Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
deryhispzt_zhurfak_4_kurs.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
634 Кб
Скачать
☆

3. Закордонніконцепції свободи преси: історія та сучасність

Мільтон «Ареопагітика»: «Ми не мріємо про таку свободу, за якої б у республіці ніколи не виникало жодних труднощів — такого ніхто не наважиться хотіти; але коли незадоволення вільно вислуховуються, уважно розглядаються та швидко задовольняються, тоді досягається найвища межа громадянської свободи, про яку може тільки мріяти розумна людина».

Робесп’єр «Про свободу»: «Свобода слова є найболючішою різкою, кийком для деспотизму». «Свобода друку не може відрізнятися від свободи слова, і та, і інша — священні, як природа: свобода друку необхідна як і саме суспільство».

Пейн «Права людини»: «Свобода висловлювання — це одне з найголовніших природних прав людини, яке завжди належить їй».

Існує свобода від і свобода для. Свобода без істини — ніщо. Свобода потрібна для пошуку правди, істини. З поняттям свободи найтісніше пов’язане поняття етики, моралі. Карлейль: «Брехня — ніщо. З нічого ви не отримаєте нічого, але тільки змарнуєте час та працю». Треба шукати шевченкової «святої правди».

Маркс «Дебати про свободу друку»: «Найголовніша свобода друку полягає в тому, щоб не бути промислом».

У Німеччині поняття свободи преси одне з ключових поруч з верховною владою народу та виборчим правом у понятті республіки.

Високо цінують внутрішню свободу журналіста, яку контролюють моральні постулати самого журналіста.

Білет 30

1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі

Практично кожна центральна і обласна газета має сторінку міжнародної інформації.

Зазвичай висвітлюють: офіційні візити керівництва держави за кордон, приїзд іноземних делегацій, участь у міжнародних саммітах та зустрічах.

Основні джерела інформації: прес-служби, прес-конференції та брифінги (цитати офіційних осіб), аналіз підписаних документів, особисті контакти з високо посадовцями.

Багато пишуть про стосунки з Росією в контексті СНД, газового скандалу, заяв про Крим, чорноморський флот. Про ЄС та НАТО пишуть в контексті прозахідного вектора української політики, можливостей вступу. Пишуть про сприйняття нас за кордоном, оцінки міжнародної спільноти, роблять витяги зі світової преси. київ – Упродовж кількох останніх місяців українська економіка почала потроху вибиратися з кризи, стверджують експерти газети «Діло». Традиційний локомотив вітчизняної економіки – металургія – почала освоювати азіатські ринки, а ціни на метали стабілізуються на рівні 2007 року, що на думку фахівців, є непоганим показником. Ознайомивши читачів з конкретними цифрами, видання зазначає, що позитивні тенденції багато в чому обумовлені зовнішніми процесами. Якщо б уряд сфокусував роботу на модернізації державного управління і на впровадженні комплексних реформ, результати могли б бути суттєвішими. Газета «День» прогнозує, як вплине на ситуацію в Україні тимчасова відмова у позиці від МВФ. Це, на думку експертів видання, призведе до зростання заборгованості із зарплат, пенсій, стипендій, оскільки черговий транш Фонду мав покривати дефіцит держбюджету, а отже, й витрати на підвищення соціальних стандартів. «Якщо найближчим часом будуть ухвалені рішення в бюджетній сфері й щодо «Нафтогазу» в тарифній політиці, то до весни (коли можна буде розраховувати на транш), Україна протримається. Якщо ж у цих напрямках нічого не робитимуть, то хоч би скільки Україні давали кредитів, державу навряд чи вони врятують», кажуть експерти. Останніми днями українська зовнішня політика пожвавішала. Після восьми місяців роботи без повноцінного міністра МЗС відомство нарешті «з головою». Прихід на цю посаду Петра Порошенка додав дипломатам передусім моральної підтримки: незалежно від конкретних прізвищ, працювати без очільника важко і в моральному, і в політичному, і в фінансовому сенсі. Випадково чи ні, цими ж днями відбувся стрімкий прорив у відносинах України з Білоруссю: до Києва приїхав «бацька» Олександр Лукашенко. Про те, що він приніс Україні і які його наслідки, пише газета «Україна молода». Головне зараз в українській політиці – насолити один одному. Фактично йде політична розправа над опонентами. Наслідки такої поведінки, як пише газета «Нова», будуть доволі невеселими. Після виборів важко буде домовитися про перемир’я. Переможець, хто б ним не став, фактично не зможе одноосібно впливати на ухвалення доленосних рішень у країні. Якщо ж новому Президентові не вдасться домовитися з опонентами, українці стануть свідками ще жорстокішого розколу в політиці, ніж зараз. Докладніше про це йдеться в статті «В Україні вибори не виграють, а програють».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]