- •1.1. Означення матриць
- •1.2. Види матриць
- •Квадратна матриця d називається діагональною, якщо вона має наступний вигляд:
- •Наприклад, . Зрозуміло, що одинична матриця є діагональною.
- •Означення дій над матрицями
- •Властивості додавання матриць та множення матриць на числа
- •1.5. Символи суми
- •1.6. Властивості множення матриць
- •1.8. Обернена матриця у випадку квадратних матриць другого порядку
- •Приклад.
- •1.9. Приклади матриць, елементами яких є вектори
- •1.7. Властивості транспонування
- •1.10. Числовий n - вимірний простір
- •1.11. Подібні матриці
- •Властивості подібності:
- •1.12. Вправи
- •Розділ 2. Системи лінійних рівнянь
- •2.1. Система двох лінійних рівнянь з двома невідомими
- •2.2. Системи лінійних рівнянь: основні означення
- •2.3. Елементарні перетворення системи лінійних рівнянь
- •2.4. Східчасті системи
- •2.5. Зведення системи лінійних рівнянь до східчастого вигляду (метод Гаусса)
- •2.6. Вправи
- •Розділ 3. Жорданова форма матриць та матричні рівняння
- •3.1. Слід квадратної матриці
- •Жорданова форма квадратних матриць. Основна теорема
- •3.3. Зведення до жорданової форми нижніх трикутних матриць другого порядку
- •3.4. Власні значення та власні вектори квадратної матриці другого порядку
- •3.5. Зведення квадратної матриці другого порядку до нижньої трикутної форми
- •3.6. Загальний випадок
- •3.7. Однозначність визначення жорданової форми з точністю до порядку слідування діагональних блоків
- •3.8. Спектр квадратної матриці другого порядку
- •3.9. Рівняння
- •3.10. Вправи
- •Список літератури
Властивості додавання матриць та множення матриць на числа
Додавання матриць та множення матриць на числа мають наступні властивості:
1. А + (В + С) = (А + В) + С (асоціативність);
А + О = О + А = А;
А + (-А) = (-А) + А = О;
А + В = В + А (комутативність);
А
= А;
(А
+ В) =
А
+
В;( +
)
А =
А
+
А;( А) = (
)
А
(для довільних матриць А, В, С однакових розмірів і для довільних чисел , ).
Доведемо властивості 1 і 7. Всі інші властивості доводяться аналогічно і залишаються для самостійного доведення читачу.
1. А + (В
+ С) =
+
=
=
=
(тут ми використали асоціативність додавання чисел).
7.
=
(тут ми використали дистрибутивність множення відносно додавання для чисел).
1.5. Символи суми
Суму
позначають через
,
де і називається індексом
підсумовування і його позначення
ролі не відіграє, тобто його можна
замінити будь-якою іншою буквою:
1).
;
Очевидними також є й інші властивості символу суми:
2).
(адитивність);
3).
(однорідність);
де – будь-яке число (яке не залежить від і).
Часто використовуються так звані подвійні суми, які необхідні для підсумовування доданків з двома індексами.
тобто для знаходження суми всіх елементів прямокутної таблиці (матриці):
Тут і, j називаються першим і другим індексами підсумовування відповідно.
Очевидно, що сума S всіх елементів даної таблиці дорівнює
S
=
де
Тому
(Знаходимо суму всіх сум елементів рядків).
З другого боку,
(Знаходимо суму всіх сум елементів стовпців).
Таким чином, має місце наступна властивість символу подвійної суми:
4).
Взагалі кажучи, символ суми може записуватися у найрізноманітніших ситуаціях. Його ж зміст може бути зрозумілим з контексту.
Тепер нам легко буде оперувати
з матрицями. Наприклад, елемент добутку
матриць
і
розмірів
і
,
відповідно, записується наступним
чином:
.
1.6. Властивості множення матриць
Множення матриць не є комутативним, тобто існують такі матриці А і В, для яких АВ ≠ ВА.
Наприклад,
(АВ)С = А(ВС) для довільних матриць А, В, С, для яких існують добутки АВ і ВС (асоціативність).
Справді, нехай А має розмір
Покладемо АВ = U і ВС = V.
Зрозуміло, що U має розмір
а
.
Тоді нам треба довести, що UС = АV.
Доведемо це.
Елемент добутку UС дорівнює
але
,
тобто
елемент
добутку UС (використана властивість
3 символу суми).
Знайдемо тепер елемент добутку АV.
(використана властивість 3 символу суми).
Використавши властивість 4 подвійних сум, матимемо, що UС = АV.
якщо
і
мають однаковий розмір та існує
;
,
якщо А
і В
мають однаковий розмір та існує АС
(дистрибутивність).
Доведемо першу
рівність за вказаних умов. Нехай А
має розмір
а В і С -
.
Тоді елемент добутку А (В + С)
дорівнює
Елементи добутків АВ, АС дорівнюють відповідно,
.
Тому елемент матриці АВ + АС дорівнює
(тут була використана властивість 2 символу суми – адитивність).
Отже, відповідні елементи матриць А (В + С), АВ + АС рівні. Тому перша рівність доведена. Друга рівність доводиться аналогічно.
АЕ = ЕА = А,
де А - квадратна матриця, а Е - одинична матриця того ж порядку n.
Справді, елемент добутку АЕ дорівнює
а елемент добутку ЕА дорівнює
Якщо квадратна матриця А має обернену матрицю, то обернена матриця єдина.
Справді, нехай В і С – обернені до А матриці. Тоді
АВ = ВА = Е і АС = СА = Е.
Тоді
С = СЕ = С (АВ) = (СА) В = ЕВ = В
(тут використані властивості 4, 2 множення матриць).
Якщо квадратні матриці А і В мають обернені, то
і
(перевірити самостійно !)
