
Наприклад,
візьмемо функцію
.
Для такої функції не існує такого
єдиного
,
для якого можна було б мажорувати цю
функцію
-східчастою.
4. Теорія програмування та обчислень
12. Техніка слідів. Лема про заміщення
Р
ассмотрим
вычислит. процесс, обозначаемый M[P],
который выполняет МТ М, запущенная в
начальной конфигурации с исходным
словом р.
Пронумеруем границы между соседними
ячейками так:
С каждой фиксированной границей j можно ассоциировать послед-сть внутренних состояний МТ след. образом: если в процессе М[P] головка ни разу не пересекает границу j, то эта последовательность пуста (не содержит никаких элементов). Пусть головка пересекает границу j ровно s раз: первый раз в состоянии q(1), 2-ой – в состоянии q(2) и т.д. Тогда последовательность q(1), q(2),…, q(s), являющаяся словом в алфавите Q внутренних состояний, называется следом процесса M[P] в точке j и обозначается следM(P, j). Это обозначение содержит указание на рассматриваемую машину М и на исходное слово Р. Однако в тех случаях, когда из контекста ясно, какая имеется в виду машина или слово, будем применять упрощенніе обозначения типа след(Р, j) или след(j). Если первое прохождение головки было слева направо, то второе будет справа налево и далее направление будет также чередоваться. Ясно, что при j>0 первое прохождение будет только слева направо, а при j0 – в противоположном направлении. Если процесс M[P] бесконечен, то может случиться, что в некоторых границах j след также будет бесконечен. Однако поскольку мы далее будем рассматривать только конечные процессы, заканчивающиеся выдачей результирующего слова R (зависящего от исходного слова P), то и следы будут конечными. Пусть |след(j)| обозначает длину следа в т. j, т. е. число пересечений границы j. Очевидно, что каждое пересечение головкой какой-либо границы связано с затратой 1 такта работы МТ. Поэтому справедливо нер-во: tM(P)|след(P, j)| (1), где суммирование берется по любому мн-ву границ. Строгое нер-во может возникнуть за счет того, что рассматривается лишь часть границ, пересекаемых головкой, а также по той причине, что на некоторых тактах головка не сдвигается с обозреваемой ячейки, а следовательно не совершается никаких пересечений. Иногда анализ процесса M[P] позволяет обнаружить, что в некоторых точках возникают достаточно длинные следы. В таких случаях нер-во (1) может послужить для установления нижней оценки сигнализирующей tM(P).
Лемма о замещениях.
Пусть есть МТ А=<K, Г, , Н, q0, q*> и разметки ленты 1 и 2. Пусть на разметке i возникает полное поведение qi, i=1,2 MT A.
П
усть
теперь для некоторых i и j (i<j) верно
S(i, q1)=S(j,
q2).
След
S(i, qi)
конечен,
и
если
q1=(1,
q1,
i1)
,
q2=(2,
q2,
i2)
,
то
(i1<i)
& (i2<j)
или
(i1i)
& (i2j).
Тогда на
разметке :
Возникает полное поведение q3 МТ А такое, что k
Д
оказательство
будем вести
индукцией по n – длине следа S=S(i, q1),
n=|S|.
При
n=0 в случае (i1<i)
& (i2<j)
имеем, что начиная с разметки 1
МТ не заходит правее (i-1)-ой ячейки, а
тогда k
i
|S(k, q1)|=0.
Аналогично, k
j
|S(k, q2)|=0,
а тогда утверждение леммы тривиально.
Случай (i1i)
& (i2j)
разбирается аналогично. Пусть мы
доказали лемму для некоторого n. Докажем
ее справедливость для n+1. Пусть (i1<i)
& (i2<j).
Поведение q1
и q2
можно представить в виде
О
статочные
поведения
и
являются полными, и их следы на i-
и j-
разрезах соответственно совпадают и
меют длину n, к тому же (i=i) & (j=j). Мы
попадаем в условия леммы, а тогда на
разметке возникает полное поведение
МТ
А такое, что k
З
аметим,
что
.
П
оведение
q3 на
разметке 3
можно представить в виде
получено
из
заменой разметки
на такую
И
меем
:
Что и требовалось доказать.
Случай (i1i) & (i2j) разбирается аналогично. По принципу мат. индукции лемма доказана.
