2.Українська преса періоду революції 1905-1907 рр.

Газета «Хлібороб» Видавала Лубенська громада. Редактор Володимир Шемет. На чолі громади стояли брати Шемети. Видавали вперше в Росії українською мовою. Повна назва «Хлібороб. Селянський часопис». Перший номер вийшов 12. 12 1905 року на чотирьох шпальтах. У першому номері маніфест і стаття «Про вольності громадянські». Стаття «Про Переяславську году». Газета намагалася представити панораму укр. життя, яке було на зх. укр. землях. Характерна ознака публікацій — сміливість, гострота, виразна нац. думка. Початковий тираж 5 000 прим. Виривали з рук. Після першого номера збільшили тираж до 80 тис. Скоро заборонили.

Часопис «Рідний край» Виходить 24.11 1905 року. Позиціонує себе як економічно-політичний та літературний тижневик, що відбивав настрої радикально налаштованої інтелігенції. У редакційній статті першого номера написали, що йдуть щоб у купі з народом боротися за кращу долю, визволяти людей і край від неволі. Перший редактор і видавець український діяч Микола Дмитрієв, адвокат, голова Полтавської громади. Співредактор П. Рудченко (Мирний). Редагував літературно-художні розділи. Другий редактор Григорій Коваленко. Написав нарис про Сковороду у 1919 році. Сюди дописували і працювали Олена Пчілка, Іван Нечуй, Д. Дорошенко. Заборонений від 16 номера. З 20.10.1907 до 31.07 1910 з’являвся у Києві за редакцією Олени Пчілки. Відзначався обороною прав українців на національну школу.

Газета «Громадська думка» В. Леонтович отримав дозвіл на видання «Громадської думки». Перший номер 31. 12.1906 року — перша щоденна українська газета в Росії. Видавці українські меценати Є. Чикаленко, В. Симиренко, В. Леонтович. Головний редактор Федір Мату шевський (1869-1919). Редколегія Б.Грінченко, М.Загірна, С.Єфремов. Друкується і Грушевський. Подано гарно панораму Західної України. Борис Грінченко пише на теми українського народу. В. Доманицький «Про Кобзаря», проблеми журналістики, про «Украинский весник» в Петербурзі. Друкують твори В.Самійленка, Х. Алчевської, В.Винниченка, Є.Чижа, Б.Грінченка. Перша половина 1907 року тираж 4 тис примірників. Річна передплата 500 абонентів. 08.08.1907 ревізія, арешти членів редакції, обшуки передплатників. Газета «Рада» 15.09.1906 перший номер. Перейшли 1500 передплатників «Громадської думки». Євген Чикаленко продає свою землю за 10 тисяч царських рублів, віддає на газету, щоб була загальнонаціональною. Головний редактор Методій Павловський. Відповідальний секретар Симон Петлюра. Постійні співробітники Д.Дорошенко, Марія Старицька-Черняхівська, Модест Лозинський, Б.Грінченко. Спиридон Черкасенко писав огляди і фейлетони. Передові статті писали Єфремов, Труш, Дорошенко, Павловський. Твори Винниченка, Васильченка, Олеся. У Львові газета «Діло» зверталася до передплатників, щоб ті допомогли «Раді». Перед першою світовою війною «Рада» мала 4 тис постійних передплатників. Припинила вихід у зв’язку з війною.

3.Принципи і функції діяльності ЗМІ

Забезпечення безперешкодної діяльності ЗМІ (осн. вимога від Конституції і влади). Це пояснюються відсутністю впродовж багатьох десятиліть правової бази щодо діяльності вітчизняної преси. Як складова частина авторитарного режиму, журналістика за часів колишнього СРСР у своїй діяльності спиралась на партійні постанови та вказівки, а не правові документи, як це прийнято в усіх цивілізованих країнах світу гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;об’єктивність, вірогідність інформації;повнота і точність інформації;законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації. Тим часом загальнодемократичний принцип функціонування ЗМІ — це принцип балансу висвітлення, а не принцип ідеологічного забезпечення тієї або іншої політичної лінії.

Інформаційна -отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отриманої інформації формується громадська думка про діяльність органів влади, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо;Регулятивна (управлінська)Інтегруюча (об’єднувати народ)Виховна (педагогічна: формувати культуру)Освітня: нести нові наукові знання - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації; Рекреативна Насолоди (гедоністична: бути приємним) Емоційної розрядки (релаксація)

функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

Білет 36