7 Оформлення програм і програмних документів

Вигляд

Програм і програмних документів для обчислювальних машин, комплексів і систем незалежно від їх призначення і області застосування встановлені ГОСТ 19.101-77.

Компонент

Це програма, яка розглядається як єдине ціле, що виконує закінчену функцію і застосовується самостійно або в складі комплексу.

Комплекс

Це програма, яка складається з двох або більше компонентів і (або) комплексів, що виконують взаємозв’язані функції, і що застосовуються самостійно або в складі іншого комплексу.

Документація

Розроблена на програму, може використовуватися для реалізації і передачі програми на носіях даних, а також для виготовлення програмного виробу. Програму (по ГОСТ 19781-83) допускається ідентифікувати самостійно і (або) в складі інших програм. В залежності від засобу виконання і характеру застосування програмні документи поділяються на оригінал, дублікат і копію (ГОСТ 2.102-68).

Структура позначки програм

Структура позначки програм і програмних документів для обчислювальних машин, комплексів і систем встановлена ГОСТ 19.103-77 незалежно від їхнього призначення і області застосування.

Структура позначки програми і її програмного документа - специфікації - наступна:

А. В. ХХХХХ-ХХ, де А - код країни; В - код організації розробника; ХХХХХ - реєстраційний номер в відповідності з класифікатором програм. Допускається присвоювати реєстраційний номер в порядку зростання, починаючи з 00001 до 99999 для кожної організації-розробника; ХХ - номер видання програми або номер редакції документа (01 до 99).

Інші програмні документи включають до вищезазначеної позначки додаткові цифри:

ХХ - код вигляду документу (ГОСТ 19.101-77);

ХХ - номер документу даного вигляду (з 01 по 99);

Х - номер частини документу. Якщо документ складається з однієї частини, то дефіс і порядковий номер частини не вказують.

В цьому випадку програмні документи будуть мати наступну позначку: А. В. ХХХХХ-ХХ ХХ ХХ-Х.

Оформлення програмних докусентів

Програмні документи оформлюються у відповідності з вимогами ГОСТ 19.105-78 і іншими стандартами ЕСПД на відповідні документи. Кожний програмний документ (для будь-якого засобу виконання документів на різноманітних носіях даних) повинен складатися з наступних умовних частин: титульної, інформаційної, основної і реєстрації змін.

В стандартах на конкретні програмні документи вказують обов'язкові частини і ті, що в документ можна не включати.

Титульна частина

Складається зі сторінки затвердження (СЗ) і титульного аркуша (ТА), що виконуються на папері формату А4. Основні написи СЗ та ТА встановлені ГОСТ 19.104-78.

Інформаційна частина

Складається з двох елементів: анотації і змісту (переліку). Анотація являє собою стисле викладення всього програмного документа. Її розміщують на окремій ( пронумерованій) сторінці з заголовком.

Зміст

В зміст входить перелік записів (наприклад, в вигляді змісту) про структурні елементи основної частини документа. Кожний такий запис містить: позначку структурного елементу (номер розділу, підрозділу і т. д.); найменування структурного елементу; адреса структурного елементу на носію даних (наприклад, номер сторінки, номер файлу і т.д.).

Слово “Зміст” записують в вигляді заголовка (симетрично тексту) з прописної літери. Зміст включає найменування, які записують малими літерами, починаючи з прописної літери.

Програмні документи

Поділяються на частини не нижче рівня розділу. Частини комплектуються окремо з привласненням номера частини (з 1-го по 9-й), в позначку документу, до якого вони входять. Оформлення частин за змістом матеріалу здійснюється по ГОСТ 19.106-78.

Опис символів

Cимволи даних

8.1.1Освновні символи даних

8.1.1.1 Дані

С имвол відображає дані, носій даних невизначений.

a=10,15,20мм (кратне 5), b = 1.5*a (допускається b = 2 * a), R= a.

8.1.1.2 Дані, які запам‘ятовуються

С имвол відображає дані, що зберігаються в вигляді, який придатний для обробки, носій даних невизначений.