2. Порядок виконання маркшейдерської зйомки, прилади та інструменти для її виконання

Як станція для тахеометричної зйомки використовуються пункти планово-висотної зйомочної основи створеної до початку робіт. Всі операції виконуються в такій послідовності:

• виконують рекогносцировку (попередній огляд) ділянки зйомки і її геологічного стану, дають вказівки речнику про конкретні місця і точки встановлення рейки (марки) і заходи безпеки;

• над зйомочним пунктом (станцією) встановлюють інструмент і приводять його в робоче положення. Вимірюють висоту інструмента, відмічають її на рейці і записують в журнал;

• визначають, або перевіряють місце нуля вертикального круга;

• горизонтальних круг інструмента встановлюють на нульовий відлік (при вивільненому зажимному гвинті лімба оптичну трубу наводять на початковий пункт, вихідний напрямок);

• на пікетних точках послідовно встановлюють віддалемірну рейку

• по віддалемірній рейці роблять відлік похилої відстані від станції до пікетної точки, по горизонтальному і вертикальному кругах інструмента беруть відповідні кутові відліки;

• відліки записують у польовий журнал.

Граничні відстані від інструменту до реєчної точки залежать від стійкості контурів, що змінюється, і не перевищує 200-300 м для планів масштабу 1:5000.

Тахеометрична зйомка може бути автоматизована за допомогою електронного тахеометра TRIMBLE 3305 DR № 612232А, який використовується на даному підприємстві, та інших. При цьому результати зйомочних робіт можуть бути використані не тільки для поповнення плану гірничих робіт, а і для визначення координат реперів спостережної станції при дослідженнях стійкості уступів і бортів кар’єра або відвала.

3. Камеральна обробка результатів маркшейдерської зйомки

Маркшейдер на гірничому підприємстві витрачає близько 50 % робочого часу на виконання камеральних робіт. Камеральні роботи можна поділити на дві групи: обчислювальні та графічні.

1. Обчислювальні роботи. Ці роботи включають: обчислення горизонтальних координат і висотних відміток окремих точок на поверхні і в гірничих виробках;обчислення пов’язані з розв’язуванням різних спеціальних задач (буро підривні роботи, спостереження за зрушенням гірських порід та інші); обчислення, пов’язані із визначенням обсягів виконаних робіт. Продуктивність праці при виконанні цих робіт дуже залежить від використовуваних обчислювальних засобів.

2. Графічні роботи. Вони включають два види робіт: складання і поповнення маркшейдерської графічної документації та розмноження документів. Щоб досягти зниження затрат часу на ці роботи слід удосконалювати: методи їх виконання, комплект маркшейдерських графічних документів, способи складальних і креслярсько-оформлювальних робіт.

4. Маркшейдерські роботи при проведенні капітальних гірничих виробок (траншей і спусків)

1. Винесення в натуру геометричних елементів капітальних гірничих виробок і задання напряму їх проходження

В залежності від характеру порід, в яких проводиться траншея, наявності засобів механізації та інших чинників можуть зустрічатися різні випадки проходки траншей. У всіх випадках маркшейдер в натурі розбиває вісь траншеї, верхні бровки, поперечники і задає нахил підошви траншеї.

На Нараївському родовищі траншеї закладені способом: капітальна траншея - зовнішнього закладення, розрізна - внутрішнього закладення.

Існують наступні найбільш поширені способи проходки траншей:

1. проведення траншеї по крутому схилу з відвалом породи під укіс, або з навантаженням у транспорт;

2. проведення траншеї з відвалом породи на борти траншеї;

3. проведення траншеї з навантаженням породи на транспорт розміщений на борту траншеї;

4. проведення траншеї драглайном розташованим на земній поверхні із складуванням породи на борту траншеї.

Напрямок траси траншеї при варіанті проходки 1 задають в наступній послідовності:

1. за заданими координатами визначають в натурі початкову точку осі траси траншеї;

2. з метою виконання мінімуму земляних робіт, попередньо розбивають напрям осі траншеї і закріплюють тимчасовими пікетами через 50-100 м;

3. по заданому нахилу і проектним позначкам підошви траншеї знаходять нульові позначки точок лінії перетину виходу підошви траншеї з схилом гори і закріплюють їх пікетами;

4. на основі визначених в натурі ліній нульових точок розбивають кінцевий напрям осі траншеї і закріплюють його дерев’яними кілками через 20-50 м;

5. відмічають верхню бровку траншеї пікетами.

При проходці траншей варіантами 2 і 3 вісь і бровки траншеї зразу розбивають і закріплюють дерев’яними кілками., а також відмічають віхами, які визначають напрям руху екскаватора. Напрям траншеї задають за допомогою нівеліра і закріплюють реперами, які закладають вздовж осі траншеї, або з деяким зміщенням через 20-30 м.

Досить часто для проведення траншей використовують масові вибухи на викид.