8. Особливості обчислення макроекономічних показників. Кінцевий товар. Подвійний рахунок.

МАКРОЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ НЕ ВРАХОВУЮТЬ:

ПОЗАРИНКОВУ І ТІНЬОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ: працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби.

ТОВАРИ ТА ПОСЛУГИ ТІНЬОВОЇ ЕКОНОМІКИ: в сучасних умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 50% обсягу ВВП.

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ: у ВВП не знаходить відображення.

ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВИРОБНИЦТВА: негативні екологічні наслідки із ВВП не відраховуються.

Під кінцевими товарами розуміємо товари і послуги, які купують для споживання, а не для перепродажу, подальшого оброблення чи перероблення.

Подвійний рахунок – це врахування у вартості виробленого продукту витрат попередніх періодів за технологічним ланцюжком.

Додана вартість на кожній стадії–це фактично вклад праці і капіталу цієї стадії, якщо цей капітал створений на даному підприємстві. Якщо ж матеріальні витрати прийшли з іншої галузі, то вони враховуютьс як проміжний продукт. На практиці додану вартість обчислюють як різницю між ринковою ціною продукції фірми і вартістю сировини і матеріалів, куплених у інших фірм і використаних на даному підприємстві.

9. Зайнятість, як економічна проблема і економічна категорія. Види безробіття.

Зайнятість населення як економічна проблема — це співвідношення чисельності працездатного населення і зайнятого населення, яке характеризує ступінь використання трудових ресурсів суспільства і ситуацію на ринку праці. Зайняте населення — це громадяни, які працюють за наймом, виконуючи роботу протягом повного або неповного робочого дня, а також ті, хто має роботу, що оплачується, і це підтверджено відповідним договором, контрактом, узгодженим документом тощо. Зайняте населення є активною частиною трудових ресурсів, яка задіяна в суспільному виробництві. А зайнятість показує ступінь участі працездатного населення в народному господарстві.

Зайнятість як економічна категорія - це сукупність економічних, правових, соціальних, національних відносин, пов'язаних із забезпеченням працездатного населення країни робочими місцями та його участю у суспільно корисній діяльності, що приносить дохід.

Зайнятість — складна і багатоаспектна економічна категорія, що характеризує дуже важливі соціально-економічні відносини. Вона характеризується різними аспектами, основними з яких є 'й' види, форми і показники.

Безробіття — соціальне явище, коли кількість бажаючих отримати роботу є більшою, ніж робочих місць (перевага пропозиції робочої сили над її попитом). Відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні й соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло особливого поширення.

Види безробіття

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. В фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року.

Панельне безробіття (у розумінні монетаристів — природне безробіття): відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття. Це та група безробітних, які не можуть знайти роботу в зв'язку з кваліфікацією, віком, станом здоров'я, місцем проживання або недостатнім бажанням до праці.

Фрикційне безробіття виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Структурне безробіття — виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.