Подібну, але більш розгорнуту класифікацію пропонують автори вже згаданого ресурсу «Turnitin»:

• Видання виконаної іншим автором роботи за свою без внесення в неї жодних змін.

• Копіювання значної частини чужої роботи в свою без внесення в запозичене жодних змін.

• Копіювання інформації з кількох різних джерел без внесення в неї правок. «Маскування плагіату» самостійним написанням перехідних речень між скопійованими частинами.

• Внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо).

• Повне запозичення текстів з інших джерел, але цілковите їх перефразування;

• Видання власної колись вже написаної роботи за нову [2].

Найбільш очевидними є перші типи. Їх найлегше виявити. Натомість, перефразування чужої роботи та порушення правил цитування, що також є плагіатом, виявити значно важче. Тому цим часто зловживають.

Різновидами плагіату є:

інтелектуальний плагіат – найбільш витончена форма присвоєння плагіатором чужих наукових ідей, плагіатор викрадає у автора наукову ідею – при цьому непросто довести її походження і авторство;

механічний плагіат – автентичне відтворення плагіатором без будь-яких змін тексту чужої роботи з метою його присвоєння й подання іншим як результат свого власного наукового дослідження. У сформованій плагіатором роботі відтворюється не тільки авторський текст, властивий йому літературний стиль, а й авторські помилки, які є незаперечними доказами викрадення літературного тексту при його розгляді й оцінці як у Вищій атестаційній комісії України, так і в суді; плагіат у формі примусу до співавторства – зловживання керівником своїм службовим становищем (спонукання автора поділитися результатами своєї творчої праці – отримані у ході наукового дослідження результати не відповідають професійній компетентності того, кому вони приписуються)

Імпакт-фактор (ІФ, або IF) - чисельний показник важливості наукового журналу. З 1960-х років він щорічно розраховується Інститутом наукової інформації (англ. Institute for Scientific Information, ISI), який в 1992 році був придбаний корпорацією Thomson і нині називається Thomson Scientific) і публікується в журналі «Journal Citation Report». Відповідно до ІФ (в основному в інших країнах, але останнім часом все більше і в Росії) оцінюють рівень журналів, якість статей, опублікованих в них, дають фінансову підтримку дослідникам і приймають співробітників на роботу. Імпакт-фактор має хоч і велике, але неоднозначно оцінюється вплив на оцінку результатів наукових досліджень.

Переваги і недоліки

ІФ журналу залежить від галузі досліджень і його типу; з року в рік він може помітно змінюватися, наприклад, опускаючись до гранично низьких значень при зміні назви журналу і т. д. Тим не менш, на сьогодні ІФ є одним з важливих критеріїв, за яким можна зіставляти рівень наукових досліджень у близьких областях знань. Наприклад, інвестор наукового дослідження може захотіти порівняти результати дослідників для оцінки перспектив своїх інвестицій. Для цього і використовуються об'єктивні чисельні показники, такі як імпакт-фактор. Тому на подібні вимірювання і існує попит.

Позитивні властивості імпакт-фактори:

широке охоплення наукової літератури - індексуються більше 8400 журналів з 60 країн;

результати публічні і легкодоступні;

простота в розумінні і використанні;

журнали з високим ІФ зазвичай мають більш жорстку систему рецензування, ніж журнали з низьким ІФ.

У той же час імпакт-фактор не ідеальний. Наприклад, незрозуміло, наскільки число цитувань показує якість статті. Крім того, в журналах з тривалим часом публікації виявляються статті, які посилаються на публікації, не потрапляють в трьохрічної інтервал. Дійсно, в деяких журналах час між прийняттям статті та публікацією складає більше двох років, таким чином, залишається лише рік на посилання, які враховуються в розрахунках. З іншого боку, збільшення часового проміжку, в якому враховується цитування, зробить імпакт-фактор менш чутливим до змін.

Найбільш очевидні недоліки імпакт-фактора наступні:

число цитувань, насправді, не відображає якість дослідження, втім, як і число публікацій;

проміжок часу, коли враховуються цитування, занадто короткий (класичні статті часто цитуються навіть через кілька десятиліть після публікації);

природа результатів в різних областях дослідження призводить до різної частоті публікації результатів, які впливають на імпакт-фактори. Так, наприклад, медичні журнали часто мають великі імпакт-фактори, ніж математичні.

Індекс цитувань — ключовий показник, що широко використовується в усьому світі для оцінки роботи дослідників і наукових колективів. Оцінює вплив вченого або організації на світову науку, визначає якість проведених наукових досліджень.

Статистичні дані щодо індекса цитувань відомих вчених світу Science Citation Index (SCI) та Journal Citation Reports (JCR), що випускаються Institute for Scientific Information (ISI) Філадельфія, США.

Індекс цитування (Science Citation Index, — SCI), система Філадельфійського інституту наукової інформації, в основу якої покладені зв'язки між документами по прямих, зворотних і перехресних посиланнях (цитуванню).

Система для обчислення SCI (або його інтернет-версія ISI Web of Knowledge) містить бібліографічні описи всіх статей з наукових журналів, що входять до переліку JCR, і висвітлює в основному публікації з фундаментальних галузей науки в провідних міжнародних і національних журналах.

JCR (Journal Citation Reports) — бібліометричний довідник, у якому дається повна і різноманітна статистика цитування наукових журналів, що включає широкий спектр показників використання журналів ученими різних країн.

Імпакт-фактор — показник цитування наукових журналів, що визначає їхню інформаційну значимість. На сьогодні визнано, що імпакт-фактор журналу є одним з формальних критеріїв, за яким можна порівнювати рівень наукових досліджень у суміжних галузях знань. При присудженні грантів, висуванні на наукові премії (включаючи Нобелівську) експерти неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій у журналах, охоплюваних JCR.

У комплекті JCR за 2000 рік знаходяться відомості про імпакт-фактори 5684 наукових журналів.