33. Державний бюджет. Стан держбюджету. Дефіцит держбюджету.

За станом державний бюджет буває:

- збалансований, коли надходження і витрати бюджету врівноважені;

- дефіцитний, коли витрати перевищують доходи;

- профіцит ний, коли доходи перевищують витрати.

Бюджетний профіцит, як і бюджетний дефіцит, самі собою ще не є свідченням того, що держава здійснює обмежувальну чи стимулюючу фіскальну політику. Наприклад, у період падіння обсягу нац.. вир-ва, яке супроводжується зменшенням податкових надходжень до бюджету та зростанням державних витрат, бюджет автоматично наближатися до дефіциту. І навпаки, зростання економічної активності зумовить наближення бюджетного дефіциту до профіциту. Для визначеня міри активності свідомого використання бюджетної політики необхідно зіставити наявний профіцит з його величиною при потенційному обсязі нац. Вир-ва і доходу.

Дефіцит бюджету є безпечним для економіки в цілому, якщо він становить 2-3% ВВП. Упротилежному разі він негативно впливає на функціонування грошової, кредитної систем і всієї економіки в цілому.

Причини дефіциту держбюджету:

- падіння доходів в умовах кризового стану економіки;

- зменшення приросту НД;

- збільшення бюджетних витрат;

- непослідовна фінансово-економічна політика;

- надмірна величина держсектору;

- зростання витрат у зв’язку з обслуговуванням внутрішнього і зовнішнього держборгу;

- домінуюча політика держ патерналізму.

Заходи щодо обмеження бюджетного дефіциту:

• Перехід від фінансування до кредитування;

• Ліквідація дотацій збитковим підприємствам;

• Скорочення витрат на управління державою;

• Реформування системи оподаткування;

• Збільшення ролі місцевих бюджетів;

• Конверсія.

За формою прояву дефіцит поділяється на:

• Відкритий – це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відповідний рік;

• Прихований – виникає у результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

за причинами виникнення бюджетний дефіцит буває: вимушений – наслідок скорочення обсягів ВВП і, відповідно, обмеженості фінансових ресурсів країни; навмисний – виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо держбюджету.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють:

• Пасивний бюдж дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат;

• Активний хар-ся спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Джерелами фінансування дефіциту бедж можуть виступати:

• Грошово-кредитна емісія;

• Боргові зобов’язання.